Ормузька протока може спровокувати кризу масштабу 2008 року

Глобальна економіка ризикує зіткнутися з масштабним спадом, порівнянним із фінансовою кризою 2008 року, якщо Ормузька протока залишатиметься заблокованою через тривалу війну між Іраном та коаліцією США та Ізраїлю.

Як повідомляє Bloomberg, за базовим сценарієм судноплавство цим коридором вдасться відновити вже в липні, проте навіть за таких умов вартість нафти марки Brent цього літа здатна злетіти майже до 130 доларів за барель.

У результаті світовий ринок зафіксує гостру нестачу сировини, а глобальне споживання палива скоротиться на 2,6 мільйона барелів на добу. Якщо ж криза затягнеться до серпня або довше, компенсувати втрати постачання доведеться ще більшим падінням попиту, що за підсумками 2026 року спровокує річне скорочення світового споживання нафти.

Військова ескалація на Близькому Сході вже призвела до того, що з кінця лютого нафтові котирування підскочили майже вдвічі, посиливши страхи щодо падіння темпів виробництва та розгортання нової хвилі інфляції. Експерти Rapidan зазначають, що сучасна макроекономічна ситуація є трохи стійкішою, ніж під час енергетичних потрясінь 1970-х років чи рецесії 2007–2008 років, адже світова індустрія стала менш залежною від нафтопродуктів, а центробанки мають значно ефективніші інструменти монетарного контролю.

Попри це, подальше здорожчання енергоносіїв неминуче поглибить фінансові загрози для багатьох держав. Так, тривала блокада протоки до серпня загрожує ринку дефіцитом пропозиції у третьому кварталі в розмірі близько 6 мільйонів барелів на добу. Ринок перебуватиме у напруженому стані аж до осені навіть після гіпотетичного відкриття маршруту на початку серпня, оскільки світові запаси палива будуть виснажені, а країни Перської затоки відновлюватимуть експорт дуже повільно.

Слід пам’ятати, що Ормузька протока — це головна артерія для міжнародного енергетичного ринку, яка забезпечує транспортування приблизно п’ятої частини світових постачань нафти, тому будь-які збої тут миттєво б’ють по світовій стабільності. Наразі Тегеран встановив фактично одноосібний контроль над цим морським шляхом.

Через новостворену Адміністрацію протоки Перської затоки іранська влада офіційно запровадила систему комерційних перепусток, вимагаючи від цивільних суден до 2 мільйонів доларів за безпечний прохід, і планує збирати ці гроші на постійній основі. Офіційний Вашингтон категорично відкидає такі вимоги, а президент Дональд Трамп наполягає на безумовному дотриманні принципу вільної навігації.

На тлі цих суперечок нафтові ф’ючерси Brent 22 травня піднялися до 104,2 долара за барель, оскільки трейдери скептично оцінюють шанси на швидке дипломатичне врегулювання конфлікту. Хоча держсекретар США Марко Рубіо і згадав про появу «певних позитивних сигналів» у переговорному процесі, позиції сторін щодо майбутнього Ормузької протоки та ядерної програми Тегерана все ще кардинально розходяться.