Вперше жінка біля керма Японії: хто така Санае Такаїті і на що чекати від нового прем’єр-міністра

Перемога Санае Такаїті на президентських виборах від правлячої Ліберально-демократичної партії Японії стала історичною подією, здатною змінити політичний ландшафт країни. Якщо її кандидатура буде остаточно затверджена парламентом, Такаїті увійде в історію як перша жінка, яка очолила японський уряд — крок, який багато хто вже називає символом нової епохи, але з традиційним, консервативним обличчям.

Такаїті відома як переконаний правоконсервативний політик, послідовниця ідей покійного Сіндзо Абе, з яким її пов’язували роки тісної співпраці. Виступаючи днями перед прихильниками, вона підкреслила рішучість діяти: «Я буду працювати, працювати і ще раз працювати, щоб тривоги громадян — про завтрашній день, про ціни, про майбутнє — перетворилися на впевненість і надію».

Її стрімкий зліт відбувається в непростий для Японії час. У країні зростає економічний тиск, слабшає внутрішній споживчий попит, а на міжнародній арені посилюються виклики — від регіональної безпеки до торговельних відносин з союзниками. На тлі цих факторів перемога Такаїті стане перевіркою того, чи збереже Токіо курс на консервативну політику і економічну модель «абеноміки», яка визначала стратегію держави протягом останнього десятиліття.

До влади Такаїті прийшла після вимушеної відставки колишнього прем’єр-міністра Сігера Ісіби. Його відхід став підсумком серйозного ослаблення Ліберально-демократичної партії, яка втратила більшість в обох палатах парламенту в 2024 і 2025 роках. ЛДП опинилася в положенні правлячої, але вразливої сили, позбавленої гарантованої підтримки.

Тепер перед новим лідером стоїть перше серйозне випробування. 15 жовтня парламент збереться для затвердження кандидатури прем’єр-міністра, і хоча теоретично опозиція може спробувати заблокувати призначення Такаїті, експерти оцінюють ризик такого сценарію як вкрай низький.

Головне завдання новообраного лідера — сформувати стійку більшість. За оцінкою аналітиків дослідницької компанії BMI, для цього Такаїті необхідно заручитися підтримкою хоча б однієї з опозиційних партій. Однак саме тут криється ключова дилема: вступивши в коаліцію з правлячою партією, опозиція отримає більше впливу, але ризикує втратити довіру тих виборців, хто втомився від багаторічного домінування ЛДП.

Якщо угода все ж буде досягнута, уряд Такаїті зіткнеться з цілим комплексом викликів. Серед них — зростання вартості життя, необхідність зміцнення національної безпеки, перегляд торговельної політики у відносинах із США, де до влади знову повернувся Дональд Трамп, а також вирішення внутрішніх питань, пов’язаних з інтеграцією зростаючої кількості іноземних громадян, які живуть і працюють в Японії.

Експерти відзначають: успіх Такаїті багато в чому стане показником того, чи здатна Японія зберегти стабільність, не зраджуючи своїм традиціям. У її руках — рідкісний шанс об’єднати країну, балансуючи між соціальним консерватизмом і вимогами сучасної глобальної політики.

Абеноміка 2.0 — або крок у минуле?

Санае Такаїті не приховує своєї прихильності курсу, закладеному покійним Сіндзо Абе. Так звана «абеноміка» — тріада м’якої монетарної політики, масштабних державних витрат і структурних реформ — колись стала символом японського економічного відродження. Тепер аналітики обговорюють, чи готується країна до «абеноміки 2.0» — і чи витримає вона її наслідки.

Такаїті вже заявляла про незгоду з планами Банку Японії щодо підвищення процентних ставок, про які нещодавно говорив його глава Кадзуо Уеда, підкресливши, що монетарна політика відтепер буде формуватися «без упередженості». Центробанк, нагадаємо, скасував режим негативних ставок ще в березні 2024 року і з тих пір утримує базову ставку на рівні 0,5%.

Економічні оглядачі вважають, що повернення до політики, близької до абеновської, може обернутися посиленням інфляційного тиску.

«Якщо вона дійсно має намір подвоїти колишній курс — ослаблення ієни, зростання бюджетних витрат, — то очікувати зниження інфляції не варто», — зазначає фінансовий аналітик і автор книги «Японізація: чому світ може навчитися з втрачених десятиліть Японії» Вільям Песек.

За словами Песека, саме її політична лінія і досвід зробили Такаїті оптимальним кандидатом для спілкування з президентом Дональдом Трампом.

Він підкреслив: «Ліберально-демократична партія обрала її, тому що Такаїті — чи не єдиний японський політик, здатний вести діалог з Трампом на рівних у цей вкрай напружений момент, коли Вашингтон вступає в конфронтацію з рештою світу».

Відносини з США дійсно залишаються чутливим питанням для Токіо. Минулого тижня Такаїті в ефірі Fuji TV допустила можливість «перегляду» торговельної угоди між країнами, висловивши занепокоєння зобов’язаннями Японії щодо інвестицій у розмірі 550 мільярдів доларів. Цей натяк викликав занепокоєння у інвесторів, які побоюються нової хвилі торгових тертя між союзниками.

Тим часом аналітики Citi прогнозують, що індекс Nikkei 225 в найближчій перспективі може досягти максимуму близько 47 000 пунктів, проте попереджають: японський ринок вже близький до переоцінки, а показник P/E індексу Topix впритул наблизився до історичного піку — 16-кратного значення прибутку.

Очікування ринку від нового уряду неоднозначні. Найбільшу вигоду, на думку експертів, отримають компанії споживчого сектора, оборонної промисловості та експортно-орієнтовані корпорації, чиї доходи зростають на тлі ослаблення ієни. Навпаки, фінансові інститути та девелопери можуть зіткнутися з труднощами: зростання інфляції та нестабільні процентні ставки створюють для них ризик зниження прибутку та скорочення ліквідності.

Чи стане політика Такаїті новим імпульсом для економіки або повторенням старих помилок — покаже найближчий рік. Поки що ясно одне: Японія вступає в черговий виток експерименту з власною економічною моделлю, в якому минуле і майбутнє знову зійшлися в одній точці.

«Дикі карти» японської політики

Санае Такаїті відома своєю жорсткою і безапеляційною позицією у зовнішній політиці. Вона давно виступає за посилення курсу щодо Китаю і відкрито підтримує ідею перегляду пацифістської Конституції Японії — насамперед статті 9, яка позбавляє країну права вести війну і мати повноцінні збройні сили. Для багатьох японців цей крок символізував би повернення до політики сили, а для сусідів — тривожний сигнал про можливий перегляд післявоєнного порядку.

Колишня міністр економічної безпеки також користується репутацією переконаного прихильника Тайваню, що неминуче викликає роздратування в Пекіні. Не випадково президент Тайваню Лай Чін-де у своєму посилі на X назвав Такаїті «справжнім другом Тайваню» і висловив надію, що її прихід до влади відкриє «новий етап у відносинах між Токіо і Тайбеєм».

Однак подібні симпатії вже ставали предметом міжнародних суперечок. Її візити до храму Ясукуні — святилища, де спочивають душі загиблих японських воїнів, включаючи визнаних військових злочинців, — незмінно викликали різку реакцію Китаю і Південної Кореї. Для цих країн Ясукуні залишається символом мілітаристського минулого і невиплаченого морального боргу Японії.

На думку Кей Окамури, керуючого директора і портфельного менеджера Neuberger Berman, Такаїті доведеться проявляти особливу дипломатичну обережність:

«Вона буде вкрай обережною у формулюваннях, особливо тих, що стосуються зовнішньої політики. Її погляди на Китай і Корею відомі давно, але вона прекрасно усвідомлює, наскільки важливо зберегти стабільні відносини не тільки з цими країнами, але і з США — головним стратегічним партнером Японії і ключовим напрямком її експорту».

Проте, як зазначає експерт, від своїх націоналістичних переконань Такаїті не відмовилася і навряд чи відмовиться.

«Я вважаю, — додає Окамура, — що в найближчі один-два роки ми побачимо, як саме ці погляди почнуть проявлятися в її політиці. Це буде час обережних, але показових кроків, за якими можна буде судити, в який бік поверне зовнішньополітичний курс Японії».