20–25 млрд грн для бюджету чи до 300 млрд грн для економіки: що означатиме продовження 50% податку на прибуток банків

Продовження у 2027 році ставки податку на прибуток банків на рівні 50% може принести бюджету додаткові 20–25 млрд грн. Водночас, за оцінками учасників ринку, економіка може втратити до 300 млрд грн потенційного кредитного ресурсу. Саме баланс між короткостроковими фіскальними потребами держави та довгостроковими можливостями економічного розвитку став головною темою експертної дискусії, яку організували Асоціація українських банків та Національна асоціація банків України.

Банківський сектор уже забезпечує значні надходження до бюджету

Відкриваючи захід, віцепрезидент Асоціації українських банків, Голова Правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов наголосив, що оцінювати роль банківського сектору варто не лише через його внесок у наповнення бюджету, а й через здатність забезпечувати фінансування економіки та її відновлення.

За підсумками 2025 року банківський сектор забезпечив близько 11% усіх надходжень до державного бюджету, тоді як його частка у валовому внутрішньому продукті становила 2,9%.

«Міжнародний досвід свідчить: податки на надприбутки можуть бути виправданими як короткий антикризовий інструмент. Але їхня головна умова — тимчасовість і зрозумілі правила. Якщо ж “тимчасовий” податок перетворюється на постійну практику, це б’є по довірі до держави, інвестиціях і довгостроковому плануванні. Україні сьогодні потрібна не лише фіскальна стійкість, а й економічне зростання. А для цього потрібні кредити, інвестиції, капіталізація банківської системи та довіра до правил гри. Тому головне питання суто стратегічне: чи варто отримати 20 млрд грн зараз, якщо ці самі кошти можуть стати основою для значно більшого фінансування економіки в майбутньому», — зазначив Сергій Мамедов.

Капітал банків — основа майбутнього кредитування

Розвиваючи тему довгострокових наслідків податкових рішень для економіки, Голова Ради НАБУ, Голова Правління АТ «ОТП БАНК» Володимир Мудрий підкреслив, що головним джерелом зростання капіталу банківської системи залишається прибуток, а від рівня капіталізації безпосередньо залежать можливості кредитування економіки.

«Попереду непростий період для економіки. Україна потребує значних інвестицій у відновлення енергетики, розвиток оборонно-промислового комплексу та реалізацію масштабних інфраструктурних проєктів. Так лише на розвиток енергетичних проєктів видано кредитів на 50,6 млрд. грн. Банки готові до підтримки кредитними ресурсами розвиток ОПК, про що підписано відповідний Меморандум. Та реалізація цих планів можлива лише за достатнього рівня капіталу банківської системи. Особливо в умовах війни, капітал — це не надлишок, а запас міцності та своєрідна страховка на майбутнє, яка дозволяє банкам покривати можливі ризики, підтримувати кредитування та зберігати стійкість фінансової системи», — наголосив Володимир Мудрий.

Окремо під час дискусії учасники порушили питання впливу податкових рішень на підготовку банківської системи до впровадження європейських регуляторних вимог.

Перший віцепрезидент Асоціації українських банків Віталій Романчукевич зазначив, що українські банки вже сьогодні готуються до впровадження нових стандартів щодо капіталу, управління ризиками, кібербезпеки та фінансової стійкості.

«У разі продовження дії 50-відсоткової ставки податку на прибуток банків процес інтеграції української фінансової системи до європейського простору може суттєво ускладнитися. Для адаптації до європейських стандартів необхідно не лише виконати значний обсяг технічної роботи, а й забезпечити достатній рівень капіталу. Водночас ключовим джерелом його нарощування для банків залишається прибуток», — зазначив Віталій Романчукевич.

За його словами, збереження можливостей для капіталізації банківської системи є важливою умовою як виконання майбутніх вимог ЄС, так і подальшого розвитку кредитування економіки.

Бізнес закликає долучитися до дискусії

Представники бізнес-спільноти звернули увагу на можливий вплив таких рішень на інвестиційну активність та розвиток підприємств. Віцепрезидент Торгово-промислової палати України Ростислав Коробка зазначив, що саме бізнес зрештою відчує наслідки скорочення можливостей банківської системи щодо кредитування. Тому, на його думку, до обговорення цього питання мають активно долучатися не лише банки, а й підприємницькі об’єднання та галузеві асоціації.

«Якщо ми не залучимо реальний бізнес, у нас буде лише черговий кейс, який залишиться без належної уваги. Кожна асоціація має надавати свої пропозиції, проводити інформаційну роботу та працювати з депутатами, які ухвалюють рішення. Треба, щоб бізнес також давав свій голос у цій дискусії», — наголосив Ростислав Коробка.

За його словами, обмеження можливостей банків щодо кредитування відчують насамперед підприємства, які потребують фінансування для модернізації виробництва, розвитку експорту, реалізації інвестиційних проєктів та відновлення бізнесу.

Передбачуваність правил важлива для інвесторів

Водночас Президент Ліги страхових організацій України Віктор Берлін звернув увагу на те, що наслідки рішень щодо оподаткування банківського сектору виходять далеко за межі кредитування та можуть впливати на розвиток усієї фінансової екосистеми:

«Таке рішення послаблює можливості фінансового сектору фінансувати економіку, погіршує інвестиційний клімат, підвищує вартість фінансових та страхових послуг для громадян і бізнесу та суперечить стратегічній меті України щодо розвитку сучасного, конкурентного та інтегрованого до ЄС фінансового ринку», — зазначив Віктор Берлін.

На його думку, стабільність і передбачуваність державної політики залишаються одними з ключових факторів, які формують довіру інвесторів та готовність вкладати кошти в українську економіку.

Іпотека та відбудова потребують довгострокового фінансування

Окрему увагу під час обговорення приділили галузям, для яких доступність кредитних ресурсів має визначальне значення. Насамперед йшлося про житлове будівництво та реалізацію проєктів повоєнної відбудови.

Президент Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе зазначив, що доступність фінансових ресурсів значною мірою визначає темпи житлового будівництва та відновлення країни.

«Кожен іпотечний кредит на первинному ринку запускає роботу десятків підприємств і тисяч людей. Якщо можливості банків щодо фінансування звужуються, це відчувають не лише позичальники, а й забудовники, виробники будівельних матеріалів, підрядники та місцеві громади», — зазначив Лев Парцхаладзе.

Показовим прикладом впливу кредитування на розвиток житлового будівництва учасники дискусії назвали державну програму «єОселя». У 2025 році банки-партнери програми видали майже 7,8 тис. іпотечних кредитів на суму близько 15 млрд грн. Частка кредитів на первинному ринку зросла з 33% у 2024 році до 63% у 2025 році.

Цей приклад демонструє, наскільки важливу роль банківське фінансування відіграє не лише для окремих галузей, а й для економіки загалом.

Таким чином, ключовою темою дискусії став пошук балансу між короткостроковим фіскальним ефектом і довгостроковими можливостями розвитку економіки Учасники дискусії наголосили, що від цього рішення залежатимуть обсяги кредитування, інвестиційна активність, розвиток житлового будівництва та темпи повоєнної відбудови України. Саме тому чи не єдиним питанням залишається пошук балансу між поточними потребами державного бюджету та потенціалом економічного зростання в майбутньому.