Банки обмежили проведення транзакцій за кодом “Азартні ігри”

Банки обмежили проведення транзакцій з MMC-кодом (кодом категорії бізнесу) “Азартні ігри” коштом карткового “кредитного ліміту”.

Про це повідомила Марина Павленко, провідна експертка з фінансового моніторингу ГЛОБУС БАНКУ.

За її словами, такі обмеження відповідають постанові Правління Національного банку України від 21 червня 2024 року №72 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18” на виконання Рішення РНБО від 20 квітня 2024 року “Щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет”.

“Банками були ініційовані певні налаштування та обмеження, які унеможливлюють проведення “азартних” транзакцій, які намагаються здійснити клієнти кредитними коштами”, — зазначила вона.

Крім того, як твердить фахівчиня, такі обмеження можна вважати частиною глобальної стратегії боротьби з “чорними” p2p-переказами, яка передбачає впровадження лімітів на здійснення транзакцій за кількістю операцій та сумами.

“Слід зазначити, нові можливі обмеження за сумами (до 100 тис. грн на місяць) та кількості транзакцій (30 транзакцій на місяць) стосуватимуться виключно p2p-переказів (з картки на картку). При цьому, на рахунок можуть надходити інші кошти (заробітна плата, пенсія, стипендія, допомога родичів і т.д.). Під такі обмеження не потрапляють розрахунки в торговельних мережах, придбання будь-яких товарів. Таким чином, для пересічного карткотримача, жодних змін по суті не станеться: понад 95% громадян не відчують нових “лімітів”, — наголосила банкірка.

Вона розповіла про алгоритм виявлення банком підозрілих транзакцій, здійснюваних з протиправною метою, які також можуть бути пов’язані з участю карткотримача в нелегальних азартних онлайн-іграх.

Так, комерційні банки прискіпливо вивчають нетипову активність електронного платіжного засобу порівняно з іншими періодами (наприклад, різке збільшення (в рази) кількості карткових розрахунків в окремі дні), збільшення обсягів фінансових операцій не підкріплених офіційними документами. Також банки здійснюють аналіз відповідності операцій з наявними даними про клієнта (його місце роботи, джерело доходів тощо) і вивчають інтернет-ресурси, на яких клієнт купує товари, оплачує послуги або ж з яких він отримує кошти.

“Більшість клієнтів, що користуються банківською послугою з p2p-переказів, зазвичай здійснюють невелику кількість операцій на незначні суми. Тому надмірна / підвищена активність з їхнього боку завжди ретельно аналізується. Адже опосередковано банк може бути “втягнутим” або ж стати співучасником можливих протиправних дій. Репутація фінустанови здобувається роками, яку можна втратити лише через один, але гучний скандал”, — підкреслила Марина Павленко.

Вона зазначила, що для уникнення непорозумінь між клієнтом і банком важливим є ефективність “комунікаційного ланцюжка”: з одного боку, банк створює спеціальні консультаційні підрозділи, що мають надавати клієнтам вичерпну та всеохопну інформацію за його запитом. А з іншого — така комунікація передбачає зустрічний “рух” — своєчасну реакцію клієнта на запити банку, надання клієнтом додаткової інформації та документів, що стануть підставою для здійснення бажаних операцій без перешкод.

Фахівчиня наголосила на важливості дотримання “гігієни клієнта”.

Насамперед в жодному разі не варто погоджуватися на пропозиції “легкого заробітку” за переказ коштів. Все, що потрібно, щоб буцімто “заробити” – це відкрити новий банківський рахунок чи передати свій старий рахунок включно з реквізитами та доступом до інтернет-банкінгу у використання третім особам. За це пропонують разову винагороду або ж відсотки від суми проведених платежів.

За її даними, на таку пропозицію часто-густо погоджуються пенсіонери, студенти, особи з невисоким рівнем доходу. І часто вони не замислюються про наслідки таких дій.

“Продавши” свої дані за відносно незначні гроші, клієнт наражає себе на великі проблеми. Адже регулятор планує створити спеціальні централізовані реєстри, до яких вноситимуться дані осіб, які були залучені до таких чи подібних “схем”. Цими даними користуватимуться всі учасники банківського та фінансового ринків. Відповідно, громадяни, що потрапили на “гачок” шахраїв, стикатимуться з обмеженням доступу до банківських послуг та, ймовірно, матимуть проблеми з працевлаштуванням. Саме тому ми радимо завжди бути обачними: “копійчана” вигода не варта позбавлення “фінансової свободи”, — підсумувала Марина Павленко.