“Забирайте “стратегічну сировину” безплатно”: заготівельники принесли мішки з брухтом до органів влади

Представники брухтозаготівельної галузі вийшли на чергову мирну акцію протесту проти заборони експорту брухту. Головним символом протесту стали мішки з брухтом, які учасники передали до Кабінету Міністрів, Офісу Президента та Верховної Ради: якщо держава вважає брухт “стратегічною сировиною”, яку необхідно залишити в країні, заготівельники запропонували забрати її безплатно.

За розрахунками Української асоціації вторинних металів (УАВтормет), лише за січень-серпень 2026 року обсяг податків, внесків та інших надходжень від ринку брухту чорних металів міг скоротитися приблизно на 1 млрд грн, або на 36,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це понад 4 млн грн втрат щодня. До кінця року бюджет, за оцінками галузі, може додатково недоотримати ще 500-700 млн грн, а загальні втрати за підсумками 2026 року наблизяться до 1,7 млрд грн.

За словами учасників акції, внутрішній попит на брухт фактично зупинився, а закупівля на жовтень досі не підтверджена. На заготівельних майданчиках уже накопичилося близько 50-60 тис. тонн брухту, ще більші обсяги залишаються безпосередньо в місцях його утворення — на підприємствах, зруйнованих об’єктах, у малого бізнесу та населення.

Ситуація стала особливо парадоксальною на тлі російських ударів по українській металургії. Financial Times повідомила, що після серії атак три головні металургійні підприємства, які забезпечували близько 90% виробництва сталі в Україні, зупинили роботу. Таким чином, наголошують учасники акції, брухтозаготівельна галузь фактично залишилася без альтернативного збуту саме тоді, коли ключові металургійні потужності країни зупиняються внаслідок російських ударів.

Микола Климович, координатор акцій протесту брухтозаготівельників, директор з розвитку бізнесу ТОВ “Міртен”, зазначив, що представники галузі вже неодноразово зверталися до Кабінету Міністрів та Офісу Президента, однак замість предметної відповіді з конкретними розрахунками знову отримують загальні пояснення про необхідність збереження брухту в Україні як стратегічної сировини.

Ми звертаємося до Кабміну, до Офісу Президента, надаємо цифри, розрахунки, показуємо, що відбувається з підприємствами й людьми. А у відповідь отримуємо формальні відписки, в яких знову повторюються ті самі тези: брухт треба залишити в Україні, тому що це стратегічна сировина і вона потрібна металургійним заводам. Але де цифри? Яким заводам, у яких обсягах, за якою ціною і коли він потрібен? Цього нам ніхто не пояснює. Складається враження, що нам просто повторюють готові піар-меседжі, аби відкараскатися від проблеми. Але кому зараз потрібен цей брухт? Серйозно, кому? Тому сьогодні ми принесли його під стіни державних установ. Забирайте свій стратегічний брухт безплатно. Беріть його на зберігання, на будь-які державні потреби, якщо ви справді вважаєте, що він вам потрібен,

— заявив Микола Климович.

Представники галузі вкотре закликали провести відкрите публічне обговорення за участю брухтозаготівельників, представників металургійних підприємств, Кабінету Міністрів, Офісу Президента та інших державних органів.

Називайте це як завгодно — круглим столом, публічним “батлом” чи економічною дуеллю. Але це має бути розмова віч-на-віч, де кожна сторона зможе прямо сказати, що саме її не влаштовує, навести свої цифри, аргументи й відповісти на незручні запитання. Без посередників та заздалегідь відредагованих тез. Без можливості сховатися за красивими формулюваннями про “інтереси держави”.

Ми готові говорити про падіння заготівлі, зупинку підприємств, втрати бюджету, відсутність альтернативного збуту, наслідки для експорту та про те, хто насправді виграє від нинішньої моделі ринку. І хочемо почути від її публічних прихильників так само конкретно: чому вони й надалі вважають цю політику правильною і де ті результати, заради яких галузь повинна платити таку ціну”, — наголосив Микола Климович.

Серед вимог учасників акції — предметна публічна відповідь влади щодо реального внутрішнього попиту на брухт, перегляд чинних експортних обмежень та розгляд можливості відновлення контрольованого експорту до ЄС із прозорими умовами, підтвердженням кінцевого споживача та податковими гарантіями.

За словами Климовича, дана акція не стане останньою, якщо галузь знову не отримає відповіді по суті.

Нам потрібне рішення. Тому, якщо нас знову не почують, ми будемо продовжувати мирні акції. Будемо приходити стільки разів, скільки знадобиться, доки держава не почне говорити з людьми і бізнесом не мовою відписок, а мовою цифр, аргументів і конкретних рішень,

— підсумував він.