Світові ціни на їжу оновлюють максимуми через негоду, війни та загрозу блокади в Чорному морі

Як повідомляє Reuters із посиланням на Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (FAO), світові ціни на продукти харчування у серпні 2026 року піднялися до найвищої позначки з листопада 2022 року.

На ринкову динаміку вплинула сукупність чинників: несприятливі погодні умови та загроза посухи в Європі, загрози спеки, а також розриви у ланцюгах постачань через воєнні дії та загострення безпекової ситуації в акваторії Чорного моря.

Розраховуваний FAO індекс продовольчих цін, який відстежує щомісячні коливання вартості базових продуктів у світі, у серпні сягнув 133,3 пункта (для порівняння, уточнений показник липня становив 130,8 пункта). Попри поточне зростання, цей індикатор усе ще залишається майже на 17% нижчим за абсолютний рекорд березня 2022 року, зафіксований одразу після початку повномасштабної російської агресії проти України.

Упродовж серпня подорожчання охопило абсолютно всі п’ять товарних груп, які формують індекс FAO: молочні продукти, м’ясо, цукор, рослинні олії та зернові:

• Зокрема, вартість зернових піднялася на 2,2% проти липня, досягнувши максимуму з травня 2024 року.
• Ціни на рослинні олії додали 0,6%, відновивши максимум із червня 2022 року.
• Найбільший стрибок зафіксовано в сегменті цукру — відповідний індекс злетів одразу на 11,9% (найвищий рівень із червня 2025 року), що зумовлено падінням обсягів виробництва в Бразилії, яка є ключовим світовим постачальником.

За оцінками FAO, погіршення перспектив урожаю цукрових буряків і кукурудзи, а також складнощі у тваринництві стали наслідком аномальної спеки й посухи в європейських країнах. Водночас очікування природного явища Ель-Ніньйо посилюють ризики для майбутніх обсягів виробництва цукру та пальмової олії в Азії.

Додатковим дестабілізуючим фактором залишаються перебої з експортом продовольства через російсько-українську війну. Активізація атак у Чорноморському регіоні суттєво обмежує поставки з України та росії, які відіграють критичну роль у забезпеченні світу зерном. Паралельно конфлікт між США та Іраном ускладнює логістику й постачання сільськогосподарських добрив.

З огляду на ці події FAO знизила свій прогноз щодо глобального вирощування зернових. В окремому аналітичному звіті організація зменшила оцінку світового врожаю зерна на 2026 рік на 3,4 млн тонн порівняно з липневим прогнозом — до 2,980 млрд тонн. Тепер очікується, що загальні обсяги збору будуть на 2% нижчими, ніж у 2025 році, що стане найсуттєвішим річним падінням з 2018 року. Втім, навіть за таких умов цей обсяг стане другим за величиною в історії.

Окрім того, FAO скоригувала у бік зменшення оцінку світових кінцевих запасів зернових на сезон 2026/2027 років — на 1,1%, до 947,2 млн тонн, що лише незначно перевищує показники минулого сезону. Скорочення запасів фуражного зерна виявилося вагомішим, ніж підвищення прогнозів щодо пшениці. Останній показник переглянули вгору, зокрема, через вимушене накопичення пшениці на складах в Україні та росії на тлі блокування морських шляхів.

Справді, український морський експорт зерна зазнав суттєвого падіння після того, як у другій половині липня 2026 року росіяни посилили удари по цивільних суднах та портовій інфраструктурі. Уперше з 2022 року вітчизняні порти фактично опинилися у блокаді, через що кількість суднозаходів драматично скоротилася.

За даними Мінагрополітики, протягом серпня 2026 року Україна змогла відправити на експорт лише 981 000 тонн зернових, що у 2,5 раза менше за показник серпня минулого року. Із цього обсягу пшениця склала 605 000 тонн, кукурудза — 306 000 тонн, ячмінь — 69 000 тонн, а борошно — 11 500 тонн.

За підсумками перших двох місяців маркетингового року 2026/27 (розпочався у липні) загальний український експорт зернових і зернобобових склав 3,726 млн тонн, що на 7,2% поступається показникам аналогічного періоду минулого сезону. Найбільше падіння зафіксовано в експорті пшениці (на 34,3%, до 1,6 млн тонн) та ячменю (на 34,5%, до 368 000 тонн). Натомість експортні поставки кукурудзи зросли майже вдвічі, досягши 1,62 млн тонн.

Як зазначають аналітики, якщо ситуація з обмеженням чорноморського експорту зберігатиметься до кінця маркетингового року 2026/27, Україна ризикує втратити понад $5 млрд експортної виручки, оскільки не зможе вивезти на зовнішні ринки близько 24 млн тонн зерна.