До кінця року ставки за депозитами залишаться без особливих змін: максимальні ставки за найбільш тривалими в часі гривневими вкладами (від 1 року до 2,5 років) будуть на рівні 15-15,5%, а дохідність вкладів в іноземній валюті не перевищить 1,5% річних. Водночас ставки за ультракороткими вкладами з терміном розміщення від 3 міс. до 6 міс. продовжать повільно знижуватися: не виключено, що наприкінці року середні ставки за такими вкладами скоротяться до 1-1,5% і складуть в середньому 8,5% річних.

Про це в етері “Суспільного” повідомив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

За словами банкіра, головними факторами, що впливають на сталу дохідність депозитів є:

• Зважена і професійна монетарна політика Нацбанку: сталі облікова ставка (13%) та ставка за 3-місячними депозитними сертифікатами (15,5%);
• Керована інфляція, яка до кінця року не перевищить 8,5%, що збігається з уточненими макропрогнозами;
• Ефективна стратегія Нацбанку на валютному ринку та “м’який” вплив інфляції на курсові показники: курсові коливання протягом кількох місяців є цілком прийнятними, а на ринку відсутній ажіотаж.

Відповідаючи на питання, який депозит обрати громадянинові, який хоче вберегти гроші від знецінення, банкір радить зважати насамперед на мету розміщення коштів (придбання товару, збереження коштів від інфляції, пасивна інвестиція тощо), на особисті плани, коли розміщувані кошти йому можуть знадобитися, також важливим є наявна сума, яку громадянин планує використати для такого інвестування.

За його твердженням, якщо громадянин невдовзі планує, наприклад, придбати автомобіль чи взяти іпотечний кредит, то логічним стане розміщення коштів на ультракоротких депозитах із терміном від 3 міс. до 6 міс.

“Такий вклад дасть змогу щонайменше “проіндексувати” наявні кошти на рівень інфляції. Але у випадку, якщо громадянин планує не лише зберегти кошти, а й отримати пасивний прибуток, то найбільш зручним і вигідним для нього може бути відкриття вкладу на 1 рік за максимальними відсотковими ставками”, — зауважив експерт.

За його прогнозом, для громадян, що планують розмістити кошти на депозит, пріоритетами стануть розмір отримуваного прибутку (відсоткова ставка) та можливість отримати додаткові “бонуси” (наприклад, при відкритті депозиту деякі банки пропонують додатковий 1% до наявних ставок), а також зручність при відкритті вкладу (можливість це зробити онлайн у банківському застосунку).

“Поєднання дохідності, зручності та терміну вкладу стають рушієм при ухваленні рішення про розміщення коштів у банку. Наразі ми очікуємо, що кількість депозитів продовжить зростати: у жовтні-грудні порівняно з третім кварталом кількість нових вкладників може збільшитися на 7-10%, переважна більшість яких припаде саме на гривневі вклади”, — підсумував Сергій Мамедов.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ГЛОБУС” (ГЛОБУС БАНК) засновано у 2007 році.

Станом на липень 2024 року регіональна мережа налічує 31 відділення. Всі відділення банку входять до об’єднаної мережі Power Banking, що дає змогу працювати за умов відсутності світла.

ГЛОБУС БАНК підтверджено кредитний рейтинг за національною шкалою на рівні uaAAA, а також рейтинг депозитів на рівні ua2+ за шкалою рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг”.

Пріоритетними напрямками діяльності банку є кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу.

ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером низки державних програм: державної іпотечної програми “єОселя”, програми пільгового кредитування малого та середнього бізнесу “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, “Енергонезалежність фізичних осіб – власників домогосподарств”.

Банк є партнером ДУ “Фонду енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” та “ГрінДІМ”.

Банк є учасником державної програми “Національний кешбек”.
25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК став одним із 17 найбільших українських банків, що підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергоінфраструктури.

Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов є заступником Голови Ради директорів Конфедерації будівельників України та віцепрезидентом Асоціації українських банків.

За понад 2 місяці від початку дії пільгових програм енергокредитування Глобус Банк видав 55 кредитів на загальну суму 42 млн грн. Серед них 26 позик було видано приватним домогосподарствам на суму 10 млн грн, 13 позик на суму 14 млн грн було надано малому та середньому бізнесу та 16 позик на 18 млн грн профінансовано ОСББ, що беруть участь в програмах “Енергодім” та “ГрінДІМ” від Фонду енергоефективності, в тому числі ОСББ та ЖБК в рамках державної програми “Доступні кредити 5-7-9”.

Такі дані навів Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу ГЛОБУС БАНКУ.

Банкір зазначив, що енергокредити були видані в 16 містах України, зокрема в Рівному, Полтаві, Вінниці, Черкасах, Житомирі, Ужгороді, Івано-Франківську, Дніпрі, Одесі, Харкові, Сумах, Києві, Чернівцях, Львові, Луцьку та Білій Церкві.

Крім того, наразі в роботі за напрямком енергокредитів сумарно знаходиться 27 заявок.

За його словами, цей результат можна вважати цілком прийнятним, а дедалі більший попит на енергокредити з часом може трансформуватися в лібералізацію кредитних умов.

“Наразі ми спостерігаємо стрімке зростання попиту власників домогосподарств на такі кредити — у жовтні банк планує потроїти кредитний портфель за програмами енергокредитів”, — підкреслив Дмитро Замотаєв.

Експерт звернув увагу, що головні причини відмов у наданні кредитів полягають в недотриманні позичальниками умов участі в програмах. Наприклад, для фізосіб — це високий сукупний щомісячний дохід родини за 6 місяців, що перевищує передбачену у програмі суму в 189 тис. грн, або ж загальна площа будинку більше за 250 м2. Натомість для ОСББ та ЖБК відмова у кредитуванні трапляється вкрай рідко, адже подати заявку можуть лише ті організації, що не мають боргів / або мають незначну заборгованість перед ресурсопостачальними компаніями.

Також банкір озвучив перелік необхідних умов, дотримання яких гарантуватиме потенційному позичальнику схвалення енергокредиту.

Для власників домогосподарств:

1. Необхідно подати стандартний пакет документів (паспорт, код, довідка з місця роботи), правовстановлюючі документи на будинок та довідку про наявність особового рахунку побутового споживача електроенергії.
2. Необхідно визначитися із постачальником обладнання та подати документи на придбання та встановлення енергообладнання.
3. Енергокредит видається виключно власнику будинку, загальна площа якого не перевищує 250 м2.
4. Середньомісячний сукупний дохід всіх членів родини за останні 6 місяців не повинен перевищувати десятикратний розмір місячної середньої заробітної плати в Україні. Тобто не більше за 189 тис. гривень.

Для ОСББ або ЖБК:

1. Рішення / протокол зборів членів ОСББ та ЖБК з рішенням про подання документів на отримання кредиту для придбання та встановлення СЕС (рішення має бути схвалено більшістю власників квартир).
2.  Пакет документів: правовстановлючі документи юрособи, фінансова звітність, угода з постачальником обладнання, яке планується встановити.
3.  Кредити можуть отримати ОСББ та ЖБК, в яких середній рівень збирання платежів за рік не нижче 85% затвердженого кошторису, та в яких відсутня прострочена заборгованість перед ресурсопостачальними підприємствами.

“Одночасно ОСББ або ЖБК можуть подати документи до ДУ “Фонд енергоефективності” з метою участі в програмах фонду, які передбачають компенсацію до 70% від вартості енергоефективного проєкта”, — зауважив експерт.

Фахівець вказав на низку факторів, що можуть позитивно вплинути на розвиток програм з енергокредитування. Зокрема серед них він відзначив такі:

1. Достатня обізнаність громадян з умовами пільгового енергокредитування та вигодами, які вони отримують від встановлення такого обладнання.
2. Непрямий чинник: стабільна ситуація в економіці країни й на валютному ринку зокрема.
3. Непрямий чинник: стабільна ситуація з енергопостачанням.
4. Непрямі “воєнні” фактори: від мінімізації наслідків ворожих обстрілів до позитивної динаміки на фронті.

“Ми живемо в досить складних воєнних умовах, а ризики перебоїв з енергопостачанням в осінньо-зимовий період є досить вагомими. Цей фактор часто-густо змушує потенційних позичальників до швидшого ухвалення рішення про участь в кредитних програмах. Енергонезалежність — це стратегія, яка потребує розсудливості, готовності до швидких і системних змін. Саме тому ми налаштовані досить оптимістично: найближчими місяцями кількість виданих енергокредитів може значно зрости”, — підсумував Дмитро Замотаєв.

Восени на фоні посилення інфляції вкрай важливим стане збереження облікової ставки на рівні 13% та ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами у розмірі 16%.

Про це заявив Сергій Мамедов, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

Експерт вважає, що непорушність цих двох важливих показників, з одного боку, позитивно позначиться на розвитку кредитування та депозитних програм, а з іншого — матиме “терапевтичний” ефект для клієнтів.

“Кожен громадянин має бути певним, що гривні не загрожують глобальні зміни, що, приміром, інфляція “не проковтне” вкладені кошти на депозит, а кредитні ставки не зростуть до “захмар’я”. Саме тому збереження облікової ставки, як і ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами, на основі яких формуються кредитна політика та дохідність переважної більшості депозитів, сприятимуть посиленню довіри громадян не лише до національної валюти, а й економічної стратегії держави”, — аргументує банкір.

Водночас експерт припускає, що через нові “енергетичні” випробування, осінь може бути досить напруженою зокрема і для банківського сектору. На переконання банкіра, віялові відключення світла чи навіть кількаденні блекаути не спричинять глобальних збоїв в роботі банків. Він нагадав, що переважна більшість банківських відділень приєднана до системи Power Banking, що гарантує клієнтам отримання максимального спектра банківських послуг в умовах відсутності світла.

“Впродовж останніх кількох місяців за частої відсутності електроживлення багатьом учасникам ринку вдалося оптимізувати власні робочі процеси. Це дає привід сподіватися, що робота банків восени буде щонайменше задовільною”, — наголосив експерт.

На його погляд, навіть в умовах перебоїв зі світлом масового відтоку клієнтів не спостерігатиметься, адже наразі створені максимально сприятливі умови для здійснення всіх можливих банківських операцій.

“Протягом літа банківський сектор довів, що енергетичні проблеми не є нездоланними. Адже клієнти не забирають готівку, не закривають рахунки — тобто не тікають з банків, хоча в суспільстві весь час вирують страхи та побоювання. Я вважаю, що безперебійна робота банківських установ нівелюватиме негативні суспільні настрої, натомість посилюючи довіру до гривні, до економічної політики держави”, — підкреслив банкір.

Щодо ситуації на валютному ринку восени, експерт вважає, що Нацбанк і надалі спрямовуватиме зусилля на втримання балансу між попитом і пропозицією, що стане запобіжником від стрімких курсових змін.

“Протягом року монетарна політика НБУ була досить ефективною та зваженою, що дало змогу активізувати кредитування та поступово переорієнтувати гривневі депозити на більш тривалі в часі — від 1 року до 2,5 років, за якими зараз фіксуються найбільші ставки — до 15% річних. А впроваджений Нацбанком режим “керованої гнучкості” на валютному ринку суттєво зменшив “потяг” на валюту та дав змогу повернути ринкове регулювання курсів. Але при цьому, щоб запобігти неконтрольованим процесам, НБУ зберіг дієві важелі впливу на ринок, зокрема через механізм валютних інтервенцій, що вкрай важливо для нормального функціонування ринку під час війни”, — підкреслив фахівець.

Сергій Мамедов вважає, що до кінця року ситуація на валютному ринку навряд чи суттєво зміниться. За його припущенням, що курсові коливання американського долара до кінця року відбуватимуться в поточному “коридорі” у 41,3 грн — 42 грн, що загалом збігатиметься з курсовими розрахунками, закладеними в державний бюджет на 2024 рік.

“Від початку року курсова політика Нацбанку була досить ефективною, адже попри економічні та воєнні чинники на ринку вже давно відсутні ажіотаж чи паніка, долар та євро не вважаються “дефіцитом”, гонитва за валютою відсутня. Звісно, що курсові показники більшістю громадян сприймається, як маркер економічної ситуації в країні. Тому ми прогнозуємо, що надалі Нацбанк діятиме ефективно, і коли виникне потреба — досить рішучо. І попри можливі нові, ще незнані воєнні та економічні виклики загальна ситуація на валютному ринку залишатиметься досить стабільною та прогнозованою: гривні не загрожує неконтрольоване знецінення”, — підсумував Сергій Мамедов.

Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та створення прогнозу курсу гривні щодо ключових валют. Розглянуто поточні умови, ключові фактори впливу та можливі сценарії розвитку подій.

Аналіз поточної ситуації

Нещодавнє підвищення курсу долара США щодо гривні до рівня близько 41 грн/$ пов’язане з кількома ключовими факторами:

• Зміна курсової політики НБУ. Національний банк України перейшов із фіксованого курсу гривні, який діяв від початку війни, до політики керованої гнучкості. Ця зміна політики призвела до певного послаблення гривні, оскільки валютний ринок отримав можливість більш активно реагувати на економічні індикатори та зовнішні впливи.
• Економічні чинники. Прискорення інфляції також зробило свій внесок у девальвацію національної валюти. В умовах інфляції та загального подорожчання товарів і послуг збільшення курсу іноземних валют — один із механізмів реагування економіки й окремих економічних агентів на зміну купівельної спроможності національної валюти.
• Зовнішні економічні та політичні чинники. Невизначеність у сфері безпеки та пов’язані з нею ризики для економіки України загалом та окремих економічних агентів зокрема також чинять тиск на курс національної валюти. Інвестори та ринкові учасники реагують на ці ризики, що призводить до збільшення попиту на долар як на стабільнішу та безпечнішу валюту в умовах кризи.

До позитивних факторів, які надаватимуть підтримку стабільності національної валюти та є важливим психологічним фактором для зниження песимізму бізнесу та населення, а отже, зменшення тиску на курс гривні, ми відносимо:

• позитивне розв’язання ситуації довкола обслуговування зовнішнього боргу України: широка дискусія та надто часте необґрунтоване тиражування меседжів про можливий дефолт у медіа стали штучним драйвером негативних курсових очікувань населення, що створило помітний тимчасовий тиск і зростання попиту на валюту в готівковому сегменті;
• сезонну активізацію аграрного експорту: це забезпечить сезонний цикл притоку валюти до України за умови відсутності викликів і бар’єрів логістичного чи іншого характеру, а аграрії завдяки незначній девальвації гривні можуть розраховувати на додаткові прибутки від експорту в гривневому еквіваленті;
• надходження гарантованої фінансової підтримки довгострокового характеру від партнерів і союзників України, а саме:
• перший у 2024 році грант від США обсягом $3,9 млрд, що є частиною великого пакета підтримки України у $60 млрд;
• отримання 4,2 млрд євро від Європейського Союзу, що є частиною довгострокової макрофінансової підтримки в межах фінансового інструменту Ukraine Facility загальною ємністю 50 млрд євро.

Прогноз

Короткостроковий — на найближчі місяці

З урахуванням поточної ситуації та в разі збереження поточних умов ми залишаємо свій прогноз щодо відносно стабільного курсу гривні з незначними коливаннями та його тимчасове утримання на умовному плато графіка поблизу значень 41-41,5 грн за долар США.

У разі контрольованого погіршення ключових факторів — сповзання до 42-43,50 грн за долар.

Довгостроковий прогноз (на рік і далі)

Як прогнозний маяк поки що зберігають актуальність параметри бюджетної декларації, що виглядає реалістичною з урахуванням поточної ситуації та стриманого прогнозу її розвитку, де на 2025–2027 роки середньорічний курс гривні прогнозують на рівні:

• 2025 рік: 45 грн за долар;
• 2026 рік: 46,5 грн за долар;
• 2027 рік: 46,4 грн за долар.

За умов збереження поточної ситуації курс до кінця 2024 року може досягти 42,10 грн за долар. Ситуація на фронті, гострота й інтенсивність викликів інфраструктурного характеру, а також масштаби та регулярність надходження міжнародної підтримки залишаються фундаментальними факторами стабільності національної валюти.

Рекомендації

Ми зберігаємо свою рекомендацію купувати щодо валют для середньо-та довгострокових накопичень і заощаджень у горизонті від року та більше.

Не рекомендуємо купувати валюту для короткострокових цілей (окрім покупок, розрахунків тощо) з огляду на існуючу ймовірність призупинення «курсового ралі» валют з тимчасовою стабілізацією та/або коригуванням курсу в бік зміцнення національної валюти, що може призвести до курсових втрат або економічної невиправданості таких транзакцій через спред між курсом придбання та продажу валюти.

Сценарій призупинення «курсового ралі» валют у короткостроковій перспективі ми вважаємо реалістичним з огляду на те, що середній курс купівлі валют операторами фінансового ринку знаходиться ближче до офіційного курсу Національного банку України, а от курс продажу помітно вищий за нього. Це яскраво свідчить про бажання фінансових операторів заробити ажіотажну премію з продажу валюти, натомість не купуючи її надто дорого.

У вересні — жовтні 2023 року фінансові оператори, передчуваючи затяжне «курсове ралі», встановлювали і курс продажу, і курс купівлі валют помітно вищим за курс НБУ, а з лютого поточного року і досі курс купівлі валют фінансовими операторами тримається стабільно близько до офіційного курсу НБУ. Цей чинник свідчить про відсутність широкого професійного консенсусу серед операторів ринку обміну валют щодо подальшого напрямку руху курсу в короткостроковій перспективі та ймовірне вичерпання платоспроможного попиту на валюту, що також може стати фактором курсової стабілізації у разі досягнення рівноважного паритету між попитом і пропозицією без впливу ажіотажного чинника.

А от помітне розширення спреду між офіційним курсом і ринковими курсами купівлі/продажу стане яскравим свідченням ставки фінансових операторів на старт нового затяжного етапу девальвації національної валюти.

Висновки

Разом із викладеними в цьому огляді причинами слід вказати на збереження широкого спектра факторів невизначеності, які не можуть бути прямо класифіковані як причини економічного та/або адміністративного характеру девальвації національної валюти, натомість можуть стати потужним «спусковим механізмом» для нового її етапу.

Невизначеність у сфері мобілізації утримує власників багатьох бізнесів від розширення операцій чи довгострокового планування зростання своєї справи, внаслідок чого заощадження чи вивільнені оборотні кошти можуть трансформуватись у валютні заощадження, що створить і буде підтримувати попит на валюту, а також може посилити його в перспективі внаслідок настання таких факторів невизначеності.

Ризик перегляду податкових ставок і появи нових зборів для бізнесу різного масштабу стимулюватиме багатьох економічних агентів виводити кошти з легального обігу або зменшувати їхню частку з переведенням у валюту для проведення тіньових операцій або збереження у вигляді заощаджень чи виведення за межі України, що створить додатковий попит на валюту та тиск на курс гривні.

Очікувані в осінньо-зимовому сезоні виклики інфраструктурного характеру, включаючи прогнозований дефіцит електроенергії, що вже зараз ставить багато бізнесів перед вибором — чи нести далі тягар «генераторної економіки», чи обрати тимчасове призупинення діяльності, якщо бізнес-модель допускає такий сценарій. Вивільнені та/або тимчасово заморожені обігові кошти бізнесу також трансформуються у попит на валюту.

До кінця 2024 року до державної програми “Національний кешбек” може долучитися ⅔ комерційних банків, щонайменше 50% виробників товарів широкого вжитку, до ⅔ великих ритейлерів (мереж супермаркетів, великих спеціалізованих магазинів тощо), а також принаймні ⅓ користувачів банківських карток.

Таку думку висловила Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.

Вона нагадала, що 2 вересня 2024 року запрацює анонсована Президентом України програма “Національного кешбеку”, відповідно до якої громадяни отримуватимуть компенсацію 10% вартості куплених ними українських товарів.

За її словами, завданнями програми є стимулювання розвитку вітчизняних виробників широкого спектра товарів, заохочення громадян купувати саме українські товари з вигідними цінами, а також розвиток безготівкових розрахунків, адже кешбек буде нараховуватися на покупки, здійснені банківською карткою.

“Дана програма може, з одного боку, стимулювати вітчизняних виробників до популяризації власних товарів, фактично рекламуючи їх в державній платформі “Дія” (купувати українське стане модним), а з іншого, — збільшити зацікавлення громадян в придбанні товарів саме вітчизняного виробника (купувати українське стане вигідним)”, — наголосила фахівчиня.

Анна Довгальська розповіла, як працюватиме програма “Національний кешбек”:

1. Покупець має відкрити спеціальну картку для повернення коштів за покупку товару в банку, який є учасником програми, та надати дозвіл на передачу даних про транзакції з обраних карток при купівлі товарів в магазинах, що долучились до програми.
2. Покупцеві слід оновити мобільний застосунок “Дія”, обрати послугу “Національний кешбек” та вказати цю спеціальну карту для подальшого зарахування кешбеку.
3. За дотримання цих умов при здійсненні оплати картою покупець отримуватиме повернення певної суми від вартості товару із зарахуванням її на спеціальну карту. При цьому кешбек можна буде витратити на придбання медичних товарів, сплатити комунальні послуги, послуги мобільного зв’язку, сплатити за транспорт, певні розваги (кіно, спорт, заклади харчування), задонатити ЗСУ тощо.

Вона повідомила, що вагома частина банків надає сервіси кешбеку і це вже не є новиною.

“Наразі банківський кешбек є дуже популярним у клієнтів. Цей сервіс дає змогу клієнту щомісяця обирати категорії товарів та послуг, за яким може отримати повернення коштів у розмірі від 1% до 5%. Іншими словами, кешбек вже не є чимось екстраординарним, натомість це додатковий ефективний механізм лояльності та залучення нових клієнтів”, — підкреслила фахівчиня.

Вона розповіла, що для потенційних покупців, що вже зараз зацікавлені в поверненні коштів за здійснені покупки, необхідно обрати банк-учасник програми “Національний кешбек” та відкрити в ньому спеціальну картку.

“Завдання банку — максимально спростити участь клієнтів у цій державній програмі. Йдеться про “необтяжливий” процес відкриття спеціальної карти, максимальна прозорість та інформування клієнтів про цю програму”, — резюмувала Анна Довгальська.

ГЛОБУС БАНК видав перший кредит на придбання та встановлення сонячних електростанцій у багатоквартирних будинках потужністю 30 кВт-год. за програмою “5-7-9”. Позичальником є ОСББ “ЖК “Грінвуд”, що обслуговує 2 багатоквартирні будинки на 50 квартир за адресою: Львівська обл., смт Брюховичі.

Сума кредиту склала 1,23 млн грн, а термін погашення 3 роки, при цьому кредит є беззаставним та без початкового внеску.

Згідно з умовами програми “5-7-9” для ОСББ компенсаційна ставка наданої позики складає 7% на перший рік погашення. Надалі розмір ставки залежатиме від базової процентної ставки (Українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб), але не перевищуватиме 20% річних.

Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко зазначила, що одним із першочергових кроків Уряду для підтримки відновлення енергетики стало розширення програми “Доступні кредити 5-7-9%”, завдяки якій ОСББ та ЖБК можуть подати заявку до одного із 46 уповноважений банків та отримати кредит до 5 млн грн терміном до 5 років під 7% річних.

“Серед пріоритетів Уряду – підготовка до опалювального сезону, тому ми напрацювали пакет програм для підтримки бізнесу. І ці програми є доволі популярними. Від початку літа двадцять українських банків за всіма програмами, як державними, так і приватними, погодили кредитів на суму 4,3 млрд грн”, — сказала Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Олена Пастернак, голова ОСББ “ЖК “Грінвуд”, розповіла, що житловий комплекс було введено в експлуатацію у 2017 році. За її словами, при виборі квартир, громадяни особливу увагу звертали на використання енергоощадних матеріалів.

“Енергоощадність стала додатковим, але важливим аргументом для придбання оселі в цьому ЖК. Саме тому, після розширення програми “5-7-9” на енергокредити для ОСББ, наші співмешканці майже одностайно вирішили скористатися такою можливістю та встановити СЕС в наших будинках”, — зазначила керівниця ОСББ.

Крім того, ОСББ “ЖК “Грінвуд” є учасником програми “ГрінДІМ”, що гарантує відшкодування витрат на СЕС до 70% на обладнання. А також ОСББ отримає компенсацію 30% від суми кредиту за Програмою відшкодування частини кредитів, отриманих ОСББ, ЖБК на впровадження заходів з енергозбереження, реконструкції і модернізації багатоквартирних будинків у м. Львові на 2015-2025 роки.

Своєю чергою Сергій Мамедов, голова правління ГЛОБУС БАНКУ, зазначив, що державні програми з енергокредитування значно збільшують можливості громадян позбутися всіх складнощів, пов’язаних з енергопостачанням.

“Наша політика полягає в тому, щоб запропонувати широкому колу позичальників — ОСББ, приватним домогосподарствам, малому та середньому бізнесу — найбільш прийнятні та вигідні для клієнтів умови за енергокредитами, а це, наприклад, можливість отримати беззаставні та без початкового внеску позики. Крім того, тісна співпраця з Фондом енергоефективності дає змогу ОСББ отримати компенсацію витрат на енергомодернізацію в розмірі до 70%. У підсумку: ОСББ може отримати вигідний кредит та суттєву компенсацію за ним”, — розповів банкір.

Експерт звернув увагу на те, що для тих ОСББ, що не є учасниками програми “ГрінДІМ” або ж компенсаторних програм від місцевих органів влади, кредит на придбання та встановлення автономних сонячних електростанцій є вигідною інвестицією, адже окупність витрат на СЕС може скласти до 3,5-4 років. Тобто, за його словами, вже за 1 рік після сплати кредиту громадяни матимуть змогу досить швидко повернути проінвестовані в енергонезалежність кошти.

Так, приміром, за ставки 7% на перший рік кредиту та теоретично максимальних ставок на 2 і 3 роки сплати кредиту (до 20% річних) загальна сума позики для встановлення СЕС потужністю 30 кВт-год. для стандартного багатоквартирного будинку на 100 квартир складе  близько 1,8 млн грн. Тобто фінансове навантаження за встановлення СЕС на кожну квартиру дорівнюватиме  до 18 тис. грн, а це лише 500 грн на місяць. З урахуванням липневого зростання тарифів середня сума витрат з однієї квартири на е/е з врахуванням встановлення СЕС складе до 2 тис. грн на місяць.

“Енергокредити для ОСББ можуть стати справжнім “мейнстримом”, адже це шлях до повної енергонезалежності. Крім того, висока окупність спонукатиме ОСББ до більш активної участі в програмах енергокредитування”, — підсумував Сергій Мамедов.

На відтинку з вересня по грудень 2024 року інфляційне “навантаження” прогнозується в межах 5-6%. А з огляду на розмір поточних депозитних ставок громадяни мають змогу не лише зберегти наявні кошти від знецінення, а ще й отримати щонайменше 3-4% чистого прибутку.

Про це розповів Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу ГЛОБУС БАНКУ.

Однак експерт вважає, що у вересні може тривати “перехідний період” — пристосування громадян до нових економічних реалій (до поступового зростання споживчих цін в межах 5-7%).

“Звідси можлива поведінкова інерційність та, як наслідок, зростання кількості нових вкладників складе лише 1%”, — наголосив банкір.

Фахівець зазначив, що у вересні порівняно із серпнем середня дохідність за гривневими вкладами загалом не зазнає істотних змін. Так, дохідність за вкладами терміном від 3 міс. до 6 міс. складе 10% річних, середні ставки за вкладами від 9 міс. до 12 міс. дадуть дохід у 11-12% річних. Найбільший прибуток можливий на тривалі в часі вклади — від 1 до 2,5 років — в середньому до 12-13% річних. Водночас, як твердить фахівець, середня дохідність валютних депозитів залишиться сталою: середні ставки за вкладами в доларах не перевищать 1,5% річних, а у євро – 1,3% річних.

“Таким чином, чистий прибуток за найкоротшими гривневими депозитами (від 3 міс. до 6 міс.)  майже втричі перевищить дохід від валютних вкладів, що значно посилює зацікавленість громадян саме гривневими вкладами”, — підкреслив він.

Дмитро Замотаєв вказав на фактори, що можуть вплинути на розмір ставок за гривневими вкладами у вересні:

1. Розмір облікової ставки та ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами, як основного джерела формування дохідності вкладів. Наразі облікова ставка зафіксована на рівні 13%, а ставка за 3-місячними депсертифікатами складає 16%. При перегляді цих важливих економічних показників зазнають корекції ставки за депозитами.
2. Темпи інфляції. За оптимістичного сценарію, якщо за підсумками 2024 року інфляція буде меншою за озвучені прогнози у 8,5%, то прибуток за гривневими вкладами опосередковано може зрости.
3. Контрольована / стабільна ситуація на валютному ринку. На кінець року очікується, що курс долара буде на рівні 42,1 грн / $. У вересні допустима і прогнозована девальвація гривні може скласти до 1-1,5%, а курсові коливання можуть відбуватися в коридорі 41-42 грн / $.
4. Економічна ситуація в країні в контексті тривалої війни. Зокрема вплив можливих перебоїв з електроенергією на діяльність бізнесу, рівень споживчих цін, обсяг цьогорічних врожаїв зернових та інших с / г культур, затребуваність численних державних кредитних програм, що стимулюють розвиток малого та середнього бізнесу тощо.

“На даний час економічні чинники, що прямо чи опосередковано впливають на діяльність банків і зокрема на розвиток депозитних програм, не є загрозливими. Наприклад, комбанки зараз активно конкурують за вкладників, запускаючи депозитні програми з найбільш привабливими умовами для клієнтів. Тобто немає жодних натяків на згортання програм чи суттєве скорочення дохідності гривневих депозитів. Крім того, поступово набирає обертів тенденція до переорієнтації з ультракоротких вкладів на більш тривалі (до 2,5 років), дохідність яких в середньому на 50% вища за ультракороткі депозити”, — аргументував експерт.

Він також відповів на питання, чи існує ризик масового відтоку грошей з гривневих депозитів. За даними банкіра, станом на середину серпня співвідношення гривневих та валютних вкладів становить 80% проти 20%. Тобто, як наголосив експерт, гривневі вклади домінують і навряд чи у найближчі 3-4 місяці це співвідношення суттєво зміниться.

Проте Замотаєв не виключає, що у вересні-жовтні частка гривневих вкладів може дещо скоротитися — на 3-5% порівняно із серпнем. За його словами, головних причин може бути дві: 1) планове завершення термінів вкладів та незначну кількість нових вкладників утвориться від’ємний баланс; 2) цілком природні побоювання громадян щодо майбутнього гривні на фоні більш відчутного інфляційного впливу.

Як твердить фахівець, масова “втеча” клієнтів у валютні вклади малоймовірна. Адже вже протягом 1,5 років триває повільний, але невпинний процес поступового скорочення ставок за валютними депозитами.

“Із січня 2023 року по серпень 2024 року ставки за вкладами в доларах знизилися в середньому на 1-1,2 в.п., а вклади у євро “схудли” в середньому на 0,5 в.п. Для порівняння: інфляція в США цьогоріч складає в середньому 3%. Тобто придбання валюти для того, щоб просто тримати її у сховку, означає повільну втрату до 3% вартості заощаджень у річному вимірі. Водночас через невисокі ставки за валютними депозитами вкладник опосередковано втрачає до 1,5% вартості власних коштів”, — наголосив він.

При ухваленні рішення про розміщення коштів на банківському депозиті, банкір радить:

1. Маючи “вільні” кошти та стабільний дохід, звертати увагу на більш тривалі в часі вклади (від 1 року до 2,5 років), адже саме такі депозити можуть дати найбільшу дохідність — максимальні ставки за вкладами від 1 року складають понад 13%.
2. Якщо є сумніви, чи знадобляться у найближчій перспективі кошти та в якій кількості, то можна відкрити відразу два вклади: довгостроковий та ультракороткий (від 3 міс.) або обрати депозитну програму, що дає змогу дострокового розірвання угоди з мінімальними втратами нарахованих відсотків.
3. На тлі відносно однакових ставок банки пропонують різноманітні бонуси, що вирізняє ту чи іншу депозитну програму від інших. Саме тому клієнт може обрати, наприклад, депозит, що “на старті” гарантує вкладнику додатковий 1% доходу або ж можливість поповнення вкладу чи дострокового зняття коштів з мінімальними відсотковими втратами.
4. Поцікавитися розміром ставки з урахуванням податків (фактична ставка знизитися до 3 в.п.) та банківських комісій за відкриття та обслуговування вкладу.
5. Для отримання більш відчутного прибутку оптимальний розмір вкладу може скласти від 50 тис. грн.

“У найближчій перспективі гривневі депозити залишатимуться найбільш зручним, зрозумілим і простим способом отримання пасивного прибутку. Тим більше зараз, адже, наприклад, у банківському застосунку відкриття вкладу займає лічені хвилини. А розмір чистого доходу в рази вищий за доларові чи єврові вклади. Головні питання, що можуть стримувати потенційних клієнтів, — це економічна ситуація в країні (стабільність гривні, рівень інфляції тощо), перебіг війни та її наслідки”, — підсумував Дмитро Замотаєв.

Компания Admitad — крупнейшая партнерская сеть — поделилась результатами аналитического исследования рынка affiliate-маркетинга в банковском секторе. В основу аналитики легли данные, собранные платформой Admitad с января 2017 по август 2018 года.

По данным Admitad, за последние два года количество банков, которые подключились к платформе, увеличилось почти втрое. Если в 2016 году СРА-канал для продвижения своих продуктов использовали только четыре банка, то на конец августа 2018 года к инструментам affiliate-маркетинга обратились уже одиннадцать банков.

В некоторых банках доля affiliate составляет 20-50% от всех дистанционных продаж. Среди продуктов, на который банки привлекают трафик, наибольшей популярностью пользуются кредиты наличными и кредитные карты.

Одним из ключевых факторов, которые на динамику рынка СРА, — это количество целевых действий (например, заказ услуги, заполнение формы обратной связи). Для банков целевым действием является заявка пользователя на банковский продукт.

Больше всего целевых действий пользователи совершают через десктоп: 84,6% всех заявок приходит именно из этой платформы. 13% заявок приходит от пользователей Android и только 2,4% — от пользователей iOS. При этом в изменении количества целевых действий наблюдается ярко выраженная сезонность. Так, наименьшее количество заявок приходится на последний квартал 2017 года, в то время как в другие периоды количество целевых действий существенно не меняется.

В среднем ставка за заявку составляет 45-60 грн, однако время от времени банки совместно с платформой Admitad проводят финансовые марафоны и увеличивают ставки для веб-мастеров.

Анализ статистики показал, что больше всего трафика рекламодателям дают сайты на финансовую и бизнес-тематику — 64,7% от всего объема. Второе место заняла контекстная реклама, она составляет 18,56%. Чуть больше 10% трафика приносят doorway, арбитраж и SEO. Следует отметить, что веб-мастера использовали doorway как канал трафика только в 2017 году. В том же году доля SEO была больше, чем в этом.

С начала 2018 года значительно увеличился процент тизерной рекламы. На конец августа он составлял 1,51%, хотя годом ранее этот тип рекламы практически не использовался.

На растущую популярность CPA в банковской сфере влияет несколько факторов. Во-первых, модель «оплата за действие» позволяет банкам рациональнее использовать бюджет на маркетинг. Рекламодатель платит веб-мастеру за подтвержденную заявку, когда лид соответствует всем заявленным требованиям. Таким образом, банк платит только за качественный трафик и отсеивает потенциальных заемщиков, которые не подходят по портрету клиента. Во-вторых, переход на онлайн-привлечение клиентов позволяет банкам оптимизировать затраты на сотрудников и отделения, а также сократить другие операционные расходы. В-третьих, количество веб-мастеров, которые работают с финтехом, с каждым годом растет, а качество привлеченного трафика повышается за счет высокой конкуренции.

Admitad уже несколько лет помогает банкам продвигать их продукты с помощью инструментов affiliate-маркетинга. Среди клиентов компании: Альфа-Банк, ПриватБанк, Monobank, Банк Кредит Днепр, KredoBank, UnexBank и другие.