Шахраї стали діяти точніше: які схеми будуть найнебезпечнішими для клієнтів у другому півріччі

У 2026 році фінансове шахрайство стає дедалі технологічнішим, швидшим і більш персоналізованим. Зловмисники рідше діють “навмання” і частіше підлаштовують свої сценарії під конкретну людину: її покупки, користування банківськими сервісами, активність у соцмережах, оголошення на маркетплейсах або навіть коло спілкування.

Про це розповіла Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.

За її словами, головна небезпека сучасного шахрайства полягає, як у технічних інструментах та засобах, так і в тому, що шахраї дедалі частіше змушують клієнта власноруч “ділитися” даними про власну платіжну картку, навіть повідомляючи коди підтвердження операцій.

“Нові реалії такі, що більшість шахрайських схем ґрунтуються на вправній маніпуляції свідомістю. Через стрес, поспіх, навіть через обіцянки якоїсь нечуваної вигоди. По суті зловмисники “обеззброюють” громадянина, граючи на його страхах та слабкостях. І саме така вправна “гра” блокує критичне сприйняття, даючи змогу ухвалювати емоційні рішення. Людина навіть не замислюється, що самотужки назвала, приміром, код із SMS, перейшла за сумнівним посиланням, ввела дані картки на фейковому сайті чи переказала гроші нібито знайомій людині”, — зазначила банкірка.

Вона нагадала, що за офіційними даними Національного банку України, у 2025 році кількість незаконних дій і шахрайських операцій із платіжними картками зменшилася на 5% — до 256 тис. операцій. Водночас загальна сума збитків зросла майже на чверть — на 24%, до 1,4 млрд грн.

На думку фахівчині, для аналізу рівня карткових злочинів важливий ще один показник — це середній розмір однієї незаконної операції. У 2025 році він збільшився на 30% і склав в середньому 5,5 тис. грн проти 4,2 тис. грн у 2024 році.

“Зменшення кількості випадків не повинно вводити в оману. Навпаки: статистика свідчить, що шахрайство стає “дорожчим” для потерпілих. Якщо раніше частина схем була масовою і менш прицільною, то зараз зловмисники дедалі краще готуються, сценарії, підбираючи 100-відсотковий влучний момент, коли їхня схема спрацює і психологічно тиснуть на людину”, — пояснила експертка.

Що змінилося у поведінці шахраїв у першому півріччі 2026 року

За даними Анни Довгальської, у першому півріччі 2026 року ключова тенденція полягала в тому, що карткові зловмисники дедалі частіше будували свої схеми не лише навколо спроб отримати карткові дані, а й навколо психологічного тиску на клієнта.

За її словами, клієнтам варто бути особливо уважними до повідомлень про “блокування картки”, “підозрілу операцію”, “соціальну допомогу”, “компенсацію”, “нову виплату” або “термінову перевірку даних”. Такі повідомлення часто містять посилання на підроблені сторінки, які можуть імітувати сайти банків, державних сервісів, маркетплейсів, служб доставки тощо.

Окрему увагу вона радить звертати на купівлю та продаж в інтернеті. Шахраї часто переконують продавця перейти за посиланням “для отримання оплати” або покупця — “для підтвердження доставки”. Насправді такі зайві “рухи” — це ніщо інше, як намагання зібрати карткові дані, паролі або коди підтвердження.

“Клієнтам варто завжди пам’ятати про просте правило: банк ніколи не просить назвати PIN-код, CVV-код, пароль до інтернет-банкінгу або код із SMS. Якщо під час розмови вас кваплять, лякають блокуванням рахунку або переконують негайно щось підтвердити — це перша ознака того, що вас планують ошукати”, — наголосила Анна Довгальська.

Найпоширеніші схеми 2026 року: як вони працюють

Однією з найактивніших схем залишаються дзвінки нібито від служби безпеки банку. Людині повідомляють про “підозрілу операцію”, “спробу зняти кошти” або “необхідність терміново захистити рахунок”. Далі шахраї намагаються отримати дані картки, код підтвердження або змусити клієнта самостійно переказати гроші на “безпечний рахунок”.

Друга поширена схема — фішинг. Клієнт отримує повідомлення з посиланням на фейкову інтернет-сторінку, яка зовні дуже схожа на офіційний сайт банку, державної установи, маркетплейсу чи служби доставки. Після введення реквізитів картки, логіна, пароля або одноразового коду ці дані потрапляють до шахраїв.

Анна Довгальська нагадала про найостанніший гучний випадок: на початку червня громадяни масово отримували на електронну пошту та через месенджери фальшиві рахунки на оплату електроенергії, нібито надіслані від імені Міністерства енергетики України.

Третій напрям — фальшиві “виплати” та “компенсації”. Користувачу пропонують отримати допомогу, соціальну виплату, повернення коштів або бонус. Але для цього нібито потрібно перейти за посиланням і “підтвердити картку”. Насправді мета одна — отримати доступ до фінансових даних.

Четверта група схем пов’язана із соцмережами та месенджерами. Шахраї зламують акаунти знайомих і надсилають прохання терміново переказати гроші. Часто такі повідомлення виглядають справжніми, бо надходять від реальної людини з контактного списку.

Також зберігається ризик SIM-swap (заміни SIM-картки) — перехоплення або перевипуску фінансового номера телефону. Це особливо небезпечно, якщо до номера прив’язаний мобільний банкінг, пошта або інші фінансові сервіси.

Нотатник протидії шахрайству: як діяти, щоб вас не ошукали

Дзвінок “з банку”.
Потрібно покласти слухавку і самостійно передзвонити до офіційного контакт-центру банку за номером, вказаним на сайті банку або на звороті картки.

Повідомлення “картка заблокована”.
Не можна називати CVV, PIN-код, SMS-коди, паролі або логіни. Блокування чи статус картки потрібно перевіряти лише в офіційному застосунку банку або через контакт-центр.

“Виплата”, “компенсація”, “допомога”.
Не слід переходити за посиланнями з отриманих SMS-повідомлень. Інформацію про будь-які виплати потрібно перевіряти лише на офіційних державних або банківських ресурсах.

“Родич у біді” або “знайомий просить терміново переказати гроші”.
Потрібно зателефонувати цій людині або її близьким, щоб самотужки пересвідчитися, чи існує насправді нагальна потреба у вашій допомозі. Не варто переказувати гроші поспіхом лише на підставі повідомлення в месенджері.

Продаж товару на маркетплейсі.
Продавцю не потрібно вводити дані картки на сторонніх сторінках “для отримання коштів”. Для зарахування переказу достатньо номера картки або IBAN, але не CVV-коду, PIN-коду чи паролів.

Підозрілий сайт.
Потрібно уважно перевіряти адресу сторінки, домен, наявність зайвих символів або помилок у назві. Не слід вводити карткові дані на сайтах, які викликають навіть мінімальний сумнів.

Злам акаунта в месенджері.
Варто увімкнути двофакторну автентифікацію, використовувати складні паролі та перевіряти будь-які незвичні прохання від знайомих через інший канал зв’язку.

Підозра на шахрайство.
Потрібно негайно заблокувати картку, звернутися до банку, зберегти SMS-листування (переписку), посилання, номери телефонів і всю інформацію, яка може допомогти під час розслідування.

“Фінансова безпека починається не лише з технологій, а й з поведінки клієнта. Банки постійно вдосконалюють системи захисту, але шахраї часто атакують не банк, а людину. Саме тому уважність, спокій і перевірка інформації через офіційні канали залишаються найпростішими й водночас найефективнішими способами захисту”, — резюмувала Анна Довгальська.