24 лютого 2022 життя українців докорінно змінила повномасштабна агресія росії. За ці два роки відбулися суттєві міграційні зсуви та зміни на рівні суспільства, довіри громадян один до одного та до дій держави. Повномасштабна війна стала каталізатором єднання нації проти зовнішнього ворога на всіх рівнях. Якими зробили українців ці два роки боротьби, чого вони прагнуть та чого бояться? Дослідницька компанія Gradus Research провела спеціальне опитування до 2-ї річниці повномасштабного вторгнення, аби проаналізувати ці зміни.

Регулярність донатів зростає

Результати опитування свідчать про збільшення регулярності донатів від громадян. А частка тих, хто долучається до благодійних чи волонтерських зборів час від часу, не змінилась з лютого 2023 року і залишається на рівні 44%.

“Такі цифри залученості українців до допомоги свідчать і про збільшення, власне, потреби у такій допомозі, і про стабільну налаштованість людей боротися далі. А це дуже важливий показник, що допомагає оцінити реальну картину, без похибки на втому чи емоції”, — коментує соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research Євгенія Близнюк.

Про готовність продовжувати боротьбу свідчить і той факт, що рівень працевлаштованості зріс майже вдвічі від травня 2022 і наразі складає 61%. Вдвічі більше опитаних громадян декларують і впевненість у стабільності доходу у майбутньому (48% зараз vs 25% у травні 2022).

Втома від війни та високий рівень стресу

Напруження залишається ключовою характеристикою емоційного стану громадян на другому році повномасштабної війни. Натомість гнів, як перша реакція на російську агресію, поступово відходить на другий план.

Рівень суб’єктивного стресу українців залишається високим — 88% зараз і 88% у квітні 2023. Проте, якщо дивитися на динаміку з 2020 року, то стає очевидним, що високий рівень стресу є характерним явищем для українського суспільства, і фактор війни не вплинув на нього суттєво.

Що лякає та надихає українців зараз

Серед страхів щодо майбутнього і надалі переважає невизначеність тривалості війни (63%) та страх за життя близьких (48%). Разом із ними близько третини опитаних громадян також непокояться через можливі фінансові складнощі (36%) та погіршення загальної економічної ситуації в країні (34%).

Водночас найбільше надихає українців у думках щодо майбутнього припинення війни в Україні найближчим часом (64%) та поліпшення матеріального добробуту (40%).

Більше зброї для України та довіра до міжнародних партнерів

На тлі втоми і новин із фронту, а також затримки допомоги від міжнародних партнерів, впевненість у здатності Україні відбити напад рф серед опитаних громадян дещо знизилась і наразі складає 61%.

Якої ж допомоги українці найбільше очікують від міжнародних партнерів? Зброї наступальної (72%) та захисної (70%), а також фінансової допомоги (64%). Натомість, частка громадян, які вважають потрібною гуманітарну допомогу, знизилась майже вдвічі.

Що ж до ставлення українських громадян до країн-партнерів, а також до ЄС та НАТО, воно залишається переважно позитивним або поліпшується. Більшість респондентів висловлюють позитивне ставлення до Великої Британії (68% у лютому 2024, 65% у березні 2022) та США (54% у лютому 2024 і 54% у березні 2022).

Близько двох третіх опитаних (57%) позитивно ставляться до ЄС, і їхня частка майже не змінилась із березня 2022 року (61%).

Позитивне ставлення до НАТО зараз висловлюють майже вдвічі більше громадян, аніж у березні 2022 року (49% vs 26%). У той же час 70% респондентів вважають, що Україна має стати членом НАТО. І тут спостерігається суттєве зростання в порівнянні з квітнем 2022, коли частка опитаних, що підтримували таке рішення, складала 49%.

Ставлення до ООН, натомість, серед опитаних українців суттєво погіршилось. І наразі більше половини опитаних громадян (55%) декларують негативне ставлення до цієї організації, що може бути наслідком низки репутаційних криз та нейтральної позиції ООН в реагуванні на російську агресію проти України.

Опитування було проведене дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст розміром більше 50 000 жителів у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту і регіону, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Період проведення поля: 14-16 лютого 2024. Розмір вибірки: 1212 респондентів.