Уряд схвалив антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки

У Верховній Раді зареєстрували відразу два законопроєкти нової Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки. Як повідомила пресслужба НАЗК, урядовий варіант документа Кабінет Міністрів схвально затвердив та передав до парламенту 15 травня, тоді як двома днями раніше, 13 травня, профільний антикорупційний комітет ВРУ вніс власну альтернативну ініціативу.

В основі обох законодавчих актів лежить базовий проєкт, який НАЗК розробило та надіслало Кабміну ще 2 квітня. Ці документи закладають головні орієнтири державної політики у сфері боротьби з корупцією на найближче п’ятиріччя, пропонуючи масштабний комплекс заходів для нейтралізації ризиків у найбільш вразливих сферах та суттєвого підвищення ефективності всієї системи.

НАЗК окремо підкреслює, що невідкладне ухвалення цієї рамкової стратегії є обов’язковою умовою для виконання міжнародних зобов’язань нашої держави, зокрема вимог програми Ukraine Facility та реалізації національної Дорожньої карти у сфері верховенства права.

Головна новація ініціативи полягає у відмові від точкових і хаотичних кроків на користь єдиного стратегічного плану, норми якого стануть обов’язковими для виконання всіма державними інституціями. На фундаменті цієї стратегії згодом розроблять Державну антикорупційну програму, яка міститиме деталізовані завдання, конкретні дедлайни, KPI та чітко визначених відповідальних осіб.

Кабмінівська версія законопроєкту робить особливу ставку на посилення виконавчої дисципліни, змушуючи міністерства та відомства діяти скоординовано в межах одного плану замість ухвалення неузгоджених рішень. Важливе місце в документі посідає системна модернізація державного управління через тотальну цифровізацію адміністративних послуг, автоматизацію процесів ухвалення рішень та впровадження ризик-орієнтованих моделей, що покликано мінімізувати шкідливий людський фактор і практику «ручного керування».

Ба більше, у пояснювальній записці зазначається, що стратегія вперше на офіційному рівні фіксує 16 пріоритетних галузей із найвищим рівнем корупційних загроз, серед яких оборона, судова система, митниця, податкова сфера, енергетика та процеси повоєнного відновлення.

Для того щоб перетворити загальні декларації на вимірювані зміни, автори ініціативи заклали у документ понад 400 чітких стратегічних результатів. Кожна галузева реформа тепер буде міцно прив’язана до конкретних індикаторів виконання, що дозволить легко перевіряти реальну ефективність упроваджених кроків.

Паралельно трансформується і сама модель взаємодії між державними органами: законопроєкт покликаний налагодити якісну комунікацію між відомствами, ліквідувати дублювання їхніх повноважень та підвищити персональну відповідальність посадовців.

Оскільки Антикорупційна стратегія інтегрована у євроінтеграційні процеси та рекомендації Європейської комісії, її виконання буде безпосередньо впливати на фінансову та політичну підтримку України з боку західних партнерів. Саме тому розробники суттєво посилили блок публічного контролю, передбачивши створення прозорої системи регулярного моніторингу та відкритої звітності про досягнуті цілі. Варто зауважити, що фінальний текст Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки став плодом майже дворічної кропіткої праці великої коаліції, яка об’єднала представників влади, наукових кіл, громадського сектору, профільних експертів та іноземних фахівців. Під час підготовки документа було проведено 26 масштабних аналітичних досліджень, до яких залучили понад 130 провідних експертів.