Рекордні 68% промислових підприємств назвали брак кадрів ключовою проблемою – ІЕД

Починаючи з листопада 2024 року, кадровий голод міцно утримує статус головного деструктивного чинника для українського бізнесу в умовах тривалого воєнного стану. У квітні 2026 року криза досягла свого апогею: рекордні 68% промислових компаній назвали дефіцит працівників ключовою перешкодою для своєї діяльності, що стало абсолютним максимумом за весь час регулярного моніторингу ІЕД.

Шукати кваліфікованих фахівців стає дедалі важче — на цю проблему поскаржилися 62,3% опитаних проти 11,4% місяцем раніше, тоді як кожне третє підприємство відчуває гостру потребу навіть у некваліфікованій робочій силі.

На цьому тлі суттєво погіршилися і прогнози керівників щодо найму: кількість фірм, які збираються розширювати штат у найближчі три місяці, обвалилася з 16,6% до критичних 2,5%, а частка тих, хто готується до звільнень, навпаки, зросла до 6%. Водночас позитивним сигналом є те, що плани щодо відправлення людей у вимушені відпустки зменшилися до 4,1%.

Окрім кадрової кризи, промисловість страждає від суттєвого здорожчання сировини та матеріалів. Цей фактор посів друге місце за рівнем негативного впливу, підскочивши у квітні до 56%, що майже повторює пікові цінові антирекорди лютого 2025 року. Трійку лідерів серед бар’єрів замикає безпековий фактор, актуальність якого відзначили 46% респондентів.

Найбільший страх перед загрозою обстрілів демонструє великий бізнес та підприємства у прифронтових Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській та Кіровоградській областях, де рівень тривожності перевищує 80%. Серед інших перешкод підприємці виділяють падіння споживчого попиту, розриви у логістичних ланцюжках та нестачу обігових коштів.

Цікаво, що завдяки завершенню холодів проблеми з постачанням світла, тепла та води відійшли на шосту позицію, знизившись до 21%. Такі дрібніші проблеми, як блокування податкових накладних, корупційний тиск чи пошкодження майна, наразі коливаються в межах 4–6%.

В основі цієї статистики лежать дані регулярного дослідження New Monthly Enterprises Survey, у якому Інститут економічних досліджень та політичних консультацій щомісяця опитує до півтисячі керівників підприємств у більшості регіонів країни. Загалом глибока криза на ринку праці зумовлена тривалими демографічними втратами, мобілізаційними процесами та масовою міграцією.

Оцінюючи поточну ситуацію, міністр Олексій Соболев зазначив, що з 31 мільйона мешканців підконтрольних територій офіційно працевлаштовані лише 13 мільйонів, а ЄСВ сплачують і того менше — близько 10,5 мільйона осіб. За підрахунками уряду, величезний трудовий резерв залишається невикористаним: мільйони людей з інвалідністю та громадян передпенсійного віку фактично перебувають поза економічними процесами, а жінки й молодь часто стикаються з дискримінаційними бар’єрами при пошуку роботи.

Для подолання цього хронічного дефіциту держава розробила амбітну стратегію, яка передбачає залучення додаткових 4,5 мільйона працівників до 2035 року. Головну ставку влада робить на масштабну реформу застарілого трудового законодавства. Очікується, що повне оновлення правил гри допоможе створити та вивести з тіні понад 300 тисяч робочих місць, що забезпечить держбюджету понад 43 мільярди гривень щороку.

Додатковим бонусом для самого бізнесу стане тотальна цифровізація документообігу та остаточна відмова від паперових трудових книжок. Перехід на електронні договори не лише суттєво спростить бюрократичні процедури, а й дозволить українським компаніям сукупно заощаджувати понад 5,5 мільярда гривень щорічно на адмініструванні кадрових процесів.