Як відеоігри впливають на мозок підлітків: нове дослідження виявило зв’язок із товщиною кори головного мозку

В епоху цифрових технологій відеоігри стали невіддільною частиною повсякденного життя мільйонів підлітків. Проте дискусії про те, як тривале проведення часу за екраном комп’ютера чи приставки відбивається на здоров’ї та розвитку молоді, не вщухають.

Група вчених під керівництвом доцента педіатрії Каліфорнійського університету в Сан-Франциско Джейсона Нагати провела масштабне дослідження, опубліковане в науковому виданні NeuroImage, яке проливає світло на те, як ігровий досвід корелює зі структурою головного мозку в підлітковому віці.

Отримані дані демонструють складний зв’язок між кількістю часу за іграми, форматом гри (одиночний чи колективний) і навіть контентом, а також морфологією кори головного мозку.

Що виявили дослідники: головні факти

У межах наукової роботи вчені проаналізували дані великої вибірки підлітків, які пройшли процедуру структурної магнітно-резонансної томографії (МРТ), а також надали детальну інформацію про свої повсякденні звички. Середній показник часу, який підлітки витрачали на відеоігри, становив близько 3,1 години на день, причому приблизно 81% учасників заявили, що регулярно грають у різноманітні проєкти.

Статистичний аналіз виявив низку закономірностей:

• Загальний обсяг часу: Вищий показник щоденного ігрового часу корелював із меншою товщиною кори головного мозку та меншою площею її поверхні в кількох зонах (зокрема у лобовій, скроневій, тім’яній та потиличній частках).
• Одиночні проти багатокористувацьких ігор: Коли вчені розділили формати гри, виявилося, що соло-ігри частіше пов’язані з відмінностями у зонах, відповідальних за обробку мови, соціальну когніцію та емоційну регуляцію. Водночас для командних багатокористувацьких ігор подібних стійких асоціацій після коригування даних виявлено не було.
• Вплив контенту: Підлітки, які частіше обирали ігри з віковими обмеженнями для дорослих (mature-rated, що часто містять елементи жорсткості або насильства), демонстрували тоншу кору в нейронних мережах, які підтримують концентрацію уваги та обробку соціально-емоційних сигналів.

Анатомія процесу: чим є стоншення кори в підлітковому віці?

Головна небезпека подібних досліджень полягає в тому, що суспільство схильне сприймати будь-які зміни в мозку як «пошкодження» чи патологію. Проте нейробіологи закликають до критичного та зваженого ставлення до результатів.

Головна особливість розвитку мозку в підлітковий період — це його природна та масована реструктуризація. У цей час відбувається так зване «провадження синаптичного пранінгу» (synaptic pruning) — мозок активно позбувається зайвих, менш задіяних нейронних зв’язків, роблячи решту мереж значно ефективнішими. З естетичної та біологічної точки зору, поступове стоншення кори головного мозку є абсолютно нормальним фізіологічним процесом дорослішання.

Отримані результати зовсім не означають, що відеоігри якимось чином руйнують чи пошкоджують дитячий мозок, — зазначає Джейсон Нагата. — Менша товщина чи площа поверхні кори не повинна автоматично інтерпретуватися як негативний фактор, оскільки ці показники в нормі знижуються під час природного розвитку підлітка.

Цифрове середовище та мозок: ширший контекст

Цікаво, що нинішнє дослідження перегукується з іншими роботами наукової групи, присвяченими впливу щоденного використання соціальних мереж на юні осередки суспільства. Як і у випадку з постійним скролінгом стрічок новин, високий рівень залученості в цифрові платформи супроводжується певними структурними особливостями мозкової тканини.

Проте автори наголошують на важливості якісних відмінностей: не всі цифрові розваги однаково впливають на когнітивну сферу. Якщо пасивне споживання контенту чи певні типи ігрової поведінки корелюють із товщиною кори, то інтерактивні завдання, стратегії та командна взаємодія можуть стимулювати зовсім інші нейронні механізми.

Висновки для батьків та дослідників

Сучасна наука лише підступає до розуміння того, як новітні технології формують мозок покоління, що зростає зі смартфонами та ігровими консолями в руках. Виявлені зв’язки вказують на те, що якість контенту, жанри та соціальний контекст гри мають не менше значення, ніж проста кількість годин, проведених перед екраном.

Для остаточних висновків про те, чи є зафіксовані відмінності наслідком ігрових звичок, чи просто відображають індивідуальні особливості дітей, які обирають певні види дозвілля, необхідні подальші довгострокові лонгітюдні дослідження. Водночас експерти радять дотримуватися поміркованості, балансуючи віртуальні розваги з фізичною активністю, живим спілкуванням та повноцінним сном.