Валютний ринок залишатиметься стабільним, а інфляція контрольованою, привабливість депозитів зросте: чого чекати у другому кварталі 2025 року

Збільшення облікової ставки до 15,5% та квітневе підвищення ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами до 19%, з одного боку, можуть відчутно посилити гривню, “притишити” інфляцію, подовжити період мінімальних курсових змін на валютному ринку та поновити привабливість гривневих депозитів. А з іншого — для збереження відсоткових ставок за кредитами банки сконцентруються переважно на участі в державних програмах, розвитку енергокредитування та спільних кредитних програм з автодилерами, виробниками / постачальниками основних знарядь для ведення бізнесу, адже ці напрямки менш чутливі до збільшення відсоткових ставок.

Таку думку висловив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

На погляд банкіра, у другому кварталі головними факторами, що впливатимуть на розвиток банківських продуктів, стануть:

1. Ефективність монетарної політики НБУ, спрямованої на зниження інфляції та зміцнення гривні (не виключено, що Нацбанк може діяти за ситуацією, у випадку потреби надалі переглядаючи облікову ставку).
2. Розвиток економіки в умовах війни: від стратегічних галузей (ВПК, АПК, машинобудування, будівництво тощо) до розвитку малого та середнього бізнесу.
3. Стратегія НБУ на валютному ринку спрямована на мінімізацію ризиків різких курсових змін.
4. Міжнародні та внутрішньоукраїнські передумови / обставини завершення війни в Україні.
5. Перебіг війни: протидія ворогу на фронті та подолання наслідків заподіяної шкоди внаслідок масованих ракетних та дронових атак.
6. Світова економічна кон’юнктура: ситуація на фондових ринках, наслідки нових мит, запроваджених США, інфляція в провідних країнах світу тощо.
7. Розвиток українського експорту та можливість поповнювати міжнародні валютні резерви.

“За прогнозами, у другому кварталі інфляція залишатиметься вагомою, однак вона не буде надмірно критичною для економіки країни, адже Нацбанк може застосувати низку ефективних контрзаходів для її поступового зниження в другому півріччі”, — підкреслив банкір.

Валютний ринок

У другому кварталі ситуація на українському валютному ринку залишатиметься відносно стабільною. Так монетарні заходи НБУ, що впливають на “міцність” гривні, за твердженням Сергія Мамедова, знизять попит на валюту, а відтак Нацбанк може скоротити обсяг валютних інтервенцій для підтримки балансу між попитом і пропозицією.

“У другому кварталі ситуація на валютному ринку буде більш-менш прогнозованою: Нацбанк пильнуватиме за ринком, а вжиті монетарні заходи разом з чинною стратегією “керованої гнучкості” можуть мінімізувати поточні курсові коливання”, — розповів експерт.

Окрім монетарних змін та ефективності режиму “керованої гнучкості”, важливим фактором, що може позначитися на валютному ринку, як вважає експерт, є коливання курсу долара США разом з підвищенням ролі інших надійних валют (приміром, швейцарського франка чи Британського фунта стерлінгів) та ситуативна переорієнтація інвесторів на ринок дорогоцінних металів, ціни на якому досягли історичних максимумів.

“Запровадження нових мит США може стати причиною ситуативного ослаблення долара. Проте варто зазначити, що ані долару, ані євро не загрожує системний “обвал”, адже ці валюти є і будуть досить міцними, а їх вартість підкріплена роллю США та ЄС у світовій економіці”, — розповів Сергій Мамедов.

Він очікує, що у другому кварталі коридор валютних змін офіційного курсу складе в середньому 41,8-42,8 грн / $. Відтак з початку року і до липня офіційний курс долара потенційно зросте максимум на 1,8%.

“Наразі важко прогнозувати ситуацію на фронті та перспективи завершення війни. Крім того, підступність ворога безмежна, що неабияк ускладнює аналіз заподіяної шкоди для суспільства, економіки, інфраструктури тощо. Разом з тим, спираючись на поточну ситуацію, можемо дещо заспокоїти громадян: наразі відсутні причини, які б могли змусити їх стрімголов бігти й скуповувати долари чи євро. Не забуваймо, що НБУ, як основний гравець на валютному ринку, проводить досить зважену та ефективну політику, і в разі потреби / загрози готовий оперативно втрутитися, вжити необхідних заходів, що унеможливлять будь-які стрімкі та негативні явища”, — підкреслив очільник ГЛОБУС БАНКУ.

Кредити

Банкір звернув увагу на те, що зміна облікової ставки до 15,5% має значно посилити гривню та зменшити зростання споживчих цін. Водночас залучені кошти під розвиток кредитних програм стануть дорожчими, щоправда, більш жорсткі кредитні умови не розповсюджуватимуться на низку державних програм для розвитку малого та середнього бізнесу, енергокредитування, а також на іпотечну програму “єОселя”.

“Розмір облікової ставки чітко прорахований і зважений, адже, окрім “боротьби” з інфляцією, для Нацбанку дуже важливим є збереження балансу між розвитком кредитування та депозитами. Саме тому ставки за державними кредитними програмами навряд чи зміняться, а у найближчі місяці комерційні банки зосередять увагу на розвитку низки партнерських програм, що дадуть змогу позичальнику отримати кредити на вигідних умовах. Очікується, що зростання ставок за партнерськими програмами буде мінімальним і не перевищить 1 в.п. до ставок, що діяли з грудня 2024 року”, — підкреслив Сергій Мамедов.

За його прогнозом, у другому кварталі тимчасово може змінитися структура кредитування. Він не виключає, що на партнерські програми автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу, енергокредитування припаде понад 50% від загальної кількості виданих банками позик.

Щодо розвитку кредитування за державними програмами, то за очікуваннями банкіра, кількість кредитів за ними може зрости, компенсуючи потенційне зниження “комерційного” кредитування.

“В умовах нових кредитних ставок, може значно зрости роль державних кредитних програм. Цілком можливо, що кількість виданих кредитів за державними програмами може компенсувати “прогалини” за іншими кредитами. Важлива умова — це їх стабільне фінансування державою”, — розповів очільник ГЛОБУС БАНКУ.

Депозити

Сергій Мамедов нагадав, що з 4 квітня Нацбанк збільшує ставку за 3-місячними депозитними сертифікатами до 19%, що стимулюватиме банки до активного залучення гривневих депозитних вкладів.

“У другому кварталі інфляція може скласти 13-15% рік до року (у місячному вимірі — близько 1-1,5%), а на валютному ринку очікується період відносної курсової стабільності. Водночас у громадян з’являється слушна нагода не лише зберегти власні кошти, а й отримати додатковий дохід від депозитів”, — наголосив він.

На думку банкіра, найближчим часом середні ставки залежно від терміну розміщення коштів складуть:

• Ультракороткі вклади терміном 3-6 міс. — 12,5-13% річних.
• Вклади на термін 6-9 міс. — 16% річних.
• Депозити на 9-12 міс. — 14-15% річних.
• Депозити на 1 рік і довше — 16% річних.

При цьому, як твердить фахівець, найбільш затребуваними будуть вклади терміном 6-9 міс., а також на 1 рік, що дають можливість отримати пасивний прибуток в розмірі 4-5%, а максимальні ставки за такими депозитами з урахуванням бонусних пропозицій можуть сягнути 17% річних.

“У другому кварталі ситуація в Україні залежатиме від низки обставин, які досі залишаються важкопрогнозованими: це “дорожня карта” та умови завершення війни, темпи розвитку економіки в умовах війни, обсяги воєнно-технічної та фінансової допомоги тощо. Саме тому невизначеність через війну є і залишатиметься основним “знаменником”, на який треба ділити всі поточні прогнози. Водночас країні вкрай важливо зберегти суспільну єдність та згуртованість у боротьбі з ворогом. Перемога — це не наслідок, а процес важливих і щоденних дій задля її досягнення”, — підсумував Сергій Мамедов.