Музика полегшує операції та пришвидшує одужання, виявило дослідження

Під різким світлом операційної в столиці Індії, Делі, жінка лежить нерухомо, поки хірурги готуються видалити її жовчний міхур.

Вона перебуває під загальним наркозом: непритомна, без чутливості та повністю нерухома за допомогою суміші препаратів, що викликають глибокий сон, блокують пам’ять, притуплюють біль та тимчасово паралізують м’язи.

Однак, серед гулу моніторів та рівномірного ритму хірургічної бригади, крізь навушники, що одягли їй вуха, лунає ніжний потік флейтової музики.

Навіть попри те, що препарати заглушають значну частину її мозку, його слуховий шлях залишається частково активним. Коли вона прокинеться, вона прийде до тями швидше та чіткіше, оскільки їй потрібні були менші дози анестетиків, таких як опіоїдні знеболювальні, ніж пацієнтам, які не чули музики.

Принаймні, саме так припускає нове рецензоване дослідження, проведене медичним коледжем Маулана Азад у Делі та лікарнею Лок Наяк. Дослідження, опубліковане в журналі Music and Medicine, пропонує одні з найвагоміших доказів того, що музика, що відтворюється під час загальної анестезії, може незначно, але суттєво зменшити потребу в ліках та покращити одужання.

Дослідження зосереджене на пацієнтах, які перенесли лапароскопічну холецистектомію, стандартну операцію з видалення жовчного міхура. Процедура триває коротко – зазвичай менше години – і вимагає особливо швидкого відновлення з «ясним розумом».

Щоб зрозуміти, чому дослідники звернулися до музики, потрібно розшифрувати сучасну практику анестезії.

«Наша мета — якнайшвидша виписка після операції», — каже доктор Фарах Хусейн, старший спеціаліст з анестезіології та сертифікований музичний терапевт дослідження. «Пацієнти повинні прокидатися з ясним розумом, бадьорими та орієнтованими, а в ідеалі — без болю. Завдяки кращому контролю болю реакція на стрес зменшується».

Для досягнення цього потрібна ретельно збалансована комбінація з п’яти або шести препаратів, які разом підтримують сон пацієнта, блокують біль, запобігають спогадам про операцію та розслаблюють м’язи.

У таких процедурах, як лапароскопічне видалення жовчного міхура, анестезіологи зараз часто доповнюють цей медикаментозний режим регіональними «блокадами» – ін’єкціями під контролем ультразвуку, які знеболюють нерви в черевній стінці.

«Загальна анестезія плюс блокада – це норма», – каже доктор Танві Гоел, головний дослідник і колишній старший ординатор медичного коледжу Маулана Азад. «Ми робимо це вже десятиліттями».

Але організм нелегко сприймає операцію. Навіть під анестезією він реагує: частішає серцевий ритм, підвищується рівень гормонів, різко підвищується артеріальний тиск. Зменшення та контроль цього каскаду є однією з центральних цілей сучасної хірургічної допомоги. Доктор Хусейн пояснює, що стресова реакція може уповільнити одужання та погіршити запалення, підкреслюючи, чому ретельне лікування таке важливе.

Стрес починається ще до першого розрізу, з інтубацією – введенням дихальної трубки в трахею.

Команда дослідників хотіла з’ясувати, чи може музика зменшити кількість пропофолу та фентанілу (опіоїдного знеболювального препарату), необхідну пацієнтам. Менше ліків означає швидше пробудження, стабільніші життєво важливі показники та менше побічних ефектів.

Тож вони розробили дослідження. Пілотне дослідження за участю восьми пацієнтів призвело до повноцінного 11-місячного випробування 56 дорослих віком приблизно від 20 до 45 років, яких випадковим чином розподілили на дві групи. Усі вони отримували однаковий режим із п’яти препаратів: препарат, що запобігає нудоті та блювоті, седативний засіб, фентаніл, пропофол та міорелаксант. Обидві групи носили навушники з шумопоглинанням, але лише одна чула музику.

«Ми попросили пацієнтів вибрати один із двох заспокійливих інструментальних творів – м’яку флейту або фортепіано», – каже доктор Хусейн. «У підсвідомості все ще є ділянки, які залишаються активними. Навіть якщо музика не згадується прямо, імпліцитне усвідомлення може призвести до корисних ефектів».

Результати були вражаючими.

Пацієнтам, які піддавалися впливу музики, потрібні були нижчі дози пропофолу та фентанілу. Вони спостерігали більш плавне відновлення, нижчий рівень кортизолу або гормонів стресу та набагато кращий контроль артеріального тиску під час операції. «Оскільки здатність чути залишається незмінною під анестезією, — пишуть дослідники, — музика все ще може формувати внутрішній стан мозку».

Очевидно, музика, здавалося, заспокоювала внутрішню бурю. Слуховий шлях залишається активним навіть тоді, коли ви непритомні. Ви можете не пам’ятати музику, але мозок її реєструє.