Техніка, автономність і відновлення: на що будівельні компанії найчастіше залучають кредити у 2026 році

Будівельні компанії дедалі активніше залучають кредитні кошти для придбання спеціалізованої техніки, модернізації обладнання, забезпечення енергетичної автономності та використання сучасніших матеріалів. Одним із основних фінансових інструментів для малого і середнього бізнесу в галузі залишається державна програма “Доступні кредити 5-7-9%”.

Про це розповіла Оксана Шульга, директорка департаменту малого та середнього бізнесу ГЛОБУС БАНКУ.

За її словами, кредитування будівельної галузі нині значною мірою пов’язане з потребами відновлення України. Йдеться не лише про житлове будівництво, а й про відновлення інфраструктури, освітніх і медичних закладів, комерційних та виробничих об’єктів.

Водночас, як твердить фахівчиня, змінилися вимоги до самих будівельних проєктів. Сучасне будівництво дедалі частіше передбачає використання енергоефективних матеріалів, автономних джерел живлення, систем накопичення енергії та іншого обладнання, яке дає змогу об’єктам працювати стабільніше в умовах енергетичних ризиків.

“Будівельна галузь сьогодні має подвійне завдання: відновлювати країну і водночас підвищувати якість та стійкість нових об’єктів. Тому кредитування дедалі частіше спрямовується не просто на виконання підрядних будівельних робіт, а на придбання сучасної техніки, енергоефективного обладнання та впровадження рішень, які забезпечують автономність майбутніх житлових та інфраструктурних об’єктів”, — зазначила банкірка.

Ключовий напрям кредитування — придбання спецтехніки

Оксана Шульга акцентувала, що одним із найбільш затребуваних напрямів фінансування у будівельній галузі є придбання та оновлення техніки й обладнання, необхідного для виконання будівельних робіт.

У структурі кредитування кредити на техніку та обладнання становлять понад 42% від кількості кредитних угод у цьому сегменті та 32% від загального обсягу наданого фінансування.

За її даними, найчастіше будівельні компанії залучають кредитні кошти або лізинг для придбання вантажних автомобілів, тягачів, бетонозмішувачів, колісних і гусеничних екскаваторів, навантажувачів, автокранів, баштових кранів, асфальтоукладачів, причепів, тракторів та іншої спеціалізованої техніки.

За словами експертки, попит на оновлення технічного парку є цілком закономірним. Для будівельної компанії справна сучасна техніка безпосередньо визначає швидкість виконання робіт, можливість брати участь у нових проєктах та здатність контролювати виробничі витрати.

“У будівельному бізнесі техніка є основою операційної спроможності компанії. Новий екскаватор, кран, бетонозмішувач чи вантажний автомобіль дає змогу швидше виконувати роботи, зменшувати залежність від орендованого обладнання та впевненіше планувати участь у нових проєктах”, — пояснила вона.

“Доступні кредити 5-7-9%” та партнерські програми для МСБ

Оксана Шульга зазначила, що для малих і середніх будівельних компаній, а також субпідрядників досить затребуваним інструментом фінансування залишається державна програма “Доступні кредити 5-7-9%”.

За структурою кредитування будівельних компаній, частка угод, укладених у межах цієї програми, становить майже 34% від кількості кредитів наданих компаніям будівельної галузі та понад 31% від загального обсягу фінансування.

Найчастіше державною кредитною програмою користуються для придбання техніки та обладнання. Банкірка наголосила, що для малого і середнього бізнесу це особливо важливо, адже купівля спеціалізованої техніки потребує значних вкладень, які складно одночасно профінансувати лише за власні кошти.

“Для малих і середніх будівельних компаній доступ до фінансування часто визначає можливість розвиватися, брати нові підряди та оновлювати виробничу базу. Програма “Доступні кредити 5-7-9%” дає змогу придбати необхідну техніку без надмірного навантаження на обігові кошти бізнесу. Саме тому вона залишається одним із найбільш практичних інструментів для галузі”, — наголосила Оксана Шульга.

Окрім цього, будівельні компанії часто користуються партнерськими кредитними програмами банків із виробниками та дилерами техніки та грантовими програмами від місцевої влади. Такі спеціальні кредитні рішення є актуальними для підприємств, які не відповідають окремим вимогам державної програми “Доступні кредити 5-7-9”, потребуючи специфічного обладнання або ж прагнуть придбати транспортні засоби на більш вигідних партнерських умовах.

“Наразі кредити за партнерськими та грантовими програмами складають вже близько 65% від їхньої загальної кількості для підприємств будівельної галузі. Інакше кажучи, такі програми вже переважають позики суто за державними програмами, що пояснюється лояльними умовами для позичальника”, — підкреслила експертка.

Ще одним напрямом, який набуває дедалі більшого значення, є кредитування енергоефективного обладнання та автономних джерел живлення.

Оксана Шульга звернула увагу на те, що будівельні компанії активніше інвестують у дизельні генератори, сонячні електростанції, системи накопичення енергії, інвертори та інші рішення, здатні забезпечити роботу будівельних майданчиків або майбутніх об’єктів у разі перебоїв з електропостачанням.

За її даними, цей тренд стосується як житлових комплексів, так і комерційних, виробничих та соціальних об’єктів. Вона це пояснює тим, що для покупців житла, бізнесу й громад наявність автономного живлення та використання енергоощадних технологій дедалі частіше стає одним із критеріїв вибору об’єкта.

Банки, зі свого боку, також приділяють більше уваги проєктам, які передбачають сучасні енергетичні рішення. Адже такі об’єкти потенційно мають вищу стійкість, кращу ліквідність і нижчі ризики проблем в експлуатації через енергетичні проблеми.

“Сьогодні від нового будинку, офісу, школи чи виробничого приміщення вимагають не лише якісного будівництва. Важливо, чи зможе такий об’єкт працювати в умовах нестабільного енергопостачання. Саме тому автономність та енергоефективність поступово переходять із категорії бажаних переваг до базових вимог сучасного будівництва”, — зазначила Оксана Шульга.

Воєнні ризики змінили підходи банків до фінансування проєктів

Банкірка також звернула увагу на те, що умови війни змусили банки значно ретельніше аналізувати будівельні проєкти перед ухваленням рішення про надання кредиту.

Так, за її словами, сьогодні оцінюється не лише фінансовий стан компанії, а й географічне розташування об’єктів, ризики пошкодження або руйнування, стан дозвільної документації, реалістичність строків будівництва та можливість завершення проєкту.

Через це у фінансуванні будівельних компаній більш пріоритетними є об’єкти у центральних і західних регіонах України, де ризики фізичного пошкодження значно нижчі за інші регіони країни.

Вона наголосила, що війна значно посилила вимоги банків до акредитації житлових комплексів.

“Для банків принциповими є чи має девелопер прозору структуру власності, належним чином оформлені документи на ділянку, економічно обґрунтований проєкт і ресурс для завершення робіт. Також надважливим є якість проєкту, відповідність заявленим характеристикам, а також терміни зведення. Банки беруть на себе вагому частину фінансових та репутаційних ризиків, тому питання акредитації можна вважати певною гарантією не лише для субпідрядних організацій, а загалом для потенційних покупців. Розуміємо, що дуже часто репутація окремого проєкта може суттєво вплинути на ставлення громадян до первинного ринку житла загалом”, — вважає Оксана Шульга.

Які умови кредитування найчастіше обирають будівельні компанії

Банкірка акцентувала, що потреби будівельних компаній різняться залежно від обсягів бізнесу та мети залучення фінансування.

Так вона твердить, що для підприємств малого та середнього бізнесу типовим запитом при купівлі спеціалізованої техніки є кредит у розмірі 3-5 млн грн. Таке фінансування може використовуватися для придбання однієї або кількох одиниць обладнання, необхідного для розширення виробничих можливостей компанії.

Великі підприємства частіше потребують значнішого ресурсу для поповнення обігових коштів. У таких випадках сума фінансування може становити до 30 млн грн.

Найбільш характерними термінами кредитування для будівельного сектору є:

• для поповнення обігових коштів — до 1-3 років;
• для придбання техніки та обладнання через інвестиційні кредити або лізинг — до 3-5 років;
• власний внесок або аванс компанії — переважно від 20% до 40% вартості предмета фінансування.

За словами експертки, компаніям важливо правильно співвідносити термін погашення позики з метою використання коштів.

“Вочевидь техніка, яка працюватиме кілька років і приноситиме дохід, може фінансуватися на довший строк. Натомість короткострокові потреби в матеріалах або обіговому ресурсі потребують іншої кредитної моделі”, — зазначила фахівчиня.

Що варто врахувати компаніям перед зверненням за кредитом

Оксана Шульга надала декілька порад, що варто врахувати будівельним компаніям, ухваливши рішення про необхідність отримання кредиту.
Зокрема вона радить таким компаніям подбати про прозорість фінансових і юридичних документів. Адже банки зорієнтовані на те, щоб кредитувати підприємства зі зрозумілою фінансовою звітністю, прогнозованими грошовими потоками та належно оформленими документами.

“Для компаній, які спеціалізуються на будівництві житла, особливо важливо мати повний і юридично чистий пакет дозвільної документації: без цього пройти банківську акредитацію неможливо”, — пояснила вона.

Друга важлива порада — порівняти доступні програми фінансування. Якщо компанія може скористатися державною програмою, енергоефективним фінансуванням або партнерською програмою банку та постачальника техніки, це може виявитися вигіднішим за стандартний комерційний кредит.

Вона наголошує: у деяких випадках партнерські або спеціалізовані програми можуть бути дешевшими на 3-7 в.п. за “класичні” кредити, що дає змогу суттєво скоротити витрати на обслуговування кредиту та зберегти більше коштів для розвитку бізнесу.

“Компаніям варто підходити до кредитування прагматично: заздалегідь підготувати документи, оцінити реальну потребу в коштах, порівняти державні, партнерські та стандартні банківські програми. Правильно обраний кредит сьогодні може дати будівельному бізнесу не лише техніку або додатковий оборотний ресурс, а й можливість розвитку, що вкрай важливо у процесі поступового відновлення країни”, — підсумувала Оксана Шульга.