Банки посилять конкуренцію “за гривню”: у вересні ставки за депозитами можуть зрости до 18% річних

З початком осені банківський сектор увійде в період підвищеної економічної чутливості, однак передумов для різких або неконтрольованих змін наразі немає. Головними факторами для банків стануть: інфляційна динаміка, нові монетарні орієнтири Нацбанку, воєнні ризики для енергетики та логістики, стан зовнішньої торгівлі, сезонне пожвавлення попиту на кредити й конкуренція банків за кошти вкладників.

Про це розповів Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

За його словами, українська банківська система підходить до осені достатньо стійкою та ліквідною. Водночас вересень може стати своєрідним маркером змін: банки активніше конкуруватимуть за вкладників, а позичальники уважніше оцінюватимуть вартість кредитів.

Якщо говорити просто, восени банки працюватимуть в умовах дещо дорожчих грошей та під впливом економічної невизначеності. Однак банківська система від початку повномасштабного вторгнення вже неодноразово доводила здатність досить швидко пристосовуватися до поточних обставин,

— наголосив експерт.

Що впливатиме на економіку та банки у вересні

На думку банкіра, одним із головних факторів стане можливе пришвидшення інфляції. Подорожчання пального, додаткові витрати бізнесу на енергетичну автономність, складніша логістика та наслідки атак на інфраструктуру поступово закладаються у собівартість товарів і послуг.

Цілком можливо, що вже у вересні річна інфляція може наблизитися до 10%. Саме тому, як вважає Сергій Мамедов, рішення НБУ наприкінці липня підвищити облікову ставку до 15,5% фактично стало дією “на випередження”: регулятор намагається не допустити розпалення інфляційних та курсових “недуг” і водночас зберегти привабливість гривневих інструментів.

Другим важливим фактором залишатимуться воєнні ризики для енергетики, логістики та паливної інфраструктури. Для бізнесу це означає додаткові витрати на резервне живлення, обладнання, складські потужності та перебудову логістичних маршрутів. Водночас це може підтримувати попит на банківське фінансування — передусім на кредити для енергетичної незалежності, модернізації та поповнення оборотного капіталу.

Ще одним викликом може стати тенденція до погіршення зовнішньоторговельного балансу. За січень-липень імпорт товарів становив $58,1 млрд, тоді як експорт лише $24,1 млрд. Тобто на кожен долар товарного експорту припадало близько $2,4 імпорту. Проблеми з морською логістикою можуть додатково обмежувати експортні надходження.

Водночас цей ризик значною мірою врівноважується міжнародною фінансовою підтримкою та значним обсягом міжнародних резервів, що дає Нацбанку можливість утримувати валютний ринок у контрольованих межах керованого.

За оцінкою НБУ, до кінця року міжнародні резерви України можуть скласти до $70 млрд. Що стане своєрідною гарантією відносного “спокою” на валютному ринку. Принаймні у найближчий місяць ринок не очікує курсових стрибків,

— зазначив банкір.

Також Сергій Мамедов нагадав, що восени  банки працюватимуть уже в умовах оновлених вимог до оцінки кредитного ризику та достатності капіталу. На практиці це означатиме ще більшу увагу до якості позичальників та кредитних портфелів, але це не стане перешкодою для подальшого розвитку кредитування.

Депозити та кредити: восени банки посилять конкуренцію за клієнта

Восени одним із помітних трендів банківського сектору може стати посилення конкуренції одразу за двома напрямами: за кошти вкладників та за якісного позичальника. Банкір нагадав, що наразі в Україні працюють 59 банків із банківською ліцензією, а ринок депозитних і кредитних продуктів залишається досить насиченим.

Зокрема, лише у відкритих фінансових каталогах представлені понад 20 банків і більш як 200 актуальних депозитних програм. Водночас щонайменше 14 банків мають власні кредитні програми для населення та/або бізнесу, не обмежуючись участю у державних програмах.

При цьому окремі сегменти кредитного ринку залишаються досить концентрованими. Так, наразі представлені 40 пропозицій кредитних карток від 11 банків, щонайменше 5 банків активно пропонують різні формати розстрочки. В іпотечному кредитуванні за програмою “єОселя” працюють 10 банків, а в сегменті автокредитування можна говорити щонайменше про 6 активних гравців, які конкурують власними продуктами та умовами.

При цьому дедалі більшого значення набувають партнерські програми банків із забудовниками, автодилерами, виробниками та постачальниками товарів і обладнання. У деяких сегментах саме на такі програми вже припадає більшість нових кредитів — близько 65-70% від загальної кількості. Відтак перевагу отримують банки, здатні одночасно розвивати кілька напрямів — від карткового і споживчого кредитування до іпотеки, автокредитів та фінансування бізнесу,

— зазначив очільник ГЛОБУС БАНКУ.

На думку Сергія Мамедова, у вересні конкуренція за вкладників може ще більше загостритися. Після підвищення облікової ставки до 15,5% банки отримали додатковий стимул переглядати дохідність строкових вкладів. Тому середні ставки за гривневими депозитами можуть перебувати переважно в межах 13,5-15% річних, а найпривабливіші пропозиції з бонусними умовами сягатимуть 17,5-18%. Порівняно з літніми показниками окремі банки можуть збільшити дохідність приблизно на 0,3-0,5 в. п.

Восени боротьба за вкладника може стати помітнішою. Банкам потрібен прогнозований гривневий ресурс, тому найбільша конкуренція, ймовірно, розгорнеться у сегменті строкових депозитів. При цьому важливими буде не лише рівень ставок, а й терміни розміщення коштів, можливість поповнення вкладу, дострокового розірвання та додаткові бонуси,

— зауважив банкір.

Водночас дорожчий ресурс впливатиме і на кредитний ринок. За базового сценарію ставки за стандартними банківськими кредитами можуть зрости приблизно на 0,5-1 в. п. Однак це не означатиме згортання кредитування. Навпаки, банки продовжуватимуть конкурувати за платоспроможних клієнтів, пропонуючи власні гнучкі програми, партнерські продукти та спеціальні умови для окремих категорій позичальників.

Фактично восени банки опиняться між двома завданнями: з одного боку, необхідно запропонувати вкладникові достатню дохідність, щоб гривневі заощадження залишалися привабливими, а з іншого — не зробити кредит надто дорогим для клієнта. Саме пошук цього балансу значною мірою й визначатиме ситуацію на банківському ринку,

— підсумував Сергій Мамедов.

Ситуація на валютному ринку у вересні

На думку експерта, ситуація на валютному ринку залежатиме насамперед від здатності Нацбанку й надалі утримувати баланс між попитом та пропозицією валюти.

Режим “керованої гнучкості” залишатиметься головним запобіжником від різких курсових змін, а ситуативні “перекоси” НБУ компенсуватиме валютними інтервенціями.

Банкір вважає, що попит на валюту підтримуватимуть імпортери енергоресурсів, пального та обладнання в рамках підготовки до осінньо-зимового сезону. Водночас на пропозицію валюти можуть тиснути менші експортні надходження та складнощі з морською логістикою.

Він вважає, що у вересні курс долара може перебувати в межах 45-45,8 грн/$, а євро — 51,5-53 грн/€.

Вересень може додати валютному ринку певної “курсової чутливості”, але навряд чи змінить саму систему його функціонування. Курсові коливання можуть стати помітнішими, однак за відсутності нових надзвичайних обставин вони залишатимуться контрольованими. Тому навіть наближення долара до верхньої межі прогнозного коридору не варто автоматично сприймати як ознаку валютної кризи,

— зауважив банкір.

Збереження заощаджень: поради

На думку Сергія Мамедова, восени гривневі депозити залишатимуться одним із базових інструментів збереження заощаджень. При цьому громадянам варто оцінювати не лише рекламну ставку, а реальний дохід після сплати податків, очікувану інфляцію та можливу динаміку валютного курсу.

Наприклад, якщо розмістити 100 тис. грн на шість місяців під 17,5% річних, після сплати податків чистий дохід становитиме приблизно 6,7 тис. грн, або близько 6,7% вкладеної суми.

Відповідно, щоб купівля долара дала такий самий результат за той самий шестимісячний період, американська валюта мала б подорожчати більш ніж на 6,7%, причому без урахування різниці між курсами купівлі та продажу. За умовного стартового курсу 45 грн/$ це означало б зростання приблизно до 48 грн/$.

Так само за середньої депозитної ставки 15% річних чиста шестимісячна дохідність становитиме близько 5,8%, тобто для аналогічного результату курс долара мав би зрости з 45 грн до приблизно 47,6 грн/$.

Саме тому не варто ставити питання “гривня чи долар” як вибір лише одного інструменту. Значно розумніше диверсифікувати заощадження. Гривневі депозити дають прогнозовану дохідність, валюта може виконувати роль страхування частини накопичень від курсових ризиків. Але головний принцип простий: гроші мають не лежати без руху, а працювати відповідно до цілей і потреб громадянина,

— підсумував Сергій Мамедов.