Розвиток банківської системи у 2024 році можливий лише за умов системної та достатньої макрофінансової допомоги, яка фактично покриє більшу частину видатків державного бюджету.

Таку думку висловив Сергій Мамедов, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

За словами банкіра, згідно з фінансовими розрахунками в січні та лютому Україна мала б отримати до $6 млрд, які були б спрямовані на покриття дефіциту бюджету. Однак за цей період, як зауважив експерт із посиланням на дані Міністерства фінансів України, отримано близько $1,2 млрд, з яких $390 млн від Японії та $760 млн в рамках проєкту Світового банку PEACE in Ukraine (гранти від уряду Японії на $465 млн та уряду Норвегії на $295 млн).

На його погляд, хоч макрофінансова підтримка лише опосередковано впливає на банківський сектор, проте вона вкрай важлива для стабільності національної валюти, а відтак і для розвитку депозитних і кредитних програм.

“Січень і лютий виявилися досить “нервовими” не лише з огляду на недоотримані кошти від міжнародних партнерів, які заздалегідь “вписані” в бюджет, а ще й тому, що відсутність системи зовнішнього фінансування посилює тиск на національну валюту, що своєю чергою позначається на валютному ринку, на депозитних та кредитних програмах”, — підкреслив він.

Сергій Мамедов вважає, що жодна валюта не здатна “втриматися” чи залишатися тривалий час стабільною, якщо дефіцит бюджету країни перевищує 30-40%. Він нагадав, що згідно з головним кошторисом України на 2024 рік видаткова частина передбачена на рівні 3,35 трлн грн, а очікувані доходи складуть більш як 1,57 трлн грн. Тобто, як виснує фахівець, дефіцит бюджету в 2024 році складе майже 100%.

Він розповів, що з огляду на вже оприлюднену інформацію станом на початок березня очікуваний обсяг макрофіну в 2024 році може досягти $36 млрд (у держбюджеті враховані $37 млрд міжнародної фінансової допомоги). Зокрема це понад $5 млрд від Японії, гранти Світового банку на $760 млн, €18 млрд (еквівалент $19,4 млрд), передбачених 4-річною програмою підтримки від ЄС, а також новий транш від МВФ на $900 млн. Крім того, очікується, що в програмі фінансування від США на $61 млрд фінансова підтримка економіки України складе $9,6 млрд ($7,9 млрд  — пряме фінансування бюджету України).

“Можна вважати, що у 2024 році обсяг міжнародної допомоги остаточно розв’яже питання покриття видатків держбюджету, а відтак ситуація в економіці та в банківському секторі зокрема збігатимуться із загальними прогнозами та очікуваннями”, — наголосив очільник ГЛОБУС БАНКУ.

Водночас експерт пояснив, що могло б чекати країну у випадку суттєвого скорочення макрофіну в 2024 році. На його думку, це вкрай важливо для розуміння громадянами, яку роль в теперішніх складних умовах війни відіграє макрофінансова допомога і яких зусиль треба докласти, щоб убезпечити країну на майбутнє від глобальної економічної кризи.

1. Секвестр бюджету та вимушене зниження видаткової частини: корекція соціальних, інфраструктурних видатків, можливе скорочення фінансування державних кредитних програм (щоб уникнути зрізання воєнних і оборонних видатків). Разом з тим податкове навантаження на бізнес могло б значно посилитися. Не виключено також ввімкнення “друкарського верстата” як механізму покриття видатків, однак це відразу позначилося б на рівні інфляції.
2. Збільшення облікової ставки як засобу для стримування знецінення національної валюти.
3. Зростання курсів валют щодо гривні через інфляцію,  зменшення довіри громадян до національної валюти як надійної валюти для заощаджень, переорієнтація вкладників на іноземну валюту; а неконтрольоване збільшення попиту на валюту фактично змусило б регулятора повернути фіксований курс.
4. Збільшення відсотків за банківськими кредитними та депозитними програмами (у найгіршому випадку – призупинення чи заморожування основних банківських продуктів).
5. У зоні “ризику” могла б опинитися вся банківська сфера: рівень стабільності частини банків міг би значно знизитися (головним чином через збільшення відсотка проблемних кредитів).

“У 2024 році такий “апокаліптичний” розвиток подій майже неможливий. Хоча, на мій погляд, конспірологія про те, “що було б”, є цілком доречною. “Гойдалки” з макрофіном починаючи з грудня 2023 та до лютого 2024 мають спонукати до більш активного впровадження реформ, що стосуються насамперед розвитку малого та середнього бізнесу, розвитку експорту, залучення необхідних інвестицій в розвиток стратегічних галузей економіки тощо. Адже у 2025 році порівняно з 2024 роком рівень міжнародної фінансової допомоги може скоротитися орієнтовно в 1,5 раза – до $25 млрд, а в 2026 році міжнародна допомога складе до $12,6 млрд. Відтак внутрішні надходження до бюджету через податки та збори мають суттєво зрости. А це можливо лише “природним” шляхом, в умовах “здорової” економіки”, — зазначив Сергій Мамедов.

Банкір переконаний, що вже до кінця березня ситуація з отриманням міжнародної фіндопомоги стане більш-менш осяжною, відтак є всі шанси, що надходження від партнерів будуть своєчасними та в необхідному обсязі, що позитивно вплине не лише на економіку, національну валюту, це також дасть змогу комерційним банкам активно розвивати кредитні та депозитні програми.

Фахівець акцентував на важливості розміру облікової ставки, бо саме за умов її подальшого зниження з наявних 15% до 14-12% комбанки зможуть покращити умови майже за всіма кредитними програмами в середньому на 2-3%. Однак, за його розрахунком, це може статися не раніше травня-червня.

“Ми очікуємо, що покращена облікова ставка позитивно вплине на розвиток кредитування. Адже залучення ресурсів під реалізацію кредитних програм стане ще більш вигідним — як для банків, так і для позичальників. Тому цілком можливо, що вже з другого півріччя ставки за автокредитами, спільними іпотечними програмами банків і девелоперів, а також цільовими кредитами для малого та середнього бізнесу (обсяг яких за підсумками року може скласти до 60% від усіх виданих банківських кредитів) знизяться в середньому на 2-3%”, — прогнозує експерт.

Щодо розвитку гривневих депозитів, то розмір дохідності залежатиме насамперед від ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами, які дають змогу банкам “зв’язувати” вільну гривню, спрямовуючи її надлишок в економіку країни. Сергій Мамедов зауважив, що наразі ставка за депсертифікатами складає 19% і за позитивної економічної кон’юнктури регулятор може вдатися до її зниження щонайменше на 1-2 в.п.

“З початку лютого на ринку спостерігається досить “жорстка” конкуренція банків за нових вкладників, що проявляється в появі на ринку різноманітних акційних депозитів за покращеними умовами, які залежно від терміну вкладу можуть дати до 17% річних, що на 3-4% вище за середньоринкові ставки дохідності. Саме тому ми припускаємо, що глобального зниження ставок за гривневими вкладами, навіть попри зниження ставки за депсертифікатами, не станеться: коригування залежно від строковості не перевищить 1-1,5%”, — підсумував Сергій Мамедов.

Україна активно розвивається в сфері фінансових технологій, і багато новаторських рішень вже знайшли широке застосування на внутрішньому ринку. Обговоримо основні інноваційні технології, якими користуються українці.

Мобільний банкінг

Практично всі великі та надійні банки мають власний додаток, яким зручно користуватися для переказів, оплат, контролю над фінансами та отримання інформації. Фактично ви маєте в кишені філіал банку, в якому не треба стояти в черзі, щоб отримати необхідні послуги.

Безконтактні платежі

Технологія Near Field Communication дозволяє робити перекази та оплачувати покупки з допомогою телефону або банківської карти без зайвих зусиль. Транзакція проходить за пару секунд.

Користуватися технологією можна скрізь, де є безконтактний термінал. Ваші гроші знаходяться в безпеці. Серед переваг цієї технології:

• захист даних криптограмою;
• попередження помилок. Два рази за одну покупку сума не спишеться, термінал робить обробку транзакції, а потім подає сигнал;
• різні фінансові ліміти в залежності від країни, де ви користуєтесь технологією.

QR-код платежі

Технологія QR-код платежів дозволяє спростити процес транзакцій, зробити його швидшим і зручнішим для користувачів. В Україні подібний спосіб оплати використовується в таких сферах:

• роздрібна торгівля (магазини та супермаркети);
• кафе та ресторани;
• шопінг в інтернеті;
• парковка;
• благодійність.

Peer-to-Peer (P2P) перекази

Peer-to-Peer (P2P) перекази – це фінансові транзакції, що здійснюються безпосередньо між користувачами без участі посередників, таких як банки чи інші фінансові інституції.

Технологія P2P дозволяє людям відправляти та отримувати гроші онлайн за допомогою мобільних додатків або веб-сайтів, забезпечуючи зручність, швидкість та, часто, зниження вартості транзакцій.

Окрім стандартних банківських додатків, які дають можливість використання P2P платежів, українці можуть користуватися такими сервісами:

• Portmone;
• Diia.Pay;
• LiqPay.
• Фінансові чат-боти

Технологія дозволяє банкам та фінансовим установам оптимізувати свою роботу, забезпечити підтримку своїх клієнтів без високого навантаження на персонал. Додатково через чат-боти можна робити транзакції прямо всередині чату. Фінансові чат-бати йдуть в комплекті з банківським додатком. Наприклад, той самий Приват24 чи Монобанк, мають фінансові чат-боти в своєму складі.

Робо-адвайзери

Робо-адвайзери — це цифрові платформи, які надають автоматизовані, алгоритмічно-керовані фінансові послуги з мінімальною участю людини.

Вони використовують алгоритми, засновані на математичних моделях та статистиці, для аналізу фінансової інформації та надання рекомендацій або навіть прямого управління інвестиційними портфелями клієнтів.

Основною метою робо-адвайзерів є спрощення процесу інвестування та зниження вартості фінансових консультацій для кінцевого користувача.

Серед переваг технології:

• низький поріг інвестування;
• зрозумілий інтерфейс та легкість використання;
• автоматичне управління активами;
• невеликі комісії.

В Україні працює декілька робо-адвайзерів: Finmap, Конкорд Капітал, ОТР. Цей ринок ще розвивається та немає великої популярності серед українців.

Криптовалюта

Україна стала однією з країн лідерів, по швидкості зростання криптовалютних активів. В деяких випадках криптовалютою можна оплачувати рахунки та покупки. В основному українці використовують крипту для інвестицій та збереження своїх грошей від інфляції.

Блокчейн-технології

Блокчейн-технології активно використовуються в фінансовому секторі. На їх основі створюються:

• смарт-контакти;
• токенізація активів;
• верифікація користувачів;
• деякі грошові перекази;
• потенційна можливість створення цифрової гривні.

Україна має лояльні закони до нових технологій та розробки різних фінансових інструментів. У нас тестують багато корисних програм, які потім працюють на економіку.