Правий уряд Нідерландів має намір припинити фінансування будь-якої форми розміщення шукачів притулку, яким було відмовлено в наданні статусу резидента і наказано покинути країну. Про це заявила в середу міністерка міграції Маржолейн Фабер.

У п’яти великих нідерландських містах, включаючи Амстердам, Роттердам і Ейндховен, діють базові притулки для шукачів притулку, яким було відмовлено у наданні притулку, щоб уберегти їх від вулиць, і частина фінансування надходить від держави.

Але це люди, які “вже давно повинні були виїхати”, – сказала Фабер, міністерка від ультраправої партії PVV. У коаліційній угоді уряду було зазначено, що фінансування з боку держави припиниться, і тепер ця дата призначена на січень наступного року.

Попередник Фабер Ерік ван дер Бург також хотів припинити фінансування, намагаючись скоротити витрати, але партнери по коаліції D66 і ChristenUnie змусили його змінити думку минулого року.

Наразі держава виділяє 30 мільйонів євро на забезпечення “ліжка, хліба та ванни” для шукачів притулку, які не змогли отримати притулок, – схема, яка вперше була запущена у 2018 році. Місцеві ради вирішуватимуть, чи хочуть вони брати на себе додаткові витрати.

Міністри та представники місцевої влади борються з проблемою шукачів притулку, яким не вдалося отримати притулок, протягом багатьох років.

Наразі шукачів, які не отримали притулку, виселяють з центрів для біженців і очікують, що вони повернуться додому. Тисячі з них змушені жити у важких умовах або в притулках, якими опікуються церкви та інші благодійні організації.

Муніципальні притулки пропонують біженцям, які живуть на вулицях або в сквотах, базові умови проживання: ліжко, їжу та харчування. Біженці можуть залишатися в притулках, якщо вони згодні працювати над своїм поверненням.

У серпні Апеляційний суд міста Гертогенбос на півдні Нідерландів засудив 44-річного вихідця з Ірану Тарека С. до 14 років ув’язнення за тяжкий умисний напад на двох співробітниць центру для шукачів притулку у січні 2022 року.

За поданням Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про виявлення карантинного організму – амброзії полинолистої – у столиці запроваджують карантин. Про це повідомляє Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА.

Карантин поширюється на всю територію столиці та передбачає комплекс спеціальних заходів зі знищення вогнищ амброзії та її подальшого розповсюдження. Зокрема, йдеться про:

• знищення рослини шляхом виривання та спалювання, а при сильному засміченні – скошування або виривання з корінням;
• створення фітоценозів із багаторічних трав, здатних пригнічувати амброзію полинолисту;
• використання хімічних засобів боротьби.

Водночас при застосуванні хімічних засобів передбачається використання лише тих гербіцидів, які офіційно дозволені в Україні.

Нагадаємо, що ще до оголошення карантину, на початку серпня цього року, Київ почав впроваджувати комплекс заходів для ліквідації вогнищ амброзії. Зокрема, напередодні цвітіння цієї рослини-алергену місто почало обробляти території, де виявили амброзію, спеціальним препаратом на основі природного мінералу бішофіт. Після його дії амброзія в’яне, її пилок стає стерильним, тобто не викликає алергії. Також території, на яких виявили амброзію, скошували, а на невеликих ділянках цю рослину виривали з коренем.

Карантин запроваджують відповідним розпорядженням КМВА.

Довідково.

Амброзія полинолиста – однорічна рослина, що може досягати висоти до 2 метрів. Вона має характерне розсічене листя та дрібні зеленуваті квіти, що утворюють суцвіття-колоски. Амброзія розмножується насінням, яке здатне зберігати життєздатність у ґрунті від 5 до 40 років. Одна рослина амброзії може виробити до 50 тисяч насінин за один сезон. Насіння поширюється вітром, водою, а також тваринами і людьми (на транспортних засобах, взутті тощо).

Конфлікт між Німеччиною та Туреччиною через донер є лише останньою главою конфлікту навколо національних страв.

У липні Міжнародна федерація донерів, що базується в Стамбулі, звернулася до Європейського Союзу з проханням запровадити суворі пропорції для вертикально смажених, горизонтально нарізаних м’ясних котлет — і якщо ресторани та магазини не дотримуються цього, вони не зможуть маркувати свою продукцію «донер» або «донер-кебаб».

Німеччина голосно протестувала, оскільки її численне етнічне турецьке населення перетворило донер на основний продукт популярної їдальні, подаючи його в різних інноваційних стилях.

Дійсно, можна серйозно стверджувати, що донер-кебаб є де-факто національною стравою Німеччини. Декілька етнічних турків у Німеччині стверджують, що вони були піонерами донер ім брот — сендвіча з кебабом, який відрізняється від приготування з пітою або згорнутим у ловаш, яке найбільше знайоме Туреччині.

Поширеність сендвічів у Німеччині сягає з 1970-х років, і в Копенгагені, Лондоні та інших ненімецьких містах є магазини, які з гордістю проголошують, що продають «німецький донер».

Цілком імовірно, що успішна петиція позбавить тисячі німецьких магазинів донер-кебабів назви та прорізає глибоку діру в річному обсязі продажів сектору в 7 мільярдів євро (7,2 мільярдів доларів США).

Тим часом перемога донера Анкари, ймовірно, спровокує кухонні повстання на всіх Балканах, Близькому Сході та Північній Африці через прецедент, який вона створить.

Більшість кухонь у цьому регіоні пов’язані з Османською імперією, яка розпалася в 1922 році, залишивши Анатолію та територію навколо Стамбула сучасній Туреччині. Але султани правили величезним царством, посіявши свій кулінарний вплив у всьому Середземномор’ї.

Деякі IT-компанії почали розглядати резидентство в «Дія.City» виключно через можливість забронювати своїх співробітників.

Засновник юридичної компанії TRETTEN LAWYERS Максим Носарев розповідає, чи варто вступати в цей спеціальний податковий режим для айтівців виключно з такою ціллю, чи гарантує резидентство в «Дія.City» бронювання і які можуть виникнути нюанси.

За неповних п’ять місяців резидентами «Дія.City» стали 396 компаній, згідно з даними відкритого реєстру. В середньому це 99 компаній за «математичний» місяць.

Але перед вступом у «Дія.City» компаніям необхідно врахувати деякі нюанси. Почнемо з відповідей на головні питання:

1. Чи можливо ІТ-компаніям забронювати співробітників через «Дія.City»? – Так. Це фактично єдиний реальний спосіб розпочати процес бронювання для більшості ІТ-компаній.
2. Чи гарантує резидентство в «Дія.City» бронювання? – Ні.

В ЯКИХ ЖЕ ВИПАДКАХ БРОНЮВАТИСЯ ЧЕРЕЗ «ДІЯ.CITY» ВАРТО, А В ЯКИХ НІ?

Щоб забронювати співробітників, згідно з постановою Кабміну №76 від 27 січня 2023 року компанії необхідно отримати статус «критично значущої». Його надає обласна військова адміністрація або профільне міністерство. Та як правило, ці відомства не визнають «критичними» ІТ-компанії.

«Дія.City» пропонує більш реальні перспективи. Для отримання «критичності» компанія повинна відповідати мінімум трьом критеріям з семи.

• Один так і звучить – «Резидент «Дія.City». Тобто, набуття резидентства в «Дія.City» автоматично зараховує компанії перший критерій.
• Другий критерій – мінімальна зарплата штатного співробітника за повний квартал має бути не менша, ніж аналогічна по певній індустрії та в певній місцевості. В «Дія.City» зарплата має бути мінімум €1200 на місяць.
• Третій критерій – відсутність заборгованості по ЄСВ. Можна подаватись на «критичність» до Мінцифри. І резиденти «Дія.City» «критичність» переважно отримують, а після цього можна подаватися на бронювання.

ТА Є НЮАНСИ, ПРО ЯКІ НЕ ВСІ ЗНАЮТЬ:

• Бронювати можна лише найманих працівників – ФОПів і гіг-контрактників забронювати не можна.
• Бронювати можна лише працівників з актуальними військово-обліковими документами. Всі мають пройти процедуру оновлення даних згідно з новим законом про мобілізацію.
• Компанія має право забронювати лише 50% від кількості штатних працівників-військовозобовʼязаних. Якщо в компанії офіційно працює 100 людей, ви маєте право забронювати не більше 50 з них. А для решти 50 компанія зобовʼязана вести військовий облік і забезпечити явку в ТЦК.
• Гарантій немає. У бронюванні можуть відмовити чи навіть не розглянути заявку – вона може просто осісти у когось в кабінеті. Тому що терміни прописані, а відповідальність чиновників за їхнє порушення – ні.

П’ЯТЬ КРОКІВ КОМПАНІЇ ДО БРОНЮВАННЯ ЧЕРЕЗ «ДІЯ.CITY» (І ЩО МОЖЕ ПІТИ НЕ ТАК):

1. Сформувати перелік офіційно працевлаштованих людей, яких хоче забронювати.
2. Зʼясувати, чи згодні вони претендувати на бронювання.
3. Перевірити військово-облікові документи у тих, хто погодився, або подбати про їхнє набуття.
4. Сформувати остаточний перелік тих, хто готовий і має всі документи.
5. Коли сформували – лишилось підрахувати їхню кількість і виконати умову 50% на 50%: на кожного військовозобовʼязаного, якого бронюємо, мусимо мати в штаті ще одного військовозобовʼязаного, якому у бронюванні відмовляємо.

Тому ІТ-компанії шукають співробітників, які навчаються в аспірантурі, мають трьох дітей, опікунство чи інвалідність – тобто відстрочку від призову. В підсумку зі 100 співробітників можемо подати на бронювання три-чотири людини.