Долар до 46,5 грн, привабливі депозити й кредити: прогноз на друге півріччя 2026 року

У другому півріччі банківський сектор, попри низку ризиків — інфляцію, курсову мінливість, воєнний чинник, вартість імпорту, потребу у валютних інтервенціях та залежність від міжнародної допомоги, — має всі передумови залишатися стабільним і до міри прогнозованим.

За ефективної монетарної стратегії Національного банку банки й надалі працюватимуть у зрозумілій кон’юнктурі. Це сприятиме збереженню привабливих ставок за гривневими депозитами та подальшому розвитку ключових сегментів кредитування.

Таку думку висловив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

Банкір вважає, що одним із головних чинників для банківської системи у другому півріччі залишатиметься інфляція. Саме її динаміка значною мірою визначатиме подальші рішення Національного банку щодо облікової ставки, а отже — впливатиме на вартість ресурсів для банків, дохідність депозитів та можливості для розвитку кредитування.

Він нагадав, що за підсумками травня інфляція в Україні склала 0,9% у місячному вимірі, а в річному сповільнилася до 8,2%. На його думку, це все ще відчутний ціновий тиск, однак уже нижчий, ніж за підсумками квітня, коли річна інфляція становила 8,6%. За його прогнозом, у другому півріччі за відсутності нових цінових шоків інфляція може становити 8-9% у річному вимірі, що загалом відповідає прогнозам НБУ.

“Нацбанк матиме підстави зберігати обережну, але відносно стабільну монетарну політику. Це означатиме мінімальні ризики різких змін у депозитних ставках, більшу передбачуваність вартості ресурсів і кращі умови для поступового розширення кредитування”, — наголосив банкір.

Важливим фактором стане ситуація на ринку пального.

Він нагадав, що з березня по травень включно середня вартість бензину А-95 зросла з 62,87 грн/л до 75,94 грн/л, або приблизно на 20,8%. Дизельне пальне за цей період подорожчало з 62,69 грн/л до 86,05 грн/л, або близько 37,3%. Водночас у травні динаміка вже стала різноспрямованою: А-95 продовжив дорожчати, додавши 3,55 грн/л до квітневого рівня, тоді як дизель після попереднього зростання подешевшав на 2,02 грн/л.

“Ситуація на паливному ринку має принципове значення для банківського сектору, оскільки вартість пального впливає на собівартість ведення бізнесу, логістику, платоспроможність позичальників, а також на споживчі ціни. Якщо у другому півріччі ринок пального уникне нових різких стрибків, то загальна ситуація залишиться більш-менш прогнозованою. Нацбанк не посилюватиме монетарні заходи, а банки зможуть і надалі пропонувати клієнтам привабливі умови як для заощаджень, так і для кредитування”, — зазначив банкір.

Другим важливим фактором стане міжнародна фінансова підтримка України. Надходження коштів від партнерів, зокрема в межах кредитного пакета ЄС на 90 млрд євро для України на 2026-2027 роки, матиме значення не лише для бюджетної стабільності, а й для всієї фінансової системи.

“Регулярне зовнішнє фінансування дає змогу державі своєчасно виконувати соціальні, оборонні та інші критично важливі видатки, підтримує міжнародні резерви та зменшує ризики надмірного тиску на валютний ринок”, — зауважив очільник ГЛОБУС БАНКУ.

Третім системним фактором залишатиметься війна. Руйнування енергетичної, виробничої та логістичної інфраструктури безпосередньо впливає на роботу підприємств, витрати бізнесу, потребу в оборотному капіталі та інвестиціях у власну енергостійкість.

“Війна щодня створює нові ризики та випробування для економіки, і банківський сектор не може існувати поза реаліями заподіяної ворогом шкоди. Проте банки вже довели, що здатні ефективно працювати навіть у надскладних умовах. Тому нашим завданням на друге півріччя є не лише збереження надійності та довіри, а й, за змогою, розширення фінансових можливостей для громадян і бізнесу”, — наголосив Сергій Мамедов.

Дохідність депозитів

За оцінкою Сергія Мамедова, за зваженої монетарної стратегії Національного банку, у другому півріччі різких змін у депозитному сегменті не відбудеться. Банки й надалі будуть зацікавлені у залученні гривневих коштів населення, тому ставки залишатимуться достатньо привабливими.

Очікується, що середня дохідність за гривневими депозитами складе:

• на 6 місяців — близько 14,5% річних;
• на 9 місяців — близько 14% річних;
• на 12 місяців — близько 14,5% річних.

При цьому в окремих банках за спеціальними депозитними пропозиціями максимальні ставки можуть бути вищими за середньоринкові.

“Цілком можливо, що гривневі депозити залишатимуться одним із найбільш зрозумілих інструментів заощадження для громадян. Вкладник може зафіксувати дохідність на визначений термін і водночас не брати на себе надмірних ризиків. Особливо це стосується депозитів на 6-9 місяців, які поєднують достатньо високу дохідність і прийнятну гнучкість”, — зазначив банкір.

Чи залишатимуться гривневі депозити вигідними

За словами експерта, доцільність гривневого депозиту у другому півріччі залежатиме від двох основних показників: фактичної інфляції та курсової динаміки.

Водночас він наголосив, що для громадян, які прагнуть зберегти можливість швидше скористатися коштами, оптимальними можуть бути депозити на 6-9 місяців. Для тих, хто готовий зафіксувати дохідність на довший строк, річні вклади можуть забезпечити більший фінансовий запас у разі помірного послаблення гривні.

Банкір навів граничні показники, за яких гривневі депозити можуть втратити перевагу порівняно з інфляцією або придбанням валюти.

Депозит на 6 місяців

За середньої ставки 14,5% річних чистий дохід вкладника після сплати податків становитиме близько 5,6% за весь термін розміщення коштів. Гіпотетично такий депозит почне втрачати реальну прибутковість, якщо сукупна інфляція за 6 місяців перевищить 5,6%. Якщо ж порівнювати його з придбанням долара за стартовим орієнтиром близько 45 грн/$, то валютна альтернатива зрівняється з депозитом у разі зростання курсу приблизно до 47,52 грн/$.

Депозит на 9 місяців

За середньої ставки 14% річних чистий дохід після оподаткування становитиме близько 8,1% за строк вкладення. Відповідно такий депозит втратить реальну прибутковість, якщо сукупна інфляція за 9 місяців перевищить близько 8,1%. У порівнянні з валютною альтернативою пороговим стане курс долара на рівні приблизно 48,65 грн/$.

Депозит на 12 місяців

За середньої ставки 14,5% річних чистий дохід вкладника після сплати податків становитиме близько 11,2% за рік. Отже, річний депозит почне втрачати реальну прибутковість, якщо річна інфляція перевищить близько 11,2%. Якщо порівнювати його з купівлею долара за курсом близько 45 грн/$, валютна альтернатива стане рівнозначною депозиту лише за умови зростання курсу приблизно до 50,04 грн/$.

“Математика депозитів у другому півріччі залишається достатньо переконливою. Навіть шестимісячний вклад під середню ставку 14,5% річних зберігатиме свою доцільність, якщо курс долара перебуватиме в прогнозованих межах 45-46 грн. Депозити на 9 і 12 місяців матимуть ще більший запас стійкості як до впливу інфляції, так і до потенційного курсового послаблення гривні”, — пояснив Сергій Мамедов.

Розвиток кредитування

На думку експерта, у кредитному сегменті значну роль насамперед відіграватимуть державні програми. Серед ключових державних інструментів залишаються програми “Доступні кредити 5-7-9%” для бізнесу, “єОселя” для громадян, які прагнуть придбати власне житло та програми енергокредитування.

Водночас, як твердить банкір, дедалі більшого значення набувають партнерські програми банків із виробниками та постачальниками основних засобів для ведення бізнесу, а також спільні іпотечні програми банків із девелоперами. Саме такі механізми дають змогу підприємцям придбати необхідне обладнання й транспорт для розвитку справи, а громадянам — отримати житло на доступніших умовах.

За оцінкою Сергія Мамедова, наразі сукупна частка кредитів, виданих за державними програмами, та кредитів за спільними програмами банків із партнерами розподілена майже порівну.

“Державні програми залишаються надзвичайно важливими, але паралельно швидко розвиваються партнерські програми банків із виробниками, постачальниками та девелоперами. Саме конкуренція таких інструментів робить кредити доступнішими для клієнтів. Але для того, щоб банки могли кредитувати більше, їм потрібні капітал, резерви й передбачувані правила гри. Якщо надмірне податкове навантаження обмежуватиме ці можливості, це може стримати темпи кредитування і для бізнесу, і для громадян”, — підкреслив експерт.

Він нагадав, що зараз точиться дискусія навколо можливого продовження у 2027 році 50% податку на прибуток банків. На його переконання, разовий фіскальний ефект для бюджету може суперечити прагненню держави активніше розвивати кредитування.

“За підрахунками профільних асоціацій АУБ та НАБУ, якщо ставка податку на прибуток банків залишиться на рівні 50% у 2027 році, то українські банки можуть сплатити близько 20 млрд грн до бюджету. Водночас ці кошти потенційно можуть створити до 200-300 млрд грн кредитного ресурсу для економіки. Тому питання полягає не лише в тому, скільки може отримати бюджет податкових відрахувань, а й у тому, який обсяг кредитування економіка може недоотримати у 2027 році”, — підкреслив банкір.

Ситуація на валютному ринку

Важливою передумовою для стабільної роботи банківського сектору у другому півріччі буде ситуація на валютному ринку.

За словами Сергія Мамедова, головним інструментом збереження прогнозованої курсової динаміки залишатиметься режим “керованої гнучкості”. Його суть полягає в тому, що регулятор за потреби згладжує надмірні коливання за допомогою валютних інтервенцій і не допускає різких неконтрольованих стрибків.

“Для банківського сектору курсова стабільність має фундаментальне значення. Вона впливає на очікування вкладників, рішення позичальників, вартість імпортного обладнання, інвестиційну активність бізнесу та загальну довіру до гривневих інструментів. Режим “керованої гнучкості” вже довів, що дає змогу ринку адаптуватися до складних умов без різких валютних потрясінь”, — зазначив банкір.

Серед основних ризиків для курсу у другому півріччі він назвав можливе загострення безпекової ситуації, нові атаки на енергетичну та логістичну інфраструктуру, потенційне погіршення ситуації на Близькому Сході, збільшення попиту на валюту з боку імпортерів та інфляційний тиск.

Водночас за базового сценарію, який передбачає достатні обсяги міжнародної підтримки, контрольовану інфляцію, збереження активної ролі Національного банку та відсутність нових надзвичайних зовнішніх шоків, у другому півріччі 2026 року курс долара може перебувати в коридорі 45,5-46,5 грн/$, а курс євро — в межах 52,5-53,5 грн/€.

“Очікується, що протягом другого півріччя курсові коливання будуть цілком очікуваними, адже країна живе в умовах війни, значних бюджетних потреб і високої залежності від зовнішньої підтримки. Але, за очікуваннями, йтиметься саме про контрольовані й помірні зміни. У цій формулі різке або некероване послаблення гривні малоймовірне”, — підсумував Сергій Мамедов.