Ветерани найчастіше беруть кредити на транспорт, техніку та обладнання для бізнесу

Ветерани, які повертаються до підприємницької діяльності, найчастіше потребують фінансування не для абстрактного “запуску власної справи”, а для відновлення та нарощування чинного бізнесу. Це часто виражається у придбанні комерційного транспорту, сільськогосподарської та будівельної техніки, виробничого й енергетичного обладнання.

Про це розповів керівник напрямку ветеранських програм ГЛОБУС БАНКУ,  ветеран 47-ї окремої механізованої бригади “Маґура” Максим Кузьменко.

За його словами, потреба у фінансуванні ветеранського бізнесу буде суттєво зростати зі збільшенням кількості демобілізованих ветеранів.

Під час бойових дій багато моїх побратимів висловлювали бажання відкрити або повернутись до власної справи. Навіть офіційна статистика це підтверджує. За дослідженням Українського ветеранського фонду майже 63% опитаних військовослужбовців заявили, що після демобілізації однозначно хотіли б займатися власною справою, а ще понад 11% уже мають бізнес. Водночас близько 35% респондентів очікують, що в майбутньому потребуватимуть інвестицій у власну справу. А за підсумками 2025 року Український ветеранський фонд у межах програми “Варто” підтримав 320 бізнес-проєктів ветеранів і членів їхніх сімей,

— зазначив ветеран.

Максим Кузьменко наголосив, що сьогодні можна виокремити дві основні потреби ветеранського бізнесу. Перша: цільове фінансування придбання обладнання, автомобільної техніки або нерухомості. Друга: поповнення обігових коштів підприємств, які працювали ще до повномасштабного вторгнення, а після повернення власників із війська потребують ресурсів для відновлення або розширення діяльності.

Наприклад, активно кредитується придбання вантажних автомобілів та фургонів для перевезення продукції, тракторів для аграрного бізнесу, будівельної техніки, а також торговельне обладнання. Окремі підприємці беруть позики на енергетичну автономність. Зокрема на придбання та встановлення сонячних електростанцій.

Найчастіше йдеться не просто про кредит “на розвиток”. Підприємцю потрібен конкретний інструмент, який одразу почне працювати: автомобіль для перевезень, трактор, навантажувач, верстат, торговельне або енергетичне обладнання. Фактично ветерани позичають кошти на створення активу, який має генерувати дохід і забезпечувати стійкість бізнесу,

— розповів Максим Кузьменко.

Він зазначив, що розвиток ветеранського підприємництва відбувався швидше, ніж формувалася відповідна законодавча база.

ГЛОБУС БАНК ще до ухвалення профільного закону “Про ветеранське підприємництво” (31 липня 2025 року) першим серед банків у листопаді 2024 року самостійно розробив критерії ветеранського бізнесу та створював для цього напрямку спеціальні умови,

— розповів ветеран.

Він переконаний, що банківські програми щодо компаній повинні охоплювати не лише підприємства, які повністю належать ветеранам, а й компанії, де учасник бойових дій є співвласником із часткою, до прикладу, від 25% або очолює підприємство.

Такий підхід враховує реальні обставини воєнного часу. Чимало підприємців після початку повномасштабного вторгнення долучилися до Сил оборони, тоді як їхні партнери або члени родин продовжували управляти спільним бізнесом, зберігати робочі місця та підтримувати військові підрозділи.

Формальна вимога щодо стовідсоткової власності ветерана нерідко суперечить сучасним реаліям. Військовослужбовець може залишатися співвласником бізнесу, тоді як оперативне управління бере на себе партнер або дружина. Саме тому ми повинні діяти на випередження, охоплювати максимум реальних історій, щоб підтримка не обходила такі підприємства стороною,

— пояснив ветеран.

Для ветеранського бізнесу можуть діяти пільгові умови в межах державних програм “Доступні кредити 5-7-9%” і “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%”. Окремі банки додатково до державної підтримки компенсують частину процентної ставки (до 2 в.п.) власним коштом.

Спеціальні умови повинні поширюватися як на демобілізованих ветеранів, так і на бізнеси чинних військовослужбовців.

На думку Максима Кузьменка, наступним кроком у розвитку фінансової підтримки ветеранського підприємництва могло б стати подальше зниження вартості кредитних ресурсів і запровадження більш лояльних умов для ветеранського малого та середнього бізнесу, а також стартапів.

Зокрема, ефективна ставка на рівні близько 3% річних могла б стати оптимальним орієнтиром для таких позичальників. Реалізувати подібний механізм можна було б через окрему програму за участю міжнародних фінансових інституцій, що стало б логічним розширенням наявної системи підтримки ветеранського бізнесу.

Ветеран наголосив, що чинні грантові інструменти, зокрема ветеранські програми “єРобота”, які реалізує Державна служба зайнятості, справді допомагають ветеранам започаткувати або розвивати власну справу. Водночас передбачені ними суми фінансування — від 250 тис. до 1 млн грн — не завжди відповідають реальним потребам бізнесу, а попит на такі гранти суттєво перевищує наявну пропозицію.

Кредитування та супровід бізнесу

Максим Кузьменко акцентував, що ветеранські програми поступово виходять за межі класичного кредитування. Вони можуть охоплювати відкриття та обслуговування рахунків ФОП, бізнес-картки, еквайринг, депозитні та карткові продукти, іпотечні програми, а також консультаційну підтримку.

Однією з найбільш затребуваних послуг стає індивідуальний супровід підприємця. Банківські фахівці можуть допомогти знайти виробника або постачальника необхідної техніки, підібрати партнерську програму, визначити оптимальний обсяг фінансування та допомогти розібратися з юридичною структурою майбутнього бізнесу.

Ветерану часто потрібні не лише гроші, а банк, як порадник, що запропонує зрозумілий механізм і належну підтримку: де знайти техніку, який обсяг власного внеску необхідний, як оформити співвласність, яку систему оподаткування обрати та як розрахувати щомісячне навантаження. Тому індивідуальний супровід стає не менш важливим, ніж процентна ставка,

— зауважив він.

Серед головних переваг спеціальних ветеранських банківських програм ветеран назвав швидкість розгляду заявки, зрозумілий пакет документів для підтвердження статусу учасника бойових дій, можливість фінансування ФОП і доступ до партнерських пропозицій виробників та постачальників техніки.

Як уникнути помилок під час запуску ветеранського бізнесу

Максим Кузьменко радить перед тим як започатковувати власну справу або звертатися по фінансування, ветеранам варто скористатися доступними навчальними програмами з підприємництва. Сьогодні в Україні діє чимало безкоштовних курсів, які допомагають розібратися у формах ведення бізнесу, фінансовому плануванні, оподаткуванні, бухгалтерському обліку та підготовці бізнес-плану.

За його словами, однією з найпоширеніших помилок підприємців-початківців є бажання якомога швидше запустити власну ідею без попереднього дослідження ринку та реальних потреб майбутніх клієнтів.

Більша частина військових звикли чітко виконувати поставлені завдання. Однак бізнес план потрібно створювати самому, постійно перевіряти та за потреби переписувати. Надзвичайно складно одразу вийти на ринок з ідеальним продуктом. Потрібно бути готовим аналізувати реакцію споживачів, змінювати пропозицію та адаптувати бізнес до реального попиту,

— зазначив ветеран.

Ще до реєстрації підприємства варто правильно визначити його юридичну та організаційну структуру: обрати форму ведення бізнесу, систему оподаткування, модель корпоративного управління та порядок ведення бухгалтерського обліку. Особливо важливо заздалегідь врегулювати відносини між співвласниками, розподілити відповідальність і визначити, хто ухвалюватиме ключові рішення.

Окрему увагу слід приділити грантовим можливостям. Підтримку для створення або розвитку бізнесу пропонують державні програми, Державна служба зайнятості, міжнародні організації та благодійні фонди. Грант може покрити частину початкових витрат або принаймні зменшити суму необхідного кредиту та майбутнє фінансове навантаження.

Надзвичайно ефективним кроком є звернення до профільних громадських і ветеранських організацій, де можна отримати інформацію про грантові конкурси, менторські програми, навчання, юридичну та бухгалтерську підтримку.

Ще на початковому етапі варто проконсультуватися з кількома банками. Це допоможе з’ясувати, які установи фінансують новостворені підприємства, які вимоги висувають до стартапів, який пакет документів необхідно підготувати та чи діють партнерські програми для придбання техніки, автомобілів або обладнання на вигідніших умовах.

До банку краще звертатися не тоді, коли бізнес уже гостро потребує грошей, а ще на етапі планування. Попередня консультація дає змогу зрозуміти можливий обсяг фінансування, вимоги до власного внеску та реальне щомісячне навантаження. Це допомагає уникнути ситуації, коли підприємець спочатку будує надто оптимістичну модель, а потім змушений терміново шукати кошти,

— пояснив Максим Кузьменко.

Важливою частиною підготовки є постійне навчання та пошук наставників серед підприємців, які вже пройшли шлях від ідеї до стабільного бізнесу. Освітні, консультаційні та менторські програми для ветеранів і членів їхніх родин доступні, зокрема, на платформі “Дія.Бізнес” та в межах ініціатив профільних освітніх організацій. Вони допомагають отримати консультації з маркетингу, фінансів, брендингу, управління персоналом, юридичного оформлення бізнесу та залучення грантової підтримки.

Головне — не залишатися із бізнес-ідеєю наодинці. Навчання, консультації, грантові програми та досвід ментора часто дають підприємцю не менше, ніж безпосередньо кредитні кошти. Чим краще підготовлена модель бізнесу, тим вищі його шанси пройти перші складні місяці та стати фінансово стійким,

— наголосив ветеран.

Як ветерану підготуватися до звернення по кредит

Перед зверненням до банку ветеранам варто чітко визначити, для чого саме потрібне фінансування. Це може бути придбання обладнання або транспорту, ремонт приміщення, поповнення обігових коштів, запуск власної справи чи розширення вже наявного бізнесу.

Конкретно сформульована мета допомагає банку краще зрозуміти потребу клієнта, запропонувати відповідний кредитний продукт і визначити оптимальну структуру фінансування.

Підприємець має приходити до банку не просто із запитом на певну суму, а з чітким розумінням, на що саме будуть спрямовані кошти та як це придбання вплине на доходи бізнесу. Що конкретніша мета кредиту, то легше оцінити його доцільність і підібрати комфортні умови,

— зазначив Максим Кузьменко.

Один із найважливіших етапів — розрахунок реального щомісячного навантаження. Кредитний платіж не повинен перебувати “на межі можливостей” позичальника. Бізнес має бути здатним обслуговувати борг навіть у разі тимчасового скорочення доходів, сезонного спаду продажів або непередбачених витрат.

Не варто також вкладати у проєкт усі власні кошти. Варто залишити фінансовий резерв щонайменше на кілька місяців життя або роботи підприємства. Такий запас допоможе оплачувати оренду, заробітні плати, податки, закупівлю сировини та інші поточні витрати, якщо бізнес виходитиме на заплановані показники повільніше, ніж очікувалося.

Навіть добре прорахований бізнес не застрахований від затримок, зміни попиту чи додаткових витрат. Тому власний фінансовий резерв — це не зайві гроші, а необхідна “подушка”, яка дає підприємцю час адаптуватися і не порушувати графік погашення кредиту,

— пояснив ветеран.

Важливо від самого початку відокремити особисті гроші від підприємницьких. Окремий рахунок ФОП, бізнес-картка та системний облік доходів і витрат дають змогу уникнути фінансового хаосу, реально оцінювати прибутковість справи та контролювати рух коштів.

До банку варто звертатися ще до подання офіційної заявки. Попередня консультація допоможе з’ясувати вимоги до позичальника, заздалегідь підготувати необхідні документи, обрати відповідний продукт і уникнути втрати часу через помилки або неповний пакет документів.

Порівнюючи кредитні пропозиції, слід звертати увагу не лише на номінальну процентну ставку, а й на повну вартість позики. Вона може включати комісії, страхування, витрати на оцінку майна, вимоги до власного внеску та інші платежі.

Також важливо заздалегідь уточнити графік погашення, можливість дострокового повернення кредиту та умови зміни платежів.

Низька ставка не завжди означає найдешевший кредит. Потрібно порівнювати всі супутні витрати та дивитися, яку загальну суму підприємець сплатить за весь строк фінансування. Умови мають бути не лише вигідними на папері, а й зрозумілими та передбачуваними,

— наголосив ветеран.

Якщо фінансування залучається для започаткування власної справи, ветеран радить починати з реалістичного масштабу. Невеликий, але добре прорахований старт часто є безпечнішим за надмірне боргове навантаження з перших місяців роботи.

Кредит повинен допомагати бізнесу зростати, а не перетворюватися на постійне джерело стресу. Краще почати з меншого обсягу фінансування, перевірити бізнес-модель на практиці та поступово масштабуватися, ніж одразу взяти надмірні зобов’язання,

— підкреслив він.

На його переконання, підтримка ветеранського підприємництва — це можливість допомогти захисникам упевнено повернутися до мирного життя, реалізувати власні ідеї та відчути, що поруч є партнери, готові розділити відповідальність за цей шлях.

Ветеранам не потрібні потурання чи “зневажливий жаль”. Їм потрібні чесні правила, зрозумілі інструменти та підтримка без зайвої бюрократії. Вони захищали нашу можливість працювати й будувати майбутнє. Тепер ми маємо допомогти їм створити власну справу так, щоб бізнес став точкою опори, а не ще одним фронтом,

— підсумував Максим Кузьменко.