НБУ пом’якшує валютні правила: які зміни серпня вплинуть на банки, бізнес і громадян

У серпні до ключових рішень Національного банку України належали ухвалення нового пакета валютних пом’якшень, нормативні акти, спрямовані на підтримку аграрного сектору, а також рішення щодо подальшої імплементації європейських норм і вдосконалення пруденційного нагляду.

Про це йдеться в огляді новацій нормативної бази НБУ за липень, підготовленому Центром економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.

За словами керівниці аналітичного департаменту “Фінансового пульсу” Діляри Мустафаєвої, найбільшу увагу учасників ринку в серпні закономірно привернули саме валютні рішення НБУ, адже вони безпосередньо стосуються діяльності бізнесу, банків, небанківських фінансових установ і громадян.

Так, постановою №90 від 10 серпня Національний банк запровадив суттєвий пакет валютних пом’якшень для юридичних і фізичних осіб та фінансового сектору. Водночас рішенням №239-рш регулятор із 1 вересня дозволив банкам під час розрахунку валютної позиції поступово, відповідно до визначеного графіка, включати до неї частину сформованих резервів під активні операції.

Окремі зміни торкнулися і небанківського сектору. З 1 жовтня небанківські фінансові установи та оператори поштового зв’язку, які мають валютну ліцензію, подаватимуть спеціальний щомісячний звіт про обсяги валютообмінних операцій.

Крім того, НБУ звернув увагу банків на дотримання вимог фінансового моніторингу під час готівкового обміну валют фізичними особами та направив відповідний лист-роз’яснення після виявлення порушень у цьому сегменті.

Валютні рішення серпня свідчать одразу про дві тенденції. З одного боку, Національний банк продовжує поступово послаблювати частину обмежень і давати ринку більше можливостей для проведення валютних операцій. З іншого — разом із лібералізацією посилюються вимоги до прозорості таких операцій, звітності та фінансового моніторингу. Тобто йдеться не про відмову від контролю, а радше про його поступове переведення у більш гнучку та системну модель,

— зазначила Діляра Мустафаєва.

Підтримка агросектору

Ще одним помітним напрямом рішень НБУ у серпні стала підтримка стратегічно важливих секторів економіки, передусім агропромислового комплексу.

Постановою №89 регулятор продовжив можливість пільгової реструктуризації боргів для бізнесу та пом’якшив вимоги до оцінки застави в аграрному секторі на тлі посилення російських атак.

Крім того, постановою №97 НБУ тимчасово збільшив до 150 днів граничні строки розрахунків за експортом аграрної продукції відповідно до пропозицій Уряду.

В умовах війни регулятор змушений враховувати не лише суто фінансові показники підприємств, а й об’єктивні воєнні ризики. Для аграріїв це особливо важливо, адже виробничий цикл, логістика та експорт безпосередньо залежать від безпекової ситуації. Тому додаткова гнучкість у реструктуризації боргів та експортних розрахунках може зменшити фінансовий тиск на підприємства,

— вважає експертка.

Банківські правила наближають до європейських

Водночас значний масив серпневих рішень НБУ був пов’язаний із подальшою адаптацією українського банківського законодавства до європейських вимог.

Зокрема, постановою №85 було унормовано функціонування трекінг-сервісу платіжних операцій Системи електронних платежів нового покоління на базі міжнародного стандарту ISO 20022-1:2013.

Постанова №88 передбачає вдосконалення порядку визначення кредитного ризику за активними банківськими операціями та управління проблемними активами.

Постановою №94 НБУ продовжив впровадження європейських підходів до управління ризиками, оцінки достатності внутрішнього капіталу та визначення ринкового ризику.

Крім того, рішенням №244-рш було змінено порядок визначення необхідних рівнів капіталу банків. Для установ, які проходять оцінку стійкості у два етапи, індивідуальний необхідний рівень нормативів достатності капіталу більше не встановлюватиметься, тоді як для решти банків він визначатиметься за результатами стрес-тестування.

Посилюється увага до небанківського ринку

Окремий блок серпневих рішень стосувався небанківських фінансових установ.

Постановою №95 НБУ змінив порядок проведення інспекційних перевірок колекторських компаній та вимоги до ділової репутації власників істотної участі й керівників таких компаній.

Постанова №96 уточнила процедуру здійснення виїзних перевірок та застосування заходів впливу на платіжному ринку і ринку небанківських фінансових послуг.

За словами експертки, сукупність ухвалених у серпні документів свідчить, що НБУ одночасно рухається кількома напрямами: поступово лібералізує валютний ринок, адаптує банківські правила до європейських стандартів, реагує на воєнні ризики для стратегічних галузей та вдосконалює систему нагляду.

Серпневі рішення НБУ навряд чи варто розглядати ізольовано одне від одного. Фактично регулятор намагається одночасно вирішувати кілька завдань: зберігати фінансову стабільність під час війни, поступово зняти частину вимушених надзвичайних обмежень і водночас перебудовувати український фінансовий ринок відповідно до європейських правил. Саме цей процес, найімовірніше, залишатиметься одним із ключових регуляторних трендів найближчих місяців,

— підсумувала Діляра Мустафаєва.