“Температура кредитування”: протягом 2025 року частка непрацюючих кредитів стабільно зменшується

У 2025 році, на тлі зростання кредитного портфеля банків, частка непрацюючих кредитів поступово знижується. Водночас у другому кварталі зафіксовано незначне зростання обсягу проблемних позик як у державних, так і в приватних банках.

Про це повідомила Олена Єрмолова, директорка з управління ризиками, член правління ГЛОБУС БАНКУ.

Посилаючись на дані Національного банку України, експертка зазначила, що частка непрацюючих кредитів (NPL) у банках України за перші шість місяців 2025 року знизилася з 30,3% до 27%.

“Хоча обсяг таких кредитів скоротився лише на 1,6%, загальний кредитний портфель банків виріс на 10%. Це частково й вплинуло на зменшення частки проблемних позик”, — наголосила Олена Єрмолова.

За її словами, зменшення непрацюючих кредитів відбулося переважно у банках із приватним та іноземним капіталом. У державних банках обсяг таких позик навпаки трохи зріс. При цьому, чи сталося таке зменшення через погашення кредитів, чи через їх списання, визначити досить складно.

“Найбільша частка проблемних кредитів традиційно зосереджена у державних банках. Це може бути пов’язане головним чином з кількома факторами, головним з яких є наслідки війни — зокрема руйнування підприємств та окупація регіонів, де вони працювали. Держбанки здебільшого кредитували великий бізнес, який, на превеликий жаль постраждав найбільше”, — підкреслила банкірка.

Експертка вказала, що серед корпоративних клієнтів частка проблемних кредитів майже втричі перевищує цей показник у сегменті фізичних осіб — 35,5% проти 14%.

“Це пояснюється тим, що великі підприємства мають більше проблемних позик, тоді як кредити для фізосіб зазвичай надійніші”, — розповіла вона.

Споживчі кредити: де “зона ризику” та як уникнути проблем

За словами Олени Єрмолової, серед споживчих кредитів найбільш ризикованими є кредити готівкою, включно з кредитними лімітами на картку. Це відносно невеликі суми, які часто позичають уже в умовах наявних і нерозв’язаних фінансових проблем. Окрім того, такі кошти дуже дорогі, а їх повернення — серйозний виклик для особистого бюджету.

Натомість, як твердить фахівчиня, найменше проблем виникає з кредитами на купівлю автомобіля або житла. Зазвичай це зважені рішення, і позичальник спершу має накопичити початковий внесок, що вже є перевіркою його платоспроможності.

“Кредит — це дуже відповідальний крок, і він точно не має бути емоційним рішенням”, — наголошує Олена Єрмолова.

Перед тим як зважитися на те, щоб взяти кредит, вона радить:

• переконатися, що щомісячний платіж не змусить відмовлятися від базових потреб;
• не планувати кредитні платежі, розраховуючи на гіпотетичне майбутнє зростання доходу;
• не брати кредити, якщо нинішні доходи вже не дозволяють підтримувати гідний рівень життя.

Експертка підкреслює, щоб рішення про кредит було зваженим і продуманим, з найменшими ризиками, найкраще застосовувати таку “формулу”:

1. Відняти від щомісячного доходу середні витрати за останній рік на їжу, проживання, одяг, транспорт, лікування (без урахування розваг та відпочинку).
2. Відкласти ще щонайменше 20% від середніх витрат на непередбачувані потреби.
3. Оцінити ймовірність збереження доходу протягом року (не нижче 80%).
4. Порахувати суму щомісячного платежу за кредитом.

Якщо залишку коштів після обов’язкових витрат вистачає для стабільних виплат, і ризик зниження доходу мінімальний, то, на думку банкірки, кредит можна брати без значних ризиків.

“Кредит може покращити життя, але він не створить дива. Якщо грошей бракує навіть на основні потреби, не варто позичати на речі, без яких можна обійтися”, — підсумувала банкірка.

Олена Єрмолова, вважає, що в разі завершення війни або хоча б зупинки активних бойових дій та відновлення економіки, частка непрацюючих кредитів не зростатиме.

“Банківський кредитний портфель є своєрідним індикатором загального стану країни — як економічного, так і політичного. Чим стабільніша ситуація в країні, тим менший відсоток проблемних позик. І якщо ми зможемо збудувати державу зі справедливими законами, які будуть виконуватися, то матимемо й ефективну економіку та доступні кредити, а люди будуть заможними”, — підсумувала Олена Єрмолова.

Проблемні кредити в Україні: у держбанках майже 40% портфеля, в приватних – менш як 10%

Станом на 1 липня 2025 року частка непрацюючих кредитів у банківській системі України скоротилася до 27,1% проти 30,29% на початок року. Загальний обсяг проблемних позик становив 386,8 млрд грн, що на 6,4 млрд грн менше, ніж у січні. Про це свідчать дані Національного банку України, які проаналізував Центр економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.

Зменшення відбулося як у корпоративному сегменті (35,46% проти 38,96% на початку року), так і в сегменті кредитування фізичних осіб та ФОП (13,97% проти 15,49%). Водночас частка проблемних міжбанківських кредитів залишається мінімальною – лише 0,08%, а кредитів, наданих органам державної влади та місцевого самоврядування, – 0,25%.

Основний тягар проблемної заборгованості, як і раніше, зосереджений у державних банках – на них припадає 86% усіх непрацюючих кредитів. При цьому 44% від їхнього обсягу обліковується на балансі “ПриватБанку”. У банках іноземних банківських груп частка непрацюючих кредитів становить 9,49%, у приватних – 9,94%, тоді як у держбанках цей показник сягає 38,54%.

Аналітики “Фінансового пульсу” відзначають, що динаміка скорочення проблемних кредитів свідчить про поступове оздоровлення банківського сектора, однак структура портфеля демонструє суттєву концентрацію ризиків саме в державних банках.