Як війна вплинула на ринок праці у сфері сільського господарства?

Війна стала причиною величезних збитків української економіки. Зокрема, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), галузь сільського господарства внаслідок воєнної агресії рф втратила до $6 млрд. Близько 30% земель сільськогосподарського значення потрапило під окупацію чи у зону активних бойових дій, були знищені посіви, техніка та зерносховища.

Функціонування цієї галузі є стратегічно важливим для утримання економіки держави. Усвідомлюючи це, компанії сфери сільського господарства продовжують роботу попри всі складнощі війни. Активний сезон збору зернових культур відбився і на пожвавленні ринку праці у цій сфері. Так, починаючи з травня, не зважаючи на загальну кризу на ринку праці, у сфері сільського господарства почалося активне зростання кількості вакансій. Якщо у період з лютого до квітня частка пропозицій роботи для працівників сільського господарства складала 3,3-3,4% від усіх на ринку праці, то у травні вона збільшилася до 4,2%, а у червні до 5%.

За даними grc.ua, сфера сільського господарства зараз входить до десятки найбільш активних на українському ринку праці. На неї на початку вересня припадає 4% від усіх актуальних вакансій на порталі. У багатьох сферах через війну цей показник значно знизився, проте сільське господарство тримає марку. Попри те, що у кількісному вираженні вакансій на ринку праці досі втричі менше, ніж було до війни, частка пропозицій роботи у сільському господарстві зараз наблизилася до показників мирного 2021 року. Середній показник частки вакансій для працівників сільського господарства за весь 2021 рік – 4,1%.

Згідно з інсайдерськими даними, які є в наявності у grc.ua, компанії щосили стараються зберегти існуючий персонал. Зазвичай набір нових фахівців відбувається лише з метою заміни спеціалістів, які відбули до ЗСУ або виїхали за межі України. Деякі компанії навіть практикують бронювання співробітників, аби бути упевненими у завтрашньому дні.

Що цікаво, найбільшу активність у сільському господарстві з великим відривом демонструє Київ: на столицю припадає 25% відкритих вакансій. Другу позицію займає Львівська область, куди після початку війни переїхала велика кількість компаній та фахівців, – 15%. Третє та четверте місце з однаковим показником у 11% зайняли Дніпропетровська та Хмельницька області. П’ятірку лідерів замикає Полтавська область – 7%.

Заробітні плати у сільському господарстві

Станом на серпень 2022 року середня зарплата у цій сфері – 17 500 грн. Перед війною фахівці отримували у середньому 21 300 грн. Сьогоднішній показник поступається також середньорічному прибутку за 2021 рік, який становив 18 606 грн. До початку повномасштабної війни цей ринок демонстрував дуже хороші тенденції з точки зору заробітку. Сьогодні, на жаль, роботодавці змушені економити.

Розгляньмо статистику зарплат більш детально:

• 12 400-16 400 грн пропонують 36% роботодавців;
• 16 400-20 400 грн – 28%;
• 20 400-24 400 грн – 15%;
• 24 400-28 400 грн – 13%;
• понад 28 400 грн – 8%.

Як бачимо, сільське господарство дійсно наразі не можна віднести до найбільш високооплачуваних сфер ринку праці України: у 79% випадків працедавці пропонують фахівцям менш ніж 550 доларів.

Найбільше заробляють керівники підприємств – 24 700 грн у середньому. На другому місці знаходяться фахівці з управління проектами – 23 700 грн. Головні агрономи замикають трійку лідерів з показником 21 000 грн. Цікаво, що фахівці з категорії «початковий рівень, мало досвіду» отримують майже середню заробітну плату по сегменту сільського господарства – 14 000 грн.

Хто найчастіше потрібен роботодавцям

Найбільший попит серед компаній мають фахівці з контролю якості: на них припадає 9,3% актуальних вакансій. Другу позицію займають «закупівлі та постачання» – 9%. Третю та четверту сходинку з показником 6% зайняли агрономи та зоотехніки.

Роботодавці у 4,9% випадків цілеспрямовано шукають фахівців без досвіду або з мінімальним досвідом. Як ми уже згадували вище, багато компаній наразі стараються економити, і наймання новачків – хороший спосіб це робити.

Відсутність вимог щодо досвіду бачимо у 19% актуальних вакансій. Найчастіше роботодавцям потрібен досвід від 1 до 3 років – 60%. Наявність досвіду від 3 до 6 років вимагає 18% компаній, а понад 6 років – 3%.