Застосування механізму реструктуризації боргів є складовою кредитної стратегії банків в умовах війни.

Таку думку висловила Олена Єрмолова, директорка з управління ризиками, членкиня правління ГЛОБУС БАНКУ.

Вона зазначила, що українські банки на початку повномасштабного вторгнення масово впровадили схему “кредитних канікул”: були внесені зміни в графіки погашення і застосовано відтермінування щомісячних платежів за кредитами на кілька місяців.

“На той момент це дало позичальникам час для та розуміння особистої ситуації та відповідно поновлення платежів за позиками.  Наприклад, всі платежі з погашення основних сум за більшістю автокредитів та іпотеки в Глобус Банку були відтерміновані 6-12 місяців, а за споживчими кредитами було перенесено не лише терміни погашення основної суми, а й відсотків за ними”, – розповіла фахівчиня.

Олена Єрмолова зауважила, що з другої половини 2022 року, коли завдяки ЗСУ загроза повної окупації минула, а країна поволі поверталася до більш-менш звичного “ритму” (пожвавився бізнес, люди стали до роботи тощо) банки відмовилися від масового відтермінування платежів і повернулися до звичної реструктуризації, основним правилом якої є те, що борг за кредитом не повинен зростати, а також банк повинен мати певну впевненість у перспективах погашення позичальником накопиченого боргу. Відповідно зараз, як твердить експертка, розраховувати на отримання повноцінних “кредитних канікул”, тобто перенесення на майбутнє всіх платежів, не варто.

“Станом на травень 2024 року лише 2,6% від наданих до війни іпотечних кредитів і 8,5% автокредитів Глобус Банку мають прострочення платежів понад 90 днів.  Навіть з цих кредитів по майже 30% кредитів здійснюються часткові платежі і є підстави на те, що позичальники-боржники найближчим часом увійдуть у звичні “графіки” або буде проведена реструктуризація кредитів. Розуміємо, що воєнні обставини застали всіх зненацька і найбільш правильним рішенням стало впровадження реструктуризації. Адже кредити, які не гасяться, є значною проблемою, як для позичальника, так для кредитора. Саме тому реструктуризація заборгованості може стати гарним виходом зі складної ситуації з обслуговування боргу”, — наголосила банкірка.

В разі неспроможності погасити кредит позичальник отримує негативну кредитну історію, перспективи отримання нових кредитів в майбутньому зменшуються з кожним днем прострочення,  борг зростає і рано чи пізно за ухвалою суду його майно виставляється на продаж, а залишок заборгованості щомісячно списується із заробітної плати. Зі свого боку кредитор вимушений формувати резерви, витрачати гроші на юристів та “проблемників”, сплачувати судові та виконавчі збори. Кредитор втрачає дохід, завдяки якому мав би забезпечити своєчасність виплати відсотків за депозитами і т. ін.

“Вочевидь у розв’язанні проблеми непогашеного кредиту завжди зацікавлені обидві сторони, якщо звичайно метою отримання кредиту з самого початку не було шахрайство позичальника чи кредитора”, — розповіла вона.

Олена Єрмолова також акцентувала на тому, що “кредитні канікули” з перенесенням всіх платежів мають сенс лише на короткі періоди та у випадках екстремальних подій, якою, наприклад, стала воєнна агресія проти України.

“В інших випадках застосування подібного підходу веде до “хронічних недуг”, адже ні банк, ні позичальник, “посунувши” сплату за обов’язковими платежами, не розв’язують, а лише ускладнюють проблему. Борг зростатиме, і в якийсь момент ситуація може зайти в глухий кут, і її вже не можна буде вирішити мінімальними втратами, наприклад, лише продажем майна, придбаного за кредитні кошти”, — підкреслила банкірка.

За її словами, банки майже завжди готові домовлятися про реструктуризацію проблемних кредитів, адже зацікавлені в якісному кредитному портфелі. Але реструктуризація, а тим більш “кредитні канікули”, не у всіх випадках є панацеєю. За даними Єрмолової, наразі позичальнику можуть запропонувати реструктуризацію, якщо він хоча б частково обслуговує кредит та має можливість протягом найближчих місяців сплачувати відсотки, які нараховуватимуться після проведення реструктуризації.

В цьому випадку основними інструментами реструктуризації можуть бути:

1. Продовження терміну кредиту і відповідно зменшення щомісячних платежів.
2. Збільшення кредиту на суму вже прострочених платежів.
3. Встановлення канікул на сплату платежів за основним боргом протягом кількох місяців, коли позичальник сплачуватиме лише відсотки за кредитом.
4. В окремих випадках може розглядатися зменшення відсоткової ставки за кредитом на певний період.

“Надання та отримання кредиту у воєнний час — дуже відповідальна операція як для позичальника, так і кредитора. З одного боку кредит, наприклад, відкриває нові можливості для розвитку бізнесу, придбання необхідного товару, проведення ремонту оселі тощо, а з іншого — кредит може стати ярмом, тягарем, що зіпсує життя громадянина. Тому потенційним позичальникам важливо ухвалювати рішення про необхідність взяття кредиту лише після детального і повного аналізу власного фінансового стану та майбутніх перспектив. Але найважливіше — банк завжди готовий поставитися до проблеми з розумінням і запропонувати оптимальне рішення, що вдовольнить як позичальника, так і кредитора”, — підсумувала Олена Єрмолова.