Нові ліміти на перекази не стануть загрозою для прозорих ФОПів

Оновлений Меморандум про прозорість функціонування ринку платіжних послуг не змінює законодавство про фінансовий моніторинг і не запроваджує автоматичних обмежень для всіх підприємців. Його головна мета — це уніфікувати підходи банків до роботи з ризиковими операціями та протидіяти схемам, коли рахунки використовуються не для реального бізнесу, а для транзиту коштів, шахрайства або тіньових операцій.

Про це у новому подкасті на YouTube-каналі Finance.ua розповів Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

За його словами, добросовісним підприємцям не варто сприймати оновлений Меморандум як загрозу. Ключова умова для нормальної роботи з банком — прозора діяльність, зрозуміла бізнес-модель, відповідність оборотів реальній господарській діяльності та готовність підтвердити економічний зміст операцій.

“Для підприємця головне — працювати в білу. Без жодних винятків. Саме прозорість бізнесу — це основа цивілізованого бізнесу. І таким підприємцям навряд чи варто перейматися новими грошовими лімітами”, — зазначив банкір.

Він пояснив, що особлива увага банків буде зосереджена на новостворених ФОПах, підприємцях, які тривалий час не працювали, а потім раптово відновили діяльність, а також юридичних особах з ознаками компаній-оболонок. Водночас це не означає, що кожен новий ФОП автоматично вважатиметься проблемним або підозрілим.

Він нагадав, що згідно з оновленим Меморандумом, для новостворених та неактивних ФОПів підвищеного рівня ризику передбачено поетапні ліміти на перекази в межах України. Зокрема, орієнтовно з 14 серпня 2026 року для ФОПів першої групи може застосовуватися ліміт до 600 тис. грн на місяць, а для ФОПів другої та третьої груп — до 3 млн грн на місяць. Орієнтовно з 14 листопада 2026 року відповідні ліміти можуть знизитися до 400 тис. грн на місяць для першої групи та до 1 млн грн на місяць для другої й третьої груп.

Водночас, за словами Мамедова, ці обмеження не мають поширюватися на клієнтів, які ведуть прозору діяльність, своєчасно сплачують податки, офіційно працевлаштовують працівників і можуть пояснити свою бізнес-модель.

“Фінансовий моніторинг — це не автоматичне блокування рахунку через будь-який великий платіж. Найчастіше питання виникають тоді, коли операції не відповідають профілю клієнта або коли банк не має достатньої інформації, щоб зрозуміти їхній зміст”, — підкреслив він.

Банкір радить підприємцям використовувати рахунок ФОПа відповідно до реальної господарської діяльності, не передавати рахунок іншим особам, зберігати договори, рахунки, акти, накладні та інші документи, які можуть пояснити походження коштів і логіку операцій.

Він також наголосив, що в разі зростання бізнесу та потреби у більших оборотах не варто дробити платежі або розподіляти їх між різними рахунками, адже це може виглядати підозріло. Натомість підприємець має звернутися до банку, пояснити потребу в більших операціях і надати документи, що підтверджують реальну економічну логіку платежів.

“Найкраща стратегія для ФОПа — це прозорість. Працювати через офіційний рахунок, сплачувати податки, зберігати документи і не уникати комунікації з банком, якщо виникають запитання”, — додав Сергій Мамедов.

Другою темою подкасту стало можливе продовження у 2027 році податку на прибуток банків у розмірі 50%. На думку експерта, таке рішення потрібно оцінювати не лише з позиції короткострокових бюджетних надходжень, а й через призму впливу на кредитний ресурс, капітал банків та можливості економіки фінансувати відновлення.

Він нагадав, що, на перший погляд, додаткові надходження до бюджету можуть виглядати як зрозуміле рішення в умовах війни. Однак банківський прибуток є одним із головних джерел нарощування капіталу, що своєю чергою є основою для кредитування.

“Банк — це не просто компанія, яка заробила прибуток і сплатила податок. У банківській системі прибуток є одним із головних джерел нарощування капіталу. А капітал банку — це основа для кредитування”, — пояснив банкір.

За його словами, вилучення близько 20 млрд грн із банківської системи може дати короткий бюджетний ефект, але водночас зменшити потенціал майбутнього кредитування приблизно на 200-300 млрд грн.

“20 млрд грн додаткового податку — це швидке рішення з коротким ефектом. А 200-300 млрд грн потенційного кредитного ресурсу — це довший, але значно вагоміший ефект для економіки”, — наголосив експерт.

Водночас він підкреслив, що ця дискусія про оподаткування банків не стосується збагачення акціонерів, адже виплата дивідендів у банківському секторі залишається обмеженою, а Україна паралельно декларує плани щодо приватизації частини державних банків.

“Прибуток банку в умовах війни — це передусім ресурс для капіталу, стійкості системи та майбутнього кредитування економіки”, — зазначив Сергій Мамедов.

Він зазначив, що кредитування вже має позитивну динаміку: банки фінансують малий і середній бізнес, агровиробників, модернізацію підприємств, енергетичні проєкти та житлові програми. Тому надмірне й непередбачуване податкове навантаження може сповільнити кредитування саме тих проєктів, які сьогодні потрібні для відновлення економіки.

Він запевнив, що головний ризик подовження дії 50-відсоткового податку з прибутку полягає в тому, що кредити можуть стати менш доступними, дорожчими, а кредитування розвиватиметься повільніше саме в тих напрямах, які потрібні людям і бізнесу.

“Банківська система сьогодні є ключовим інструментом економічної стійкості країни. Тому фіскальні рішення мають бути виваженими, передбачуваними та спрямованими не лише на тактичні бюджетні потреби, а й на розвиток і відбудову. Це справжня стратегія”, — резюмував Сергій Мамедов.