На кожного повнолітнього громадянина України припадає в середньому 3 платіжних картки — банкір

Загальна кількість платіжних карток, емітованих українськими банками, перевищила 115 млн шт., а це в середньому по 3 картки на кожного повнолітнього громадянина країни.

Про це розповіла Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.

Посилаючись на дані НБУ, вона зазначила, що в загальній кількості платіжних карток понад 45,3% — це картки для здійснення видаткових операцій (понад 52 млн шт.) і протягом 2023 року порівняно з минулим роком їх кількість зросла на 12,5%.

Крім того, як твердить фахівчиня, суттєво змінилася кількість безконтактних карток: з грудня 2022 року по грудень 2023 року їх кількість збільшилася на 17% — до 30,6 млн шт., відтак вже майже 59% активних карток є безконтактними.

Зростає популярність токенізованих платіжних карток (NFC-технологія): з грудня 2022 року по грудень 2023 року їх кількість зросла на 57% – до 12,4 млн шт. (тобто приблизно кожна четверта активна платіжна картка є токенізованою).

“За підсумками 2023 року в українських торговельних мережах майже 90% від загальної кількості та сум безготівкових операцій здійснювалися з використанням безконтактної оплати та NFC-технології”, — підкреслила банкірка.

Експертка зазначила, що лідерами за обсягами операцій з використанням платіжних карток, як і раніше, є міжнародні платіжні системи MasterCard та Visa. Так, протягом 2023 року частка операцій за картками цих систем становила 99,9% від загальної кількості операцій (7 912,5 млн шт.) та 99,5% від загальної суми операцій (6 140,8 млрд грн).

Анна Довгальська зауважила, що в 2023 році найбільша кількість операцій за платіжними картками припала на розрахунки в торговельній мережі – майже 70% (близько 5 млрд операцій). Водночас перекази з картки на картку є лідерами за сумами операцій — 37,1% (або 1 478,6 млрд грн).

“Можна припустити, що платіжна інфраструктура та емісія карток надалі зростатимуть, отже, клієнти й надалі активно здійснюватимуть перекази з карти на карту (p2p-перекази)”, — наголошує фахівчиня.

Анна Довгальська вказала на головні фактори, що стимулюють банки до активного розвитку платіжних карток. Зокрема, це:

1. Збільшення попиту: популярність безготівкових платежів та онлайн-шопінгу збільшують попит на платіжні картки серед споживачів.
2. Конкуренція на ринку фінансових послуг: щоб залучити нових клієнтів та “втримати” дійсних, банки мусять активно розвивати нові продукти та послуги, серед яких чільне місце займають саме платіжні картки.
3. Зручність та швидкість здійснення платежів.
4. Комісійний дохід від обробки транзакцій, тобто розвиток карток — це потенційне джерело отримання банками прибутку.
5. Технологічний прогрес та впровадження нововведень у платіжний сегмент, наприклад, NFC-технології.

За її прогнозом, у 2024 році триватиме тенденція до активного розвитку платіжних карток. Вона очікує, що за підсумками року загальна кількість карток може зрости в середньому на 5-7% — до 120-123 млн шт.

“Платіжні картки є вагомою складовою розвитку банківських сервісів та послуг. Вже кілька років Україна відіграє провідні ролі в розвитку та впровадженні технологічних новинок. Саме тому можна прогнозувати, що найближчим часом сегмент платіжних карток як найбільш поширеної “форми” зв’язку громадян з комбанками активно розвиватиметься. Водночас ми очікуємо посилення конкуренції банків за клієнтів, а відтак оформлення карток може стати ще більш вигідним для споживачів”, — сказала вона.

Однак зі зростанням популярності карткових інструментів активізується й карткове шахрайство. Відповідно, система безпеки фінансових установ має бути на найвищому рівні.

Експертка зосередила увагу на основних способах уникнення шахрайства з платіжними картками. За її словами, наразі банки активно впроваджують технології для захисту своїх клієнтів та від протиправних дій зловмисників. Так, найбільш дієвими способами протидії шахрайству є:

Окрема SIM-карта для фінансових рахунків

Для фінансових операцій краще використовувати окрему SIM-карту та нікому не розголошувати її номер. Клієнтові варто звернутися до мобільного оператора, щоб привʼязати номер до паспорта, або перейти на контракт. Це можна зробити в салоні оператора мобільного звʼязку або онлайн за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Таким чином, зловмисники не зможуть виготовити дублікат без відома клієнта.

Відкриття віртуальної платіжної карти

Фахівчиня пропонує оформити платіжну карту в онлайн-банкінгу, щоб використовувати її для покупок в інтернеті. Перевагою віртуальної карти є те, що її неможливо вкрасти. Навіть якщо шахраї дізнаються дані з карти, то навряд чи зможуть списати з неї кошти, адже їх там не буде.

Встановлення лімітів на оплату в інтернет-магазинах, на зняття готівки та переказ коштів.

Надійні паролі

Надійні способи захисту від шахрайства з платіжними картками передбачають встановлення паролів для карток, входу в онлайн-банкінг та електронну пошту. Для кожної банківської карти чи системи повинен бути свій пароль, який рекомендується змінювати щокварталу.

“Найпростіша порада і водночас найвагоміша: для почуття повної безпеки варто не розголошувати PIN-код чи паролі входу, тим більше — не занотовувати його в смартфоні чи на аркуші паперу, складеному в гаманці. Розрахунок карткою — це  швидко і зручно, однак завжди варто бути пильним і дбати про власну безпеку”, — радить банкірка.

Анна Довгальська також торкнулася резонансного питання можливості повної відмови від “паперових” грошей і переходу на 100-відсотковий безготівковий розрахунок. На її думку, в перспективі такий “перехід” є малоймовірним, хоч частка саме карткового розрахунку невпинно зростатиме.

“Певне зниження частки готівкових розрахунків вигідне перш за все економіці країни. Адже в цьому випадку гроші залишаються в банківській системі, внаслідок чого ставки за кредитами знижуються. Тобто простежується такий зв’язок: чим більше безготівкових розрахунків, тим “дешевшими” є гроші в банках і тим дешевші кредити”, — розповіла вона.

Експертка вважає, що жодна країна світу не здатна повністю відмовитися від готівки, адже такий перехід має не лише плюси, а й мінуси. На її погляд, головними перевагами “безготівкової економіки” є вивільнення банківських зусиль на збереження, охорону, логістику, захист від підробок. Але найбільш важливими є безпека, прозорість розрахунків та збільшення податкових надходжень до бюджету, адже, як наголошує банкірка, відсутність готівки автоматично призвела б до зникнення зарплат у конвертах, а відтак “ухилянтів” від сплати податків суттєво поменшало б.

“Не секрет, що монетам та паперовим купюрам, на відміну від електронних грошей, не потрібні ні електрика, ні інтернет, ні заряджений павербанк. І перші дні воєнної агресії нас переконали в тому, що принаймні в період форс-мажору оптимальне рішення — мати при собі і карту, і кеш. Треба визнати: повна відмова від готівки в Україні сьогодні нереальна технічно, оскільки для цього немає ні економічної, ні інфраструктурної готовності. Для того, щоб уся країна перейшла на безготівкові розрахунки, у нас щонайменше має бути інтернет 4G у найвіддаленішому селі”, — підсумувала Анна Довгальська.