Суверенні інвестори на $29 трлн зміщують фокус на енергетику і сумніваються в доларі

Згідно з результатами масштабного дослідження інвестиційної компанії Invesco, оприлюдненого 29 червня, суверенні фонди та центральні банки світу кардинально переглядають свої стратегії. Аналітики Reuters зазначають, що фінансові інституції, які сукупно розпоряджаються активами на суму $29 трлн, масово переорієнтовують капітал на енергетичний сектор і водночас усе сильніше тривожаться через майбутній статус американського долара.

Опитування, яке охопило 54 центробанки та 90 суверенних фондів, чітко продемонструвало: глобальні геополітичні пертурбації змушують світових гравців шукати не просто високу прибутковість, а насамперед життєстійкість портфелів перед обличчям воєн на Близькому Сході та в Україні, заблокованих логістичних маршрутів і жорстких торговельних мит.

Приблизно 80% респондентів переконані, що саме інфраструктура енергетичного переходу та загальна енергетична безпека є найбільш надійними інструментами для захисту капіталу від зовнішніх шоків. Як наслідок, у 2026 році питома вага інфраструктурних проєктів у загальній структурі активів суверенних фондів підскочила до 9%.

Додатковим каталізатором цього процесу став шалений бум навколо штучного інтелекту. Стрімка розбудова дата-центрів та іншої високотехнологічної AI-інфраструктури провокує колосальний дефіцит електроенергії, що автоматично підігріває інтерес інвесторів до генерації.

Керівник дослідницького напряму Invesco Бенджамін Джонс підкреслив, що в сучасних реаліях геополітичного розколу, хронічної інфляції та високої концентрації ринків старі догми про диверсифікацію більше не працюють. За його словами, стійкість активів перетворилася з приємного бонусу на безальтернативну вимогу, тому інвестори змушені готувати свої портфелі до найгірших сценаріїв. Показово, що державні фінансисти практично перестали сприймати облігації як надійну класичну «тиху гавань». Оскільки останнім часом динаміка акцій та облігацій стала синхронною, захисна функція останніх помітно нівелювалася, змусивши інвесторів шукати порятунку в реальних активах та високій ліквідності.

Паралельно з цим світ охоплює дедалі глибша недовіра до стабільності долара США. Дані Invesco фіксують, що скепсис щодо американської валюти став по-справжньому масовим. Зокрема, вже 61% опитаних представників центральних банків упевнені, що роздутий державний борг США підриває довгострокове лідерство долара як головного світового резерву.

Для порівняння, ще у 2024 році таку тривогу поділяли лише 20% респондентів. Попри те, що пряме військове протистояння США та Ізраїлю з Іраном поточного року спровокувало тимчасове зміцнення долара на 3%, аналітики одностайні: внутрішньополітичний хаос у Вашингтоні та боргові рекорди неминуче послаблять валюту на довгій дистанції.

Звісно, миттєвої відмови від розрахунків у доларах ніхто не прогнозує через банальну відсутність адекватної заміни, тому будь-який відхід від американських активів відбуватиметься вкрай повільно. Проте майже третина опитаних (29%) вважає, що вже за п’ять років позиції долара як світового гегемона суттєво похитнуться, хоча у 2022 році аналогічний песимізм висловлювали лише 12% учасників. Ба більше, через високі геополітичні ризики окремі фінансові структури вже зараз намагаються мінімізувати свою залежність від американських контрагентів, клірингових систем та кастодіанів.

Один із європейських центробанків відкрито заявив про розірвання відносин зі своїм американським партнером, а регулятор із Латинської Америки повідомив про термінове налагодження кастодіальних зв’язків за межами Штатів на випадок реалізації критичного сценарію. Щоправда, подібні кроки мають серйозне політичне підґрунтя — один із банкірів прямо попередив, що США можуть розцінити такі дії як відверто ворожі. На тлі загального прагнення убезпечити резерви третина учасників дослідження підтвердила свій намір нарощувати частку золота.

Додатковим фактором невизначеності стала ситуація навколо Федеральної резервної системи США. 14 травня американський Сенат затвердив Кевіна Ворша на посаді 17-го очільника ФРС. За кандидатуру, яку висунув Дональд Трамп, проголосували 54 законодавці при 45 голосах «проти», що стало найнижчим рівнем схвалення для голови американського центробанку з 1977 року, відколи цю процедуру зробили обов’язковою.

Хоча призначення Ворша спочатку дещо вгамувало паніку на ринках, регулярний публічний тиск Трампа на регулятора з вимогами негайно знижувати відсоткові ставки знову актуалізував питання про реальну незалежність ФРС від Білого дому. Під час сенатських слухань представники Демократичної партії намагалися з’ясувати, чи зможе новий голова протистояти впливу президента, на що Ворш запевнив, що не давав Трампу жодних кулуарних обіцянок щодо курсу монетарної політики.

Аналітики Bank of America констатують, що поява Ворша біля керма ФРС не змогла спровокувати приплив капіталу в американські активи чи підняти попит на національну валюту. Ба більше, внутрішнє опитування банку продемонструвало, що керівники найбільших світових інвестфондів зараз налаштовані щодо майбутнього долара максимально песимістично за останні десять років.

На тлі непередбачуваних кроків Вашингтона та неминучого розвороту політики ФРС у бік пом’якшення ставок, великі інвестори дедалі активніше відкривають короткі позиції, роблячи ставку на глобальне знецінення американської валюти.