Гривня не зникне після вступу України до ЄС: банкір пояснив, коли країна зможе перейти на євро

Україна рухається до глибшої фінансової інтеграції з Європейським Союзом, однак перехід на євро є довгостроковою перспективою, а не швидким політичним рішенням.

Про це у новому подкасті на YouTube-каналі Finance.ua заявив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

За його словами, потенційна заміна гривні на євро можлива лише після проходження великого підготовчого етапу: адаптації банківського регулювання до норм ЄС, стабілізації економіки, контролю інфляції, посилення фінансової стійкості, виконання вимог щодо валютної стабільності та завершення війни.

“Спочатку Україні потрібно не просто заявити про бажання рухатися до євро, а фактично навчитися працювати за європейськими правилами. Сьогодні ми ще не говоримо про швидку заміну гривні на євро. Мова йде про фундамент, без якого такі розмови взагалі не мали б практичного сенсу”, — зазначив банкір.

Він наголосив, що навіть вступ України до ЄС сам по собі не означатиме автоматичного переходу на євро. Перед цим країна має щонайменше два роки перебувати у спеціальному валютному механізмі ERM II, який фактично перевіряє здатність національної валюти залишатися стабільною щодо євро.

Окремо експерт звернув увагу на важливість фінансової євроінтеграції, зокрема приєднання України до SEPA — єдиної зони платежів у євро. Це може зробити перекази для громадян швидшими та зрозумілішими, а для бізнесу спростити розрахунки з європейськими партнерами.

На думку Мамедова, практична дискусія про переорієнтацію на євро може стати реалістичною не раніше ніж через 3-4 роки після завершення війни або припинення її гарячої фази.

“Україна рухається до Європи, і роль євро в нашій фінансовій системі поступово зростатиме. Але перехід від гривні до євро — це довгострокова перспектива, яка можлива лише після вступу до ЄС, стабілізації економіки та виконання всіх необхідних умов”, — наголосив Сергій Мамедов.

Другою темою подкасту стало питання іпотеки. Зокрема, чи варто купувати житло в кредит в умовах війни та які ризики потрібно врахувати перед таким рішенням. Експерт зазначив, що сьогодні головним інструментом доступного житлового кредитування залишається державна програма “єОселя”, яка дає змогу придбати житло на умовах, недоступних для більшості позичальників за звичайної ринкової іпотеки.

За його словами, особливу увагу варто звернути на новобудови та готове житло від забудовника, зокрема на об’єкти, акредитовані для участі в державній програмі. Водночас рішення про купівлю квартири в кредит має бути не емоційним, а максимально практичним.

“Якщо ви маєте стабільний дохід, можете сформувати початковий внесок, маєте хоча б невеликий фінансовий резерв і знайшли надійний об’єкт, іпотека може стати ефективним рішенням ваших потреб у власному житлі”, — порадив Сергій Мамедов.

Банкір додав, що іпотека не повинна забирати більшу частину сімейного бюджету. Після щомісячного платежу родина має зберігати достатній фінансовий запас для поточних витрат, комунальних платежів, лікування, навчання дітей та непередбачуваних ситуацій.

Мамедов також порадив позичальникам уважно перевіряти не лише ставку за кредитом, а й термін кредитування, страхові платежі, можливі комісії, умови дострокового погашення, надійність забудовника, стан будівництва, документи, інфраструктуру та майбутню ліквідність квартири.

“Іпотека — це довгострокове зобов’язання. І вона не повинна стати для вас тягарем на шляху до омріяної оселі”, — резюмував Сергій Мамедов.