20 млрд грн для бюджету проти 200-300 млрд грн кредитів: чим продовження 50% податку для банків ризикує обернутися для громадян

Очікуваний фіскальний ефект від ухвалення законопроєкту №15262, який передбачає збереження у 2027 році податку на прибуток банків у розмірі 50%, становитиме близько 20 млрд грн. Водночас, за оцінкою Національного банку України, вилучення цих коштів із банківської системи може означати втрату в майбутньому 200-300 млрд грн ресурсу для кредитування економіки.

Для громадян це може означати ризик менш доступного фінансування придбання житла, встановлення сонячних панелей чи систем накопичення енергії, розвитку малого сімейного бізнесу та інших важливих витрат, які українці часто фінансують за допомогою кредитів.

Про це йдеться в статті Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”, у якій керівниця аналітичного департаменту Діляра Мустафаєва наголошує: законопроєкт №15262 не варто розглядати лише як дискусію про заробітки фінансових установ. За її словами, прибуток банків є одним із головних джерел нарощування їхнього капіталу, а від обсягу капіталу безпосередньо залежить можливість видавати нові кредити.

“На перший погляд, додаткові 20 млрд грн для бюджету — це зрозумілий і швидкий фінансовий результат. Але в банківській системі прибуток підтримує капітал банків, а відтак їхню здатність кредитувати бізнес, населення, енергетичні та інвестиційні проєкти. Йдеться про вибір між короткостроковим ефектом і можливостями економіки на кілька років уперед. Адже додаткове кредитування — це розвиток виробництва, енергетична стійкість, модернізація обладнання, нові робочі місця та офіційні доходи громадян”, — зазначила Діляра Мустафаєва.

Для пересічного позичальника наслідки такого рішення можуть проявитися не в самому податку, а в доступності кредитів. Коли банки мають менше можливостей нарощувати капітал, вони змушені обережніше оцінювати нові кредитні програми, обсяги фінансування та ризики позичальників. У практичному вимірі це може означати менше можливостей для родини отримати кредит на енергообладнання для будинку, придбання житла чи автомобіля, а для малого підприємця — складніший доступ до коштів на обладнання, транспорт, розширення виробництва або збереження робочих місць.

“Людина може не бачити прямого зв’язку між податком на прибуток банку і власними фінансовими можливостями. Але цей зв’язок існує. Якщо банківська система має менший ресурс для кредитування, це може позначитися на тому, наскільки легко сім’я зможе профінансувати енергонезалежність свого будинку, придбати житло чи розпочати власну справу. А для працівників підприємств це також питання того, чи матиме бізнес кошти для розвитку, модернізації та створення нових робочих місць”, — пояснила Діляра Мустафаєва.

Вона підкреслила, що це не означає автоматичного перетворення всіх 200-300 млрд грн на нові кредити або гарантованого збільшення бюджетних надходжень. Фактичний економічний ефект залежатиме від безпекової ситуації, попиту на фінансування, якості проєктів та того, у які саме галузі спрямовуватимуться кредитні кошти.

Водночас банківська система вже демонструє активне нарощування кредитування. За даними НБУ, станом на 01.05.2026 чисті гривневі кредити бізнесу збільшилися на 34% у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року, а чисті гривневі кредити фізичним особам за аналогічний період зросли на 35%.

Крім того, банки активно беруть участь у фінансуванні енергетичної стійкості країни. У межах меморандуму щодо фінансування відновлення енергетичної інфраструктури банки за період з 01 червня 2024 року до 28 квітня 2026 року забезпечили фінансування енергетичних проєктів бізнесу та населення на суму 45,9 млрд грн. З них бізнес отримав понад 4 тис. кредитів на 42,9 млрд грн, а населення — понад 16,5 тис. кредитів на 3,0 млрд грн. Для домогосподарств таке фінансування означає можливість встановлювати обладнання, яке допомагає легше переживати перебої з електропостачанням, зменшувати залежність від мережі та краще контролювати власні витрати на енергію.

“Сьогодні від банків очікують активної участі у фінансуванні відновлення, енергетичної незалежності та розвитку бізнесу. Але розширення кредитування потребує капіталу. Тому важливо, щоб податкові рішення не створили ситуації, коли від банків одночасно вимагають більшого фінансування економіки та водночас суттєво звужують їхній ресурс для такого фінансування”, — сказала керівниця аналітичного департаменту “Фінансового пульсу”.

Окремо вона звернула увагу на роль державних банків. За оцінкою НБУ, близько половини прибутку банківського сектору формують саме державні банки, які й без підвищеної ставки перераховують значну частину прибутку до бюджету у вигляді дивідендів.

Крім того, за результатами оцінки стійкості банків, проведеної НБУ у 2025 році, вже існувала потреба в докапіталізації окремих державних банків. Тому у разі подальшого істотного вилучення прибутку може постати питання про необхідність додаткової підтримки їхнього капіталу з боку держави. У такому разі частина короткострокової вигоди для бюджету потенційно може бути знівельована майбутньою потребою підтримувати державні банки коштом самих платників податків.

“Для державних банків це питання особливо чутливе. З одного боку, вони забезпечують значну частину прибутку сектору та дивідендних надходжень до бюджету. З іншого — саме вони беруть активну участь у фінансуванні великих державних, енергетичних та оборонних проєктів. Тому важливо оцінити, чи не виникне в майбутньому потреба компенсувати сьогоднішній фіскальний ефект додатковими витратами на підтримку капіталу цих банків”, — пояснила Діляра Мустафаєва.

Експертка наголосила, що під час розгляду законопроєкту №15262 важливо знайти баланс між поточними потребами бюджету та довгостроковими потребами економіки у фінансуванні.

“Додаткові бюджетні надходження в умовах війни безумовно важливі. Але не менш важливо зберегти здатність банків кредитувати економіку, яка потребуватиме значних ресурсів для відновлення й розвитку. Тому рішення щодо ставки 50% має ухвалюватися після комплексної оцінки не лише швидкого фіскального ефекту, а й можливих наслідків для кредитування, інвестицій і фінансової стійкості”, — підсумувала Діляра Мустафаєва.