Максимальні ставки за короткостроковими гривневими депозитами зросли до 20-21%

Максимальні ставки за короткостроковими гривневими депозитами зросли до 20-21%. В той же час близько 25% комерційних банків збільшили ставки за гривневими депозитами з терміном розміщення до 12 місяців в середньому до 17-18%. 

Про це розповів Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу ГЛОБУС БАНКУ.
За словами експерта, починаючи з травня, відсотки за 9-місячними та річними гривневими депозитами збільшилися в середньому на 1,0-1,5%.

Фахівець зазначив, що зростання відсотків за гривневими депозитами стало результатом послідовного впровадження політики НБУ зі зв’язування “гарячих” коштів, які знаходяться на поточних рахунках клієнтів, та стимулювання банків до залучення більших обсягів коштів на депозитні рахунки від 3 місяців і більше. На його думку, підвищення банками відсоткових ставок за гривневими депозитами популяризує гривню, як надійну валюту для збереження та примноження статків.       

“Для українців зараз вкрай важливим є відчуття “тилової” стабільності та прогнозованості, що виявляється насамперед у зростанні довіри до гривні і поступової переорієнтації громадян на гривню, як найбльш надійну та стабільну валюту для збереження й примноження наявних коштів”, – вважає фахівець.

За його твердженням, запроваджені НБУ депозитні сертифікати під 25% терміном на 3 місяці дають змогу комерційним банкам, з одного боку, стабілізувати грошові потоки, створивши надійне підгрунтя, що убезпечить їх від низки негативних явищ, таких, як, наприклад, відтік клієнтів, можливих певних економічних негараздів в країні. А з іншого – регулятор заохочує банки розвивати депозитні програми терміном від 3 місяців, мінімізувавши частку “коротких” депозитів, адже зараз частка коштів до запитання в банківській системі складає 65%.

Фахівець зазначив, що за перші 5 місяців 2023 року розмір гривневих депозитів склав в середньому 160 тис. грн: зокрема середній розмір вкладів терміном 6 -9 міс. – 131 тис. грн, а 9-12 міс. – 150 тис. грн.

Він також розповів, що за період із січня по травень у Глобус Банку частка гривневих депозитів від 3 до 6 місяців склала близько 8%, від 6 до 9 місяців – 11%, від 9 до 12 місяців – понад 26%. 

“З травня НБУ переглянув підходи до розміщення банками вільних коштів на депозитні сертифікати. Відповідно банки максимально зацікавлені в залученні депозитів населення на термін від 3 місяців, що підвищує конкуренцію та відповідно зростають відсоткові ставки за такими депозитами. Водночас розміщення коштів на гривневих депозитах для громадян дедалі стає більш вигідним, ніж на валютних депозитах. Саме тому, з високою ймовірністю можна стверджувати, що у II кварталі 2023 року найбільш популярними стануть депозити в національній валюті терміном 6-12 місяців, за якими банки запропонують найвищі відсоткові ставки”, – наголосив експерт.   

Водночас фахівець прогнозує, що нові збільшені депозитні ставки за поточних воєнних умов є максимальними, але короткочасними: вже із середини літа вони почнуть зменшуватись, тому радить клієнтам оформлювати найбільш тривалі 9-місячні або річні вклади у найближчий час.

“Протягом 2-3 місяців частка гривневих вкладів з розміщенням від 9 до 12 місяців може зрости на 10-15%, і відповідно очікується поступове зменшення кількості депозитів до 3 місяців (на 5-6%) та депозитів від 6 до 9 місяців (на 7-8%)”, – підкреслив експерт.

Дмитро Замотаєв також розповів про перспективи подальшого розвитку банківської системи України. Зокрема він зазначив, що у наступні 3-4 місяці переважна більшість комерційних банків продовжить удосконалювати дистанційні канали продажу банківських продуктів, які відмінно себе зарекомендували у 2020-2021 роках протягом ковідних обмежень та з початку широкомасштабної воєнної агресії. 

“Наразі все більше і більше продуктів переводиться в онлайн і для клієнтів вже стало нормою не лише дистанційний вибір банку, а й відкриття будь-яких рахунків, розміщення депозиту тощо. А на прикладі державної програми доступної іпотеки «єОселя» стало зрозуміло, що навіть найбільш складні банківські продукти можна перевести в онлайн і ці напрацювання мають найближчим часом з’явитися в персональних банківських застосунках”, – розповів фахівець.   

Крім того, вагомими напрямками розвитку комерційних банків стануть: 

• максимальна “автономність” мережі відділень – вдосконалення систем безперебійної роботи в умовах можливих проблем з енергопостачанням восени та взимку,
• посилення систем кіберзахисту від можливих ворожих хакерських атак,
• вдосконалення безпекових клієнтських систем тощо.

“Банківська система вже готується до осінньо-зимового періоду. Насамперед це стосується ефективних умов роботи відділень на випадок блекаутів:  створення “кризових протоколів” з переліком необхідних заходів для максимального захисту клієнтів, забезпечення відділень автономними системами живлення, опалення тощо. На вересень-жовтень комбанки вже планують тестування власних безперебійних систем з максимальним врахуванням досвіду минулої воєнної зими”, – підсумував Дмитро Замотаєв.