Якою буде ситуація на валютному ринку та що чекати від кредитів і депозитів до кінця 2025 року: аналіз банкіра

Попри осінньо-зимові енергетичні та воєнні виклики, до кінця року загальна ситуація в банківській сфері залишатиметься цілком прийнятною. Крім того, банки продовжать активно розвивати депозитні та кредитні програми на вигідних для громадян умовах.

Так вважає Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

За його словами, до кінця року Нацбанк застосовуватиме доволі консервативну монетарну стратегію, покликану, з одного боку, запобігти розкручуванню інфляції, а з іншого — підтримати привабливість гривневих депозитів і, таким чином, знизити споживчий тиск на валютному ринку. Він очікує, що принаймні до початку 2026 року облікова ставка та інші монетарні інструменти не зміняться.

“У досить складний період дуже важливо зберегти ті здобутки, що вже є: насамперед це позитивна динаміка гривневих депозитів, а також нарощування кредитування — передусім завдяки державним і партнерським програмам банків, виробників і постачальників основних засобів ведення бізнесу”, — зауважив фахівець.

Депозити: привабливість і тенденції

Сергій Мамедов нагадав, що з квітня по листопад у депозитному сегменті спостерігається найбільш привабливий період, адже ставки тримаються на найвищих з 2023 року позначках. Так, залежно від терміну вкладу, середня дохідність депозитів становить від 13% до 14,5% річних. Водночас максимальні ставки сягають 17% річних.

За його словами, до кінця року найбільш затребуваними залишатимуться вклади терміном 6–9 місяців, а також на 1 рік. Ставки за ними дозволяють не лише вберегти кошти від знецінення, а й отримати помірний пасивний прибуток.

Крім того, банкір зауважив, що з кінця листопада і до кінця грудня триватиме найбільш сприятливий період для розміщення коштів. Він припускає, що бонуси за відкриття вкладів можуть зрости до 1,5-2 в.п. до базових ставок.

“Починається “високий сезон” знижок і акцій. Банки не залишаться осторонь і запропонують клієнтам вигідні умови розміщення коштів на депозитах. Наприклад, невдовзі “Чорна п’ятниця”, яка припадає на 28 листопада. День Святого Миколая, Різдво і Новий рік — ці свята є гарним приводом для банків збільшити максимальні ставки до 18% річних і ще більше заохотити громадян до відкриття гривневих вкладів”, — відзначив експерт.

Банкір припускає, що стабільна курсова ситуація може перемкнути увагу громадян саме на гривневі інструменти збереження коштів. А традиційно активний попит наприкінці року на готівкові долари та євро може знизитися у 1,5 раза.

“Ринок очікує, що саме завдяки привабливості гривневих депозитів цьогорічний грудневий попит на готівку буде значно нижчим, ніж у попередні роки. Якщо раніше до 50–70% отриманих унаслідок щорічних гривневих виплат спрямовувалися на придбання валюти, то цьогоріч ця цифра складе максимум 50%. Наразі завдяки Нацбанку та стратегіям комерційних банків на ринку створені сприятливі умови для збереження коштів громадян, адже дохідність гривневих вкладів з лишком перекриває інфляційні ризики. У цей період для розвитку депозитів дуже важливими стануть як економічні наслідки війни, так і стратегія регулятора на валютному ринку”, — вважає Сергій Мамедов.

Кредити: партнерські програми та зниження ставок

Банкір зосередив увагу на розвитку кредитних програм. За його даними, упродовж поточного року спостерігається паритет між “комерційними” кредитами, зокрема автокредитами та кредитами для малого й середнього бізнесу, та позиками, виданими за державними програмами (зокрема “Доступні кредити 5-7-9”, “єОселя”). При цьому, як твердить фахівець, понад 60% банківських кредитів для МСБ надаються за партнерськими програмами, які дозволяють запропонувати позичальникам вигідніші умови.

“Це не дивина: партнерські програми дають змогу позичальникам отримати кредити на суттєво вигідніших умовах — ставки за такими позиками подекуди на 1–2 в.п. нижчі, ніж за “стандартними” кредитами”, — сказав він.

Крім того, упродовж 2025 року значно посилилася конкуренція банків за підприємця-позичальника.
“Наприклад, торік середні ставки за кредитами для підприємців залежно від терміну та об’єкта кредитування становили 18–21% річних, а у 2025 році знизилися до 15–18% річних”, — підкреслив експерт.

На його погляд, банки й надалі впроваджуватимуть заходи з покращення умов кредитування. Серед них — поглиблення співпраці з державними фондами та місцевими адміністраціями, які можуть компенсувати частину кредитного навантаження для МСБ за програмою “Доступні кредити 5–7–9%”, а для ОСББ — коштом органів місцевої влади; розширення лінійки партнерських програм із виробниками й постачальниками техніки, обладнання, транспорту тощо.

“Тісна співпраця з виробниками й постачальниками основних засобів ведення бізнесу дає змогу банкам пропонувати кредити за зниженими ставками, що навіть у період “дорогих грошей” стимулює підприємців розвивати власну справу”, — акцентує Сергій Мамедов.

Валютний ринок: прогнози та ризики

Банкір вважає, що протягом найближчих півтора місяця валютний ринок може перебувати під значним тиском зовнішніх факторів. Водночас активна позиція НБУ — зокрема зважена монетарна стратегія та ефективний режим “керованої гнучкості” — здатні убезпечити ринок від різких валютних коливань.

На його думку, цьогоріч навряд чи повториться ситуація грудня 2024 року, коли, щоб наситити попит, регулятор витратив $5,3 млрд на валютні інтервенції, що стало антирекордом, адже у звичному режимі обсяги інтервенцій удвічі менші.

“Минулого року тиск на валютний ринок був неймовірним. По-перше, наслідки ворожих обстрілів об’єктів інфраструктури спричинили падіння економічних показників. А попит на валюту в умовах невизначеності подекуди на 30% перевищував пропозицію. Регулятор, як основний гравець, був змушений залучити механізм інтервенцій, щоб загасити ажіотаж, часто викликаний негативними очікуваннями бізнесу і громадян. І найголовніше — йому вдалося стабілізувати ринок, а курсові зміни були повільними та стриманими”, — нагадав Сергій Мамедов.

Він зазначає, що цьогоріч ситуація де в чому подібна. По-перше, обстріли ворога тривають і завдають великих збитків енергосистемі, що автоматично впливає на економіку. По-друге, розпочався сезон підвищеного попиту на валюту, спричинений щорічними виплатами премій, бонусів і дивідендів. По-третє, серед підприємців домінує стан невизначеності: щоб уникнути ризиків, вони “страхуються”, підвищуючи ціни на товари та послуги — це пряме джерело інфляційного зростання.

“Зростання цін — це чинник, що спонукає громадян шукати способи не втратити купівельну спроможність своїх заощаджень. На відміну від минулого року НБУ створило умови, що спонукають розвиток гривневих депозитів. Звісно традиційно значна частина вільних коштів може потрапити на валютний ринок, однак ми не виключаємо, що велика частка коштів буде розміщена саме на гривневих вкладах”, — припустив банкір.

Водночас Сергій Мамедов переконаний, що до кінця 2025 року ситуація на валютному ринку буде відносно спокійною, а курсові коливання — у прийнятних межах. Він прогнозує коридори  42–43,5 грн за долар та 49–51,5 грн за євро. Такі показники, на його думку, цілком відповідатимуть стану економіки країни.

“Очікується, що у щорічному вимірі інфляція за підсумками грудня не перевищить 10%, а сукупно за листопад-грудень складе 1–1,5%. Тобто наразі відсутні причини для занепокоєння. Я переконаний, що цього року ситуація наприкінці року буде значно кращою, ніж торік, хоч і маємо вдосталь не зовсім гарних аналогій. Але завдяки своєчасним діям НБУ вдасться зупинити потенційно загрозливі тенденції. Попри війну, руйнівні обстріли інфраструктури, валютний ринок залишається досить захищеним від будь-яких потрясінь”, — наголосив експерт.

Чи варто українцям скуповувати валюту

Сергій Мамедов також звернув увагу на те, як громадянам максимально захистити свої заощадження та чи варто запасатися валютою.

Він підкреслив, що гривневі депозити зберігають високу дохідність, яка щонайменше гарантує збереження купівельної спроможності вкладених коштів. Порівнюючи прибутковість гривневих і валютних вкладів, банкір зазначив, що наразі різниця колосальна: дохідність гривневих депозитів у 12 разів вища.

Він навів приклад: вклад терміном на 1 рік на суму 20 тис. грн за середньою ставкою 14,5% річних з урахуванням податків дасть чистий дохід понад 2 тис. грн.

Якщо ж на цю ж суму придбати долари за умовним курсом 43 грн/$, отримаємо близько $465. Розмістивши їх на доларовий депозит терміном на 1 рік під середню ставку 1,2% річних, дохід становитиме $5,58, а після сплати податків — лише близько $4. Провівши зворотну конвертацію за курсом купівлі (умовно 43,5 грн/$), отримаємо чистий дохід близько 174 грн.

Щодо скуповування валюти експерт радить підходити зважено. За його словами, гроші, які не працюють, рано чи пізно втрачають свою “вагу”.

“Розуміємо, що традиційна увага громадян до готівкової валюти пов’язана з кількома факторами: від звички, що валюта є чимось гарантованим (асоціативним “золотом”), до побутових потреб — наприклад, переказами близьким за кордон. Проте варто пам’ятати, що інфляція є і в США, і в ЄС, тобто ні долар, ні євро не захищені повністю від інфляційних втрат. Отже, з часом будь-які готівкові кошти можуть втратити частину своєї вартості”, — акцентує фахівець.

На його думку, найбільш зваженим рішенням є диверсифікація ризиків: зберігати кошти рівними частками у різних валютах (зокрема й на депозитах), а частину — у готівці. Пропорція може бути майже однаковою.

“Українські банки зацікавлені у зростанні довіри до національної валюти. Є всі підстави перемикнути увагу з валюти на гривневі інструменти заощадження. Водночас будь-яке рішення варто ухвалювати відповідно до індивідуальних потреб і короткострокових планів”, — підсумував Сергій Мамедов.