Ракетний терор дав шахраям нову “поживу”: які схеми поширюються в мережі

Серія майже безперервних ракетно-дронових атак останніх тижнів, тривалі повітряні тривоги, загалом підвищений рівень небезпеки та стан невизначеності українців створюють сприятливе середовище для шахраїв, які дедалі частіше будують свої схеми на соціальній інженерії — страху, поспіху, довірі до псевдоофіційних повідомлень та бажанні швидко розв’язати нагальну проблему.

Про це розповіла заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ Анна Довгальська.

За її словами, в умовах постійної небезпеки людина природно стає більш емоційною та менш зосередженою на деталях. Після тривалих повітряних тривог, нічних атак чи перебоїв зі зв’язком та електроенергією громадяни можуть швидше реагувати на повідомлення зі словами “терміново”, “ваш рахунок заблоковано”, “потрібне негайне підтвердження” або “вам нараховано допомогу”. Саме цим психологічним станом і намагаються скористатися шахраї, створюючи штучне відчуття небезпеки або дефіциту часу.

Консолідованої офіційної статистики НБУ щодо карткового шахрайства саме за січень-серпень 2026 року наразі ще немає. Водночас показовою для розуміння загальної тенденції залишається динаміка за попередній повний статистичний період. Вона свідчить, що кількість шахрайських операцій уже не є єдиним показником масштабу проблеми: дедалі важливішими стають сума завданих збитків та середні втрати одного потерпілого.

Вона нагадала, що у 2025 році кількість незаконних дій і шахрайських операцій із платіжними картками, за якими були зазнані збитки, скоротилася на 5% — до 256 тис. Водночас загальна сума втрат зросла на 24% — до 1,4 млрд грн, а середня сума однієї незаконної операції збільшилася на 30% — із 4247 грн до 5536 грн.

Більш оперативний зріз ситуації дають сервіси AntiFraud HUB Асоціації ЄМА, якими банки-учасники користуються для виявлення та протидії шахрайству. Однією з найпомітніших тенденцій 2026 року стало стрімке поширення так званого “дроперства” — використання чужих або добровільно переданих карток і рахунків для проведення сумнівних операцій. Якщо за весь 2025 рік у відповідній базі було зафіксовано 41,8 тис. нових “дропів”, то лише за перше півріччя 2026 року — вже понад 30,4 тис., тобто майже 73% від торішнього показника. Причому ці дані охоплюють лише частину банківського ринку, тому реальні масштаби явища можуть бути значно більшими.

Високим залишається й обсяг потенційно шахрайських переказів. За квітень-серпень 2026 року Fraud Payments Tracker опрацював повідомлення про підозрілі транзакції на загальну суму близько 724 млн грн. Паралельно зростають масштаби автоматизованих перевірок: лише за липень-серпень у базі AntiFraud HUB було підтверджено понад 2,18 млн перевірок, пов’язаних із негативною шахрайською історією.

Ще одним стійким ризиком залишаються маніпуляції з мобільними номерами. За даними ЄМА, щомісяця сервіси виявляють близько 4,5-5 тис. високоризикових замін SIM-карток, які можуть використовуватися для перехоплення кодів підтвердження та спроб отримати доступ до мобільного банкінгу.

Водночас ці показники не є повною статистикою карткового шахрайства в Україні: вони відображають лише операції та інциденти, зафіксовані сервісами Асоціації ЄМА серед банків-учасників. Однак у поєднанні з офіційними даними НБУ вони досить чітко показують напрям змін: шахрайство стає дорожчим для потерпілого, технологічнішим, а окремі схеми — дедалі більш масштабованими та автоматизованими.

Ці цифри свідчать про головну тенденцію: шахрайство стає не обов’язково масовішим, але дорожчим для потерпілого. Банки посилюють автентифікацію та системи моніторингу, тому зловмисники дедалі частіше намагаються “зламати” не банківську систему, а людину. Вони створюють ситуацію, в якій клієнт сам повідомляє код, пароль чи реквізити або власноруч підтверджує переказ,

— пояснила Анна Довгальська.

5 найпоширеніших шахрайських схем станом на вересень 2026 року

Протягом 2026 року найпоширенішим інструментом шахраїв залишається соціальна інженерія. За останніми оприлюдненими даними НБУ, на неї припадало 84% загальної суми збитків від шахрайства з платіжними картками. Традиційними залишаються дзвінки від “служби безпеки банку”, повідомлення про нібито заблокований рахунок, прохання терміново переказати гроші на “безпечний рахунок”, а також фішингові посилання на підроблені сторінки банків, державних установ чи програм соціальної допомоги.

Водночас у 2026 році шахрайські “легенди” стають дедалі ситуативнішими та швидше підлаштовуються під події, які найбільше хвилюють суспільство.

Саме тому в період колосального навантаження на суспільство, спричиненого ракетно-дроновим терором, громадянам варто бути якомога пильнішими та обачнішими. Правила “самозахисту” мають спрацьовувати не лише після сигналу повітряної тривоги, а й щоразу, коли йдеться про власні гроші,

— радить банкірка.

1. Фейкові державні виплати та “компенсації”. Шахраї поширюють у соцмережах і месенджерах повідомлення про нібито нові виплати, допомогу або компенсації та пропонують перейти за посиланням для “оформлення”. Влітку вже використовувалася тема компенсацій за відключення електроенергії, а наприкінці серпня — нібито додаткових пенсійних виплат.
2. Дзвінок “із банку”: ваші гроші під загрозою. Зловмисник представляється співробітником банку або його служби безпеки та повідомляє про “підозрілу операцію”, “спробу оформити кредит” чи необхідність терміново захистити рахунок. Мета — отримати реквізити картки, одноразовий код або змусити людину самостійно переказати гроші.
3. Псевдоінвестиції з “гарантованим прибутком”. Потенційних жертв залучають через рекламу в соцмережах, Telegram-канали, месенджери, онлайн-курси та псевдоінвестиційні спільноти. Людині демонструють фейкові прибутки та переконують вкладати дедалі більші суми, однак вивести кошти вона вже не може.
4. Злам акаунтів у месенджерах. Отримавши доступ до Telegram, Instagram чи іншого акаунта, шахраї від імені його власника просять знайомих терміново позичити або переказати гроші, а також можуть розсилати фішингові посилання для захоплення наступних облікових записів.
5. Шахрайство із застосуванням штучного інтелекту та дипфейків. ШІ дає змогу імітувати голос, фото чи відео родича, знайомого, керівника або публічної особи. Такі технології можуть накладатися на вже знайомі схеми: від прохання терміново переказати гроші до псевдоінвестиційних пропозицій.

Шахраї дуже швидко підлаштовуються під реалії. Є відключення світла — з’являється “компенсація за відключення”. Є новини про соціальну підтримку — виникають “термінові виплати”. Люди масово шукають інформацію про стан мереж, графіки, допомогу, зарядні станції чи генератори — і тут же поруч можуть з’являтися фейкові сторінки, боти та продавці. Тобто ракетний терор і перебої зі світлом не породжують шахрайство самі по собі, але створюють для нього дуже “родючий” грунт,

— наголосила банкірка.

На її думку, під час тривалих повітряних тривог та знеструмлень ризик посилюється ще й через зміну поведінки людей. Частина громадян переходить на мобільний інтернет, частіше користується банківськими застосунками зі смартфона, швидше реагує на повідомлення та може приймати фінансові рішення в умовах стресу, втоми або дефіциту часу. Саме поспіх залишається одним із головних союзників соціальної інженерії.

Нові та технологічні схеми: як змінюється шахрайство

Окремої уваги, за словами експертки, потребують нові та технологічно складніші шахрайські схеми, які активізувалися протягом останніх місяців. На відміну від класичної соціальної інженерії, вони дедалі частіше поєднують психологічний тиск, викрадення цифрової ідентичності, шкідливе програмне забезпечення та можливості штучного інтелекту.

Однією з найбільш помітних тенденцій стало викрадення Telegram-акаунтів. Людина отримує повідомлення нібито від знайомого з проханням проголосувати за дитину в конкурсі, активувати безкоштовний Telegram Premium або пройти перевірку безпеки. Для цього її спрямовують на сторонню сторінку чи пропонують повторно авторизуватися в месенджері. Отримавши доступ до акаунта, шахраї можуть одразу атакувати десятки контактів жертви — друзів, родичів або колег. Окремим різновидом такої схеми є так званий ‘Fake Boss’, коли від імені керівника працівникам або бухгалтерії надходять термінові прохання переказати кошти чи виконати іншу фінансову операцію.

Ще один напрям — фейкові кредитори, які обіцяють «гроші за 5 хвилин». Після реклами в соціальних мережах потенційного позичальника переводять у Telegram або Viber, можуть демонструвати підроблені документи чи ліцензії та під приводом верифікації просити паспортні дані, фото документів, селфі та іншу персональну інформацію. У такому разі метою зловмисників може бути не лише безпосереднє викрадення грошей, а й формування повного “цифрового досьє” людини для подальших шахрайських дій, зокрема спроб оформлення кредитів від її імені.

Поширюються і шахрайські вакансії, зокрема під виглядом працевлаштування в IT-компаніях чи міжнародних стартапах. Зловмисники можуть імітувати повноцінний процес відбору: від співбесіди до надсилання офера, а на етапі “онбордингу” запропонувати кандидату оплатити корпоративне програмне забезпечення, доступ до внутрішньої системи або інші нібито необхідні для роботи послуги. Саме на цьому етапі людина ризикує втратити кошти або передати шахраям платіжні дані.

Відносно новою та особливо небезпечною технологією є NFC-Relay-атаки. Потенційній жертві можуть запропонувати встановити сторонній APK-файл під виглядом банківського чи державного застосунку, після чого під різними приводами спонукати до взаємодії банківської картки зі смартфоном та введення конфіденційних даних. У результаті зловмисники намагаються дистанційно використати отриману інформацію для проведення операцій без фізичного заволодіння карткою.

Окрема загроза — це банківські трояни, що поширюються у вигляді APK-файлів. Їх маскують під програми для отримання державних виплат, пошуку роботи, оновлення банківських сервісів, різноманітні корисні застосунки або надсилають разом із повідомленнями на кшталт “Привіт, це ти на фото?”. Встановлення такого програмного забезпечення може відкрити шахраям доступ до конфіденційної інформації на смартфоні, банківських сервісів та засобів підтвердження операцій.

Дедалі більш технологічними стають і спроби обходу дистанційної ідентифікації за допомогою дипфейків. Шахраї використовують інструменти штучного інтелекту для підроблення зображення або відео людини та намагаються застосовувати їх під час біометричної перевірки, відкриття рахунків чи підтвердження окремих дій. Такий напрям шахрайства потребує особливої уваги банків, адже розвиток генеративних технологій постійно підвищує якість цифрових підробок.

Змінюється і шахрайство на маркетплейсах. Покупцю або продавцю надсилають посилання нібито для отримання оплати, підтвердження замовлення чи оформлення доставки, хоча насправді воно веде на фішингову сторінку для викрадення карткових даних або одноразових кодів. При цьому подібні атаки дедалі частіше мають ознаки автоматизації: замість окремих шахраїв можуть працювати цілі мережі з готовими сценаріями, ботами та інструментами масової розсилки.

Шахрайство дуже швидко адаптується до нових технологій і до звичок самих користувачів. Тепер до телефонних дзвінків і психологічного тиску додаються ще й викрадення акаунтів, шкідливі застосунки, автоматизовані фішингові системи та навіть технології штучного інтелекту. Тому головне правило незмінне: будь-яка незвична вимога терміново перейти за посиланням, установити сторонній застосунок, передати код, платіжні чи персональні дані має викликати підозру й бажання перевірити інформацію через офіційні канали стати приводом зупинитися й перевірити інформацію через офіційні канали,

— підсумувала Анна Довгальська.

Які шахрайські схеми можуть активізуватися до кінця року

Найближчими місяцями, на думку Анни Довгальської, найбільш імовірними напрямами для кіберзлочинців залишатимуться фейкові виплати та компенсації, повідомлення від імені енергетичних компаній і державних сервісів, шахрайство під час сезонних онлайн-покупок, псевдоблагодійні збори, інвестиційні пропозиції з “гарантованим доходом”, а також подальше використання штучного інтелекту для персоналізації атак.

Окремим фактором ризику наприкінці року традиційно може стати зростання кількості онлайн-покупок та акційних пропозицій. У період великих розпродажів і передноворічного попиту шахраї можуть активніше створювати фейкові магазини, копії відомих торговельних майданчиків, неправдиві оголошення про надзвичайні знижки та повідомлення про необхідність “доплатити за доставку”.

Головне правило на найближчі місяці дуже просте: жодна тривожна новина не повинна змушувати людину миттєво переказувати гроші або передавати банківські дані. Якщо вам телефонують нібито з банку, варто завершити розмову й самостійно перетелефонувати за офіційним номером фінустанови. Те саме стосується і банківських чатботів: не варто шукати їх через рядок пошуку, приміром, у Telegram, адже серед результатів може виявитися підробка. Найбезпечніше переходити до чатбота за посиланням з офіційного сайту або офіційної сторінки банку. Якщо ж вам обіцяють якусь виплату, спочатку перевірте інформацію на офіційному державному ресурсі. Не вводьте PIN-код, CVV-код, пароль до банкінгу чи одноразові коди за посиланнями з месенджерів, не встановлюйте програми на прохання незнайомців і використовуйте двофакторну автентифікацію. У більшості випадків кілька хвилин на перевірку — це саме той бар’єр, через який шахрайська схема розсипається,

— підсумувала Анна Довгальська.