Кількість та обсяг проблемних кредитів системно зменшуються

Кількість та обсяг проблемних кредитів у банківській системі дедалі зменшуються, однак напряму залежать від перебігу бойових дій, воєнної допомоги від західних партнерів, економічного розвитку країни.

Таку думку висловила Олена Єрмолова, директорка з управління ризиками, членкиня правління ГЛОБУС БАНКУ.

За її даними, починаючи з літа 2022 року обсяг проблемних кредитів системно знижується. При цьому, як вважає фахівчиня, понад 90% проблемних кредитів — це кредити, які були видані ще до початку повномасштабного вторгнення, а їхні отримувачі за об’єктивних причин втратили можливість погашення саме через обставини війни.

“Існує прямий зв’язок між кількістю проблемних кредитів, обставинами війни, обсягом виданих кредитів до повномасштабного вторгнення та вже після поновлення кредитування. Однак є ще один важливий нюанс: у постійній зоні ризику перебувають позичальники з прифронтових територій, адже воєнний чинник може суттєво позначитися на їхній спроможності вчасно виплачувати кредити”, — розповіла Олена Єрмолова.

Вона нагадала, що відповідно до статистичних даних НБУ частка непрацюючих кредитів у банківській системі протягом 9 місяців 2022 року майже не змінювалася, залишаючись на рівні 32%, що пояснювалося пом’якшенням вимог НБУ до визначення кредитів непрацюючими через повномасштабну війну. Але реальна динаміка проблемного портфеля через військову агресію об’єктивно зросла. Адже в березні 2022 більш ніж 60% клієнтів банків не внесли обов’язкові щомісячні платежі. Вже по звільненню Київської, Сумської та Чернігівської областей від російських військ (у квітні 2022 року) обслуговування кредитів і накопичених за ними боргів поступово покращилося, позитивна динаміка зменшення кількості проблемних кредитів триває і досі.

“У лютому 2022 року Національний банк України дозволив банкам певний час не вважати проблемними кредити, за якими тимчасово припинилися виплати через повномасштабне вторгнення, крім того, банки отримали змогу надавати позичальникам кредитні канікули. У 2023 році Національний банк не лише повернув “довоєнні” вимоги, а й значно розширив перелік ознак для визначення кредиту як непрацюючого. Через це статистично частка таких кредитів суттєво зросла”, — наголосила фахівчиня.

Водночас банкірка зазначила, що для об’єктивного визначення обсягів проблемних кредитів важливо розуміти різницю між проблемними і непрацюючими кредитами (NPL). Зазвичай проблемними кредитами вважаються кредити, що мають суттєві прострочення за обслуговуванням боргу (понад 90 днів). А згідно з нормативними документами НБУ до непрацюючих кредитів (NPL) належить і значна частина кредитів, які вчасно обслуговуються, не мають прострочення платежів і з великою імовірністю будуть сплачені позичальниками відповідно до строків, зазначених у кредитних угодах.

“В другій половині 2022 року НБУ повернув довоєнні вимоги до визначення кредитів непрацюючими, а в жовтні 2023 року НБУ  значно розширив перелік вимог до офіційної звітності позичальників – юридичних осіб, що привело до статистично збільшення обсягів таких кредитів у банківській системі наприкінці 2022 року і в 2023 році. Нововведення регулятора варто сприймати з розумінням, адже вони є важливими з огляду на поступове переформатування українського ринку під міжнародні практики визначення неробочих кредитів, зокрема це стосується стандартів банківської системи ЄС”, — пояснила Олена Єрмолова.

Як вказала фахівчиня, частка як непрацюючих (за визначенням НБУ), так і проблемних кредитів (з простроченням платежів більш ніж на 90 днів) у банках залежить від низки факторів, серед яких:

1. Динаміка кредитування. Якщо банк заморозив власні кредитні продукти, то дійсний кредитний портфель “хороших” кредитів буде поступово скорочуватися і відповідно частка проблемного портфеля зростати.
2. Політика банку в роботі з проблемними кредитами, а саме: у здійсненні продажу портфеля проблемних кредитів, їх списання з балансу банку. Якщо фінустанова регулярно продає кредити з певними термінами прострочення або списує їх з балансу, відсоток проблемних кредитів буде зменшуватися, але це не відображатиме дійсний стан справ.

На її думку, наразі найбільш об’єктивні показники рівня та якості проблемних кредитів у тих банків, які не продають кредитні портфелі та не проводять їх списання, при цьому розвивають весь спектр кредитування з пріоритетом надання невеликих за сумою кредитів (споживчі кредити, автокредити, іпотечні кредити, кредити для малого та середнього бізнесу). Саме в таких фінустановах частка проблемних позик складає в середньому до 20% від загального кредитного портфеля, що в умовах війни є цілком прийнятним.

Вона розповіла про портфель проблемних кредитів “Глобус Банку”. В березні 2024 року відсоток проблемного портфеля (прострочення платежів більш ніж на 90 днів) складає 13% від загального кредитного портфеля. Так, частка проблемних цільових кредитів, наданих малому і середньому бізнесу, складає лише 3% від загальної кількості кредитів для МСБ, іпотечні кредити — до 4% від загальної кількості наданих іпотечних кредитів та автокредити — 16% від загального портфеля автопозик.

“Переважна більшість проблемних на сьогодні цільових кредитів для малого та середнього бізнесу були надані ще до початку воєнної агресії підприємствам, які опинилися на тимчасового окупованих територіях України. Кредитування МСБ було поновлено ще в квітні 2022 року. Це сприяло тому, що зберігся обсяг кредитного портфеля. Незважаючи на те, що за 2 роки війни 70% кредитів для МСБ позичальники погасили, вже в березні 2024 року банк зміг досягнути довоєнного обсягу кредитування. Щодо іпотечного кредитування, то темпи видачі іпотечних кредитів протягом останніх двох років значно менші за темпи їх погашення, що суттєво скорочує портфель цього виду кредитування. Великий відсоток проблемних автокредитів можна пов’язати, з одного боку, із суттєвим зменшенням обсягу виданих кредитів, особливо в 2022 році (нині погашення автокредитів майже збігається з темпами видачі нових позик), а також зі значною кількістю кредитів, виданих ще до початку повномасштабного вторгнення на територіях, які окупував агресор”, — деталізувала Олена Єрмолова.

Прогнозуючи ситуацію довкола проблемних кредитів у банківському секторі, експертка наголосила, що для їх подальшого зменшення мають збігтися кілька важливих факторів: 1) покращення економічної ситуації в країні; 2) контрольована ситуація на фронті; 3) зменшення облікової ставки як головного показника вартості ресурсів; 4) зростання фінансових можливостей громадян брати й обслуговувати кредити; 5) конкуренція фінустанов і запровадження більш лояльних для позичальника банківських кредитних програм: збільшення терміну погашення, зменшення розміру початкового внеску тощо.

“Головним застереженням для будь-яких прогнозів є чинник війни, адже передбачити її перебіг та подальший вплив на економіку, соціальні та політичні обставини в країні надто складно. Попри це банківський сектор розраховує, що загальна ситуація буде більш-менш сприятливою не лише для поступового розвитку банківського кредитування, а й, відповідно, для зменшення проблемних кредитів”, — підсумувала Олена Єрмолова.