Глобальна конкуренція в фінансах і чи витримає український ринок прихід Open Banking?

Через кілька тижнів в Україні запрацює те, що у світі вже кілька років називають фінансовою революцією — Open Banking. Ідея проста, але ефект — тектонічний: банки перестають бути монополістами на дані своїх клієнтів та відкривають їх для сторонніх постачальників фінансових послуг (Third Party Providers — TPP).

Учасники ринку — Національний банк, комерційні банки, технологічні провайдери — готуються до запуску як до фінального екзамену: синхронізують технології, узгоджують нормативку, тестують безпеку. Але справжня інтрига почнеться після офіційного старту.

Європа як дзеркало майбутнього

Україна має унікальну перевагу: ми бачимо, як цей ринок розвивався у ЄС. Там Open Banking стартував кілька років тому, і зараз його статистика — це не просто цифри, а сценарій, за яким піде і наш фінтех.

• Німеччина — абсолютний лідер: 34 локальні TPP, загалом 162 (разом з іноземними), що лише на два менше, ніж у 2024-му.
• Франція і Швеція йдуть слідом — 32 і 31 TPP відповідно.
• Італія та Бельгія ділять другу і третю сходинки за кількістю зареєстрованих TPP — 161 та 159.
• Ринок очищується: у першому кварталі 2025-го 20 компаній у 12 країнах втратили ліцензії на відкритий банкінг — удвічі більше, ніж за попередні три місяці.
• Глобалізація зростає: частка TPP, які реєструють свої послуги одразу на кількох ринках, зросла з 56% до 58%. 92% усіх TPP у ЄС регулюються не у своїй країні.

Ці дані означають одне: ринок Open Banking — це глобальна гра без захисних кордонів.

Що чекає Україну після серпня

Експерти прогнозують кілька ключових тенденцій:

1. Домінування іноземних гравців. TPP із Європи та світу активно заходять на нові ринки, використовуючи масштаб, ресурси і технологічну перевагу. Україна стане одним із таких ринків.
2. Конкуренція за якість, а не за доступ. Локальним компаніям доведеться знижувати ціни, впроваджувати нові фінансові сервіси та досягати рівня міжнародних стандартів безпеки.
3. Регуляторний виклик. Оскільки більшість гравців у ЄС працюють під контролем іноземних органів, українським TPP доведеться адаптуватися одразу до кількох юрисдикцій.
4. Можливі альянси. Щоб вижити, місцеві гравці можуть об’єднуватися з глобальними компаніями, отримуючи доступ до їхніх технологій і клієнтських баз.

Скільки гравців реально буде в Україні

Є простий метод оцінки: взяти співвідношення кількості локальних TPP до населення у найбільших країнах ЄС і масштабувати його на українські реалії. За цією логікою, на українському ринку працюватиме 40–45 локальних TPP. Але досвід Європи показує: через 2–3 роки ця цифра може скоротитися на третину.

Інфраструктура — ключ до виживання

Відкритий банкінг неможливий без технологічної «шини», яка з’єднає всі банки, TPP і фінтех-сервіси в єдину екосистему. Одним із тих, хто вже інвестує в цю інфраструктуру, є UPC. На базі платформи OneLinkUA компанія створює єдиний HUB для Open Banking України — точку входу, яка забезпечить стандартизовану, безпечну та безперебійну комунікацію між усіма учасниками ринку.

Цей підхід дозволить стартапам і великим фінансовим компаніям швидко запускати продукти, не витрачаючи ресурси на складну інтеграцію.

Ризики і шанси

• Ризик №1: втрата частки ринку через агресивний захід міжнародних TPP.
• Ризик №2: невідповідність локальних сервісів глобальним стандартам.
• Шанс №1: створення унікальних продуктів, адаптованих під українського споживача, яких не запропонують глобальні гравці.
• Шанс №2: вихід українських TPP на закордонні ринки через партнерства.

Open Banking в Україні стартує лише на кілька років пізніше за ЄС. Це означає, що ми отримуємо шанс почати одразу з більш зрілої моделі, уникаючи помилок піонерів. Але це й означає, що часу на розкачку не буде. Конкуренція почнеться з першого дня, і переможуть не найбагатші чи найбільші, а ті, хто швидше за інших адаптується і мислить глобально.