НБУ у квітні зосередився на регулюванні небанківського фінансового ринку та платіжної інфраструктури — “Фінансовий пульс”

У квітні 2026 року Національний банк України ухвалив низку нормативних змін, значна частина яких стосувалася вдосконалення регулювання небанківських фінансових установ, посилення вимог до окремих учасників фінансового ринку та підвищення стійкості платіжної інфраструктури.

Про це йдеться в огляді новацій нормативної бази НБУ за квітень, підготовленому Центром економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.

За словами керівниці аналітичного департаменту “Фінансового пульсу” Діляри Мустафаєвої, квітневі рішення регулятора свідчать про поступове “налаштування” правил для небанківського фінансового сектору, який відіграє дедалі помітнішу роль на ринку фінансових послуг.

“Квітень можна назвати місяцем точкового, але важливого доопрацювання регуляторної бази для небанківського фінансового ринку. Національний банк поступово вибудовує більш зрозумілу, відповідальну та контрольовану модель роботи для фінансових компаній, страховиків, платіжної інфраструктури та спеціалізованих інституцій”, — зазначила вона.

Одним із важливих рішень стало внесення змін до Положення про порядок здійснення оверсайту платіжної інфраструктури в Україні. Відповідні зміни були затверджені Постановою №37. Їхня мета — підвищення рівня стабільності та надійності платіжної інфраструктури.

Як пояснює Діляра Мустафаєва, ця тема є особливо важливою, оскільки платіжна інфраструктура сьогодні фактично є одним із базових елементів фінансової стабільності.

“Платіжна інфраструктура — це щоденні перекази, розрахунки, безперервність сервісів і довіра до фінансової системи. Тому будь-які зміни, спрямовані на підвищення її стабільності та надійності, мають практичне значення для всього ринку”, — наголосила експертка.

Окремий блок квітневих змін стосувався посилення відповідальності за порушення на небанківському фінансовому ринку. Так, Постановою НБУ №40 від 23 квітня 2026 року було затверджено зміни до Положення про застосування Національним банком коригувальних заходів, заходів раннього втручання та заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг.

За оцінкою “Фінансового пульсу”, такі кроки мають посилити дисципліну учасників ринку та зробити механізм реагування регулятора більш системним.

Водночас НБУ не лише посилював вимоги, а й надав фінансовим компаніям перехідний період для адаптації до нових правил. Постановою №33 від 2 квітня 2026 року регулятор дав фінансовим компаніям можливість протестувати алгоритми розрахунку оновлених вимог щодо достатності власного капіталу.

Фінансові компанії матимуть час до 30 вересня 2026 року для підготовки до повноцінного виконання вимог Положення про пруденційні вимоги до фінансових компаній. Повноцінне застосування цих вимог розпочнеться з 1 жовтня 2026 року.

“Важливо, що регулятор у цьому випадку обрав не різкий, а поетапний підхід. Фінансові компанії отримали час, щоб протестувати алгоритми, оцінити власну готовність і підготуватися до виконання оновлених вимог. Такий перехідний період зменшує ризик технічних помилок і водночас підвищує якість майбутнього регулювання”, — зазначила Діляра Мустафаєва.

Ще один напрям квітневих нормативних змін — встановлення вимог до Національної установи розвитку. Постановами №38 та №39 НБУ затвердив вимоги щодо визначення методики розрахунку фінансових показників/нормативів, а також щодо створення системи внутрішнього контролю.

Крім того, Постановою №44 Національний банк уточнив регуляторні вимоги до Експортно-кредитного агентства. Як зазначається в огляді, ці вимоги були уніфіковані з підходами до інших страховиків з огляду на законодавче розширення функціоналу ЕКА.

Також у квітні НБУ переглянув частину нормативної бази, що регулює діяльність на ринках фінансових послуг. Постановою №46 від 30 квітня 2026 року було внесено зміни до переліку нормативно-правових актів у цій сфері. Зокрема, окремі документи НБУ та Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, які втратили актуальність, були визнані такими, що втратили чинність.

На думку аналітикині, очищення нормативної бази від застарілих документів є важливою частиною регуляторного оновлення.

“Ринок не може ефективно працювати в умовах надмірної кількості застарілих або дублювальних норм. Тому скасування неактуальних документів — це також елемент якісного регулювання. Для учасників ринку важливо мати передусім зрозумілі, актуальні й несуперечливі вимоги”, — пояснила вона.

Окремо у квітні було ухвалено рішення щодо певного пом’якшення валютних обмежень. Відповідні зміни були запроваджені Постановами №35 та №43.

У “Фінансовому пульсі” зазначають, що сукупно квітневі рішення НБУ демонструють продовження роботи над підвищенням якості регулювання фінансового сектору, адаптацією небанківських установ до нових вимог і поступовим оновленням нормативної бази.

“Головний висновок квітня полягає в тому, що регуляторна політика НБУ щодо небанківського фінансового сектору стає дедалі більш структурованою. Йдеться про послідовне формування правил, які підвищуватимуть стійкість ринку, відповідальність його учасників і довіру споживачів до фінансових послуг”, — підсумувала Діляра Мустафаєва.