Рішення про заборону експорту металобрухту може кваліфікуватися за статтею Кримінального кодексу України як службове підроблення — лист УАВтормет

Проєкт постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін у додаток 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2024 р. №1481”, що фактично забороняє експорт металобрухту, має ознаки службового підроблення.

Про це йдеться у відкритому листі Президенту України Володимиру Зеленському від Української асоціації вторинних металів (УАВтормет).

В Асоціації зауважили, що у пояснювальній записці до проєкту Постанови містяться оцінки та припущення виключно на основі упереджених висновків Об’єднання металургійних підприємств “Укрметалургпром”, яке є зацікавленою стороною та представляє інтереси прямих вигодонабувачів від обмеження/заборони експорту брухту чорних металів, тобто українських металургійних підприємств. “Це може класифікуватися за ст. 190 та ст. 366 ККУ “Службове підроблення””, — йдеться у відкритому листі.

В УАВтормет переконані, що експортні можливості є стимулом для справедливого та ринкового ціноутворення на українському внутрішньому ринку брухту та відходів чорних металів. На сьогоднішній час ціновий дисбаланс між цінами внутрішнього ринку та експортними цінами вже становить до 80%, що не дозволяє ефективно реалізовувати брухт, у тому числі утворений на підприємствах з державною часткою власності (АТ «Укрзалізниця», ХК «Нафтогаз», АМПУ та інші). Щорічні збитки таких підприємств вже оцінюються у 2–2,5 млрд грн та зростуть або, в разі прийняття Постанови, взагалі унеможливлять реалізацію металобрухту.

“Повна заборона експорту, передбачена проєктом Постанови Кабінету Міністрів України, знищить брухтозаготівельну галузь, адже будуть порушені ключові ринкові принципи конкуренції, а брухтопереробників позбавлять можливості роботи й заробітку, адже внутрішні ціни — це межа рентабельності бізнесу, а подекуди через логістичні складнощі і супутні витрати на постачання брухту цей вид діяльності стає збитковим”, — йдеться у листі до Президента.

Об’єднання брухтозаготівельних компаній вказало на низку негативних наслідків, що можуть виникнути при забороні експорту брухту чорних металів:

• зменшення надходжень валютного виторгу обсягом 10–15 млн євро/місяць;
• скорочення приблизно 4 тис. робочих місць у брухтозаготівельній галузі;
• зменшення надходжень податків до державного бюджету, зокрема ПДВ, ПДФО, військового збору, податку на прибуток;
• зменшення доходів державних підприємств АТ «Укрзалізниця» та транспортних компаній через скорочення обсягів перевезень та навантажень;
• недоотримання підприємствами, у тому числі з державною формою власності, доходів від реалізації брухту та відходів чорних металів до 600 млн грн/рік;
• виникнення додаткової напруженості у взаємовідносинах з ЄС при обговоренні подовження та розширення зони вільної торгівлі;
• неможливість залучення в галузь інвестицій та технологій, особливо в такій чутливій сфері, як переробка та утилізація знищеної військової техніки та боєприпасів.

“Штучне обмеження експортних постачань брухту чорних металів деякими європейськими інституціями розглядається як субсидіювання української металургійної галузі, що може призвести до хвилі антидемпінгових розслідувань та жорстких заходів тарифного/нетарифного регулювання імпорту продукції з України. Інакше кажучи, можливі випадки відмови від українського імпорту, а також блокування поставок на кшталт “зернової блокади””, — наголошується у відкритому листі.

УАВтормет готова до альтернативного рішення, яке має задовольнити інтереси металургійної та брухтозаготівельної галузей як стратегічних для української промисловості. Зокрема пропонується затвердити щорічний “Баланс утворення та споживання брухту чорних металів”. Відповідальність за його ухвалення має покладатися на Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України.

“Це стане базою для виваженого державницького рішення, враховуватиме інтереси сторін та сприятиме розвитку ринку. Крім того, ключові представники нашої галузі готові підписати та виконувати відповідний Меморандум з металургійними підприємствами про пріоритетне забезпечення їхніх потреб у брухті чорних металів”, — йдеться у листі УАВтормет.

Своєю чергою, експерти брухтозаготівельної галузі прокоментували можливе скасування експорту брухту.

Так, Микола Климович, директор з розвитку бізнесу ТОВ “Міртен”, зауважив, що експорт до країн ЄС чітко регламентований і здійснюється до 7 країн ЄС: Польща, Угорщина, Болгарія, Словаччина, Португалія, Греція, Італія. Вторсировина постачається на понад 20 металургійних підприємств ЄС.

Він пояснив, що кожна українська компанія-експортер для здійснення експорту в країни ЄС повинна отримати сертифікат відповідності EUR.1. Цей документ надається за дотримання чітких вимог:

• лише на підтверджену країну походження брухту;
• сертифікат підтверджує статус компанії-експортера як виробника сировини;
• сертифікат засвідчує наявність в експортера відповідного обладнання для здійснення професійної діяльності;
• сертифікат надається за умови наявності відповідних висновків від Міністерства екології України.

На його погляд, заборона експорту — це “проломлювання” всіх наявних механізмів і правил у стилі “червоних директорів”. Головними причинами заборонити експорт, як вважає експерт, є, по-перше, бажання скуповувати сировину за безцінь, а по-друге — отримувати надприбутки.

“Металургійним компаніям байдуже, що буде з нашим ринком, аби була можливість отримати надприбутки. Нав’язувана ними ціна за 1 тонну брухту складає до 200 €/т, що на 100 євро нижче за ціни в ЄС. Вони вважають, що заборонивши експорт, зможуть купувати вторсировину на 70-80% дешевше. Але така ціна — за межею рентабельності брухтозаготівельників. Їхнє бажання купувати брухт за безцінь зрозуміле, але парадокс полягає в тому, що вони не здатні “проковтнути” весь накопичений брухт. З того, що ми здатні зібрати, потреби меткомбінатів становлять лише 20-25%. Тобто експорт металолому аж ніяк не заважає їм працювати”, — зазначив експерт.

Костянтин Басс, голова наглядової ради групи компаній УКРМЕТ, вказав на те, що заборона експорту зупинить брухтозаготівельну галузь, а металургійні комбінати здатні “протриматися” лише 3–4 місяці завдяки переважно накопиченому брухту. Він зауважив, що метпідприємства самотужки можуть забезпечити себе брухтом лише на 20-25%. Тобто, як пояснив експерт, їхні заготівельні можливості вкрай обмежені. До того ж періодично на меткомбінатах виникають різного роду “форс-мажори”, наприклад, виходить з ладу необхідне для розвантаження/навантаження брухту обладнання.

“Нещодавно на одному з підприємств групи “Інтерпайп” виникла ситуація, коли керівництво без особливих пояснень просто припинило вивантаження брухту на невизначений термін. На мій погляд, наразі відсутні будь-які причини вважати, що металурги впораються з морем брухту без нас”, — повідомив він.

Костянтин Басс вважає, що заборона експорту брухту чорних металів є надто упередженою та назвав це “війною за місце на ринку”. За його словами, у ЗМІ активно поширюються заяви про нібито “дефіцит брухту”, які, вочевидь, не відповідають дійсності. Він підкреслив, що більшість таких неправдивих твенрджень лунає від осіб, які не мають глибокого розуміння ситуації на ринку заготівлі та переробки брухту.

“Ми вважаємо, що водночас не може існувати і дефіцит, і надлишок — це цинічна спроба маніпуляції громадською думкою. Виглядає так, що окремі промислові групи намагаються отримати контроль над сировиною, витісняючи малий і середній бізнес із ринку. Це давня мрія металургів — встановити повну монополію над брухтозаготівельниками. Ми станемо банкрутами, але їм від того не полегшає, адже вони не зможуть самотужки забезпечити свою діяльність. Хочете заборонити експорт? Гаразд. Готуйтеся до колапсу власного бізнесу”, — підсумував Костянтин Басс.

УАВтормет просить Президента країни, як Гаранта Конституції України, втрутитися в ситуацію, яка загрожує національній безпеці країни, створює непорозуміння з іноземними партнерами та гальмує розвиток економіки.