Швидші платежі та прозорі правила: як євроінтеграція змінить життя клієнтів українських банків

У 2026 році українська банківська система активно впроваджуватиме євроінтеграційні інструменти, правила та стандарти, які вже найближчим часом можуть суттєво змінити щоденну роботу фінансового ринку.

Про це заявив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

За його словами, центральним елементом євроінтеграційного процесу є приєднання України до SEPA (Single Euro Payments Area — єдиної зони платежів у євро), що має безпосередній вплив як на банки, так і на бізнес та громадян.

Банкір нагадав, що У грудні 2025 року до Верховної Ради був внесений оновлений урядовий законопроєкт №14327 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)”, який створює правову основу для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро. Документ зареєстрований 23 грудня і наразі перебуває на розгляді парламентських комітетів.

“Фактично це доопрацьована та компромісна версія пакета рішень, який має гармонізувати українське банківське та фінансове законодавство з вимогами Європейської платіжної ради. Мета цього кроку — забезпечити стандартизовані, швидкі та відносно дешеві платежі в євро між Україною та країнами SEPA”, — розповів Сергій Мамедов.

Експерт вважає, що наслідки такого кроку будуть комплексними.

1. По-перше, це потенційне зниження вартості міжнародних переказів у євро, особливо для банків, які не мають розгалуженої мережі кореспондентських рахунків у міжнародних фінансових установах.
2. По-друге, суттєво скоротиться час проведення платежів: якщо нині міжнародні перекази можуть тривати один-два банківські дні, то після повноцінної інтеграції в SEPA йдеться про години, а в окремих випадках навіть про майже миттєві розрахунки.

“Крім того, швидкість і стандартизованість платежів є важливим аргументом для європейських контрагентів українських компаній. Гроші за контрактами надходитимуть швидше, що підвищує довіру до українського бізнесу як до партнера в межах спільного фінансового простору”, — зазначив фахівець.

Єдиний реєстр рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб

Банкір пояснив, що відповідно до пропозицій законопроєкту №14327 буде створено єдиний державний реєстр банківських рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб. За останньою версією документа, адміністрування реєстру планується передати Міністерству фінансів України.

У реєстрі міститиметься обмежений набір даних: номер рахунку у форматі IBAN, назва банку, ПІБ власника тощо. Інформація про залишки коштів або рух грошей на рахунках до цього реєстру не включається. Доступ до нього матимуть виключно органи фінансового моніторингу та банки й у межах законодавчо визначених повноважень.

“Сама ідея реєстру не є унікальною або “каральною”. Фактично йдеться про приведення системи обліку рахунків до європейських стандартів. Рахунки громадян і так перебувають у правовому полі: використовуються для платежів і переказів, відкриваються та закриваються відповідно до чинного законодавства. Реєстр лише спрощує адміністрування цієї інформації та робить її структурованою. Подібні реєстри працюють у багатьох країнах ЄС. Вони не порушують приватність, вони дають чітку структуру даних для компетентних органів, але не відкривають доступ до деталей рахунку для третіх осіб”, — наголосив Сергій Мамедов.

За словами банкіра, важливим є й те, що створення реєстру не означає доступу держави до банківської таємниці в класичному розумінні.

“Подібні реєстри працюють у багатьох країнах ЄС. Вони не руйнують приватності, вони дають чітку структуру даних для компетентних органів, але не відкривають доступ до деталей рахунку для третіх осіб”, — пояснив він.

Щодо індивідуальних сейфів фізичних осіб, то Сергій Мамедов, підкреслив, що йдеться не про контроль за їх вмістом, а про впорядкування інформації щодо факту користування ними.

У реєстрі буде фіксуватися базова інформація: хто є клієнтом, у якому банку відкрито сейф і на який термін. Жодні дані про вміст сейфів або доступ до них не будуть включені. За його словами, для банків це технічне завдання — своєчасно та коректно передавати дані до реєстру.

“Для клієнтів банків це не змінює правил користування сейфами. Сейфи залишаються інструментом збереження цінностей, доступ до яких має виключно клієнт. Водночас держава отримує механізм, який дозволяє законно встановити факт користування сейфом, не втручаючись у приватний простір людини”, — пояснив банкір.

Розкриття кінцевих бенефіціарів бізнесу

Важливе нововведення законопроєкту №14327 присвячене кінцевим бенефіціарним власникам бізнесу.

“Держава робить черговий крок до того, щоб інформація про реальних власників бізнесу була правдивою, верифікованою”, — підкреслив Мамедов.

Законопроєкт передбачає не лише вдосконалення реєстрів бенефіціарів, а й посилення відповідальності за подання неповних або заздалегідь недостовірних даних. У європейській практиці прозора структура власності є необхідною умовою для доступу до фінансових послуг та міжнародних розрахунків.

“Для бізнесу це означає необхідність більш відповідально поставитися до розкриття інформації про кінцевих власників. Формальне заповнення даних поступово відходить у минуле. Якщо компанія свідомо подає неправдиву інформацію, це може мати не лише фінансові наслідки у вигляді штрафів, а й ускладнення у відносинах з банками та державними органами”, — пояснив банкір.

Для банків правдива інформація про бенефіціарів є ключовою для управління ризиками та виконання вимог фінмоніторингу.

“Посилення відповідальності за недостовірні дані є інструментом формування зрозумілого, прогнозованого та довірчого фінансового середовища, без якого інтеграція України до європейського фінансового простору неможлива”, — наголосив експерт.

Окрему увагу Сергій Мамедов приділив іншій частині законопроєкту, що стосується посилення фінансового моніторингу та його гармонізації з європейськими стандартами, зокрема вимогами FATF і правилами SEPA. Саме цей блок викликає найбільше запитань у клієнтів банків, адже часто сприймається як потенційне посилення контролю над кожною фінансовою операцією.

Згідно із законопроєктом №14327 посилення фінмоніторингу пропонується здійснювати насамперед через централізацію даних, стандартизацію форматів звітності та сумісність із європейськими системами.

За його словами, такий підхід не лише відповідає вимогам ЄС, а й знижує ризики безпідставних блокувань рахунків, водночас підвищуючи ефективність боротьби з відмиванням коштів і фінансовими зловживаннями.

Експерт зауважив, що йдеться не про тотальний нагляд, а про зміну логіки фінмоніторингу — від формального контролю до ризикоорієнтованого підходу. Після приєднання України до SEPA всі перекази в євро здійснюватимуться за єдиними європейськими правилами, що дозволяє банкам швидше та точніше ідентифікувати великі, нетипові або потенційно ризикові транзакції, не створюючи додаткових бар’єрів для звичайних клієнтів.

“Якщо пояснювати простими словами, фінмоніторинг стає “розумнішим”, а не жорсткішим. Банк не дивиться на кожен платіж під мікроскопом, а реагує лише тоді, коли операція справді вибивається з нормальної фінансової поведінки клієнта. Для більшості людей та бізнесу нічого не зміниться: звичайні платежі, як і раніше, проходитимуть без затримок. Тобто для законослухняних громадян і бізнесу це означає радше підвищення прозорості та захищеності фінансової системи, ніж додаткові ризики”, — пояснив Сергій Мамедов.

Банкір нагадав, що з 2025 року система фінансового моніторингу в Україні працює в режимі посиленого контролю, з акцентом на карткові перекази (p2p) та протидію використанню так званих “дропів” (осіб, які передають свої платіжні інструменти третім сторонам для проведення сумнівних операцій).

Ключова особливість поточного підходу полягає в переході від формального контролю сум до поведінкового та ризикоорієнтованого аналізу клієнтських операцій. Банки оцінюють не лише обсяг переказів, а й регулярність, джерела коштів, кількість контрагентів та відповідність транзакцій фінансовому профілю клієнта.

Одним із практичних інструментів такого контролю стало запровадження лімітів на вихідні карткові перекази. У межах міжбанківського меморандуму більшість банків обмежують можливість переказів від 50 тис. грн до 100 тис. грн на місяць. Як твердить банкір, наявні обмеження не зачіпають понад 95% користувачів платіжних карток.

Експерт вказав, що порогова сума обов’язкового фінансового моніторингу залишається на рівні 400 тис. грн. Операції на таку суму або більше підлягають поглибленій перевірці автоматично, і банк зобов’язаний встановити джерело коштів, якщо воно не є очевидним або не відповідає фінансовому профілю клієнта. У разі виявлення порушень або підтвердження високого рівня ризику банк має право заблокувати рахунок, обмежити проведення операцій або припинити ділові відносини з клієнтом, виконуючи вимоги законодавства у сфері протидії відмиванню коштів.

“Навіть відносно невеликі суми можуть стати підставою для перевірки або тимчасового блокування рахунку, якщо транзакції мають ознаки ризиковості, наприклад, різке зростання активності, велика кількість дрібних зарахувань від різних осіб або часті перекази без зрозумілої економічної мети. Але найголовніше, що банки, як і раніше, аналізуватимуть ризикові операції, а не звичайні побутові платежі”, — зауважив він.

Щоб уникнути блокування рахунків, Сергій Мамедов радить клієнтам дотримуватися простих правил: використовувати рахунки відповідно до їх призначення, коректно зазначати призначення платежів, уникати сумнівних схем і за потреби мати підтвердження походження коштів. У такому разі посилення стандартів фінмоніторингу не створює жодних додаткових проблем.

“Фінансовий моніторинг може виглядати “страшно” на словах, проте на практиці він застосовується до дуже обмеженого кола операцій. І більшість клієнтів жодним чином не відчувають, що на ринку взагалі діють якісь обмеження”, — наголосив експерт.

Підсумовуючи, банкір зазначив, що законопроєкт про SEPA ще може зазнати змін у процесі парламентського розгляду. Втім, його ключова логіка зрозуміла — це створення єдиних сумісних з європейськими, правил і водночас зміцнення стабільності фінансової системи в умовах війни.

“Ідеться про формування спільних, сумісних з ЄС правил гри. Для клієнтів це означає швидші й дешевші платежі, для банків — зрозумілі стандарти, а для фінансової системи загалом — більшу стійкість і довіру. Саме такі рішення й наближають Україну до повноцінної інтеграції в європейський фінансовий простір”, — підсумував Сергій Мамедов.