Банківська система впоралася з наслідками ракетного терору по об’єктах енергетичної інфраструктури — банкір

Банківська система виявилася досить підготовленою, витримавши березневі та квітневі ракетні, дронові атаки по українських об’єктах енергетичної інфраструктури. Однак певні труднощі в роботі відділень спостерігалися в містах, які зазнали найбільших уражень і де були запроваджені тимчасові відключення енергопостачання, зокрема в Харкові, Одесі, Дніпрі, Запоріжжі та низці інших.

Про це повідомив Сергій Мамедов, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

За його словами, проблеми з енергопостачанням, спричинені ракетним терором, варто сприймати як тимчасові, адже, по-перше, понад 2/3 всіх банківських відділень приєднані до системи Power Banking, що передбачає безперебійне енергоживлення, безперешкодний доступ до мережі Інтернет, здійснення необхідних банківських операцій, посилений кіберзахист від хакерського втручання, загальне безпечне перебування громадян у відділенні тощо.

По-друге, на випадок можливих перебоїв мобільних операторів у банківських застосунках впроваджено цифровий підпис клієнта, який не потребуватиме отримання додаткового смс-підтвердження для списання коштів. Крім того, розширено перелік каналів для сповіщення клієнтів — це насамперед використання месенджерів, до яких прив’язані мобільні номери клієнтів.

По-третє, наразі більшість банківських операцій можна здійснювати дистанційно — через банківські застосунки: від найпростіших переказів до оформлення розтермінування, відкриття депозиту, банківської карти, перерахунку коштів на картки закордонних банків з мінімальною комісією, отримання кредиту тощо.

Експерт розповів, що у відділеннях очолюваного ним банку, розташованих в Одесі, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі та Сумах, запроваджено посилений безстроковий протокол “Блекаут”, завданням якого є цілковита безпека кожної проведеної операції, надання максимального спектра послуг, оперативне реагування на будь-які зовнішні загрози та оптимізація робочого часу згідно з безпековою ситуацією (залежно від специфіки операції точкове перенаправлення клієнтів до інших відділень), а також за потреби надання першої невідкладної допомоги клієнтам.

За його інформацією, у березні в зазначених містах кількість офлайн-звернень до банківських відділень скоротилася в середньому на 15%, при цьому кількість онлайн-звернень через банківський застосунок збільшилася в середньому на 25% (тут враховані звернення як дійсних клієнтів, так і тих, хто вперше встановив застосунок на смартфон). Крім того, робочий час відділень, дотримуючись загальних вимог до безпеки громадян (наприклад, у випадку повітряної тривоги), зменшився в середньому на 1,5 години.

“Звісно, що прорахувати підступні дії геть непередбачуваного ворога досить складно. Проте для прийнятної роботи банківських відділень найпростіше, що можна зробити, — це банально оснастити їх генераторами оптимальної потужності. З жовтня 2022 року по квітень 2023 року Україна вже пережила “півріччя генераторів”, й отриманий досвід довів, що навіть у складних обставинах робота банківських відділень майже не змінилася (за винятком тих міст, де після березневих і квітневих атак спостерігаються тимчасові обмеження та погодинні відключення світла). Можна сказати, що робота банківських відділень зупиниться лише в найгіршому і найскладнішому випадку — коли воєнна загроза стане непоборною та виникне потреба в евакуації громадян”, — підкреслив банкір.

Відповідаючи на запитання, чи є загроза масового відтоку клієнтів через загострення на фронті та можливий повторний наступ агресора, а також про пов’язану з цим невпевненість громадян у стабільності національної валюти, Сергій Мамедов зазначив, що станом на середину квітня потенційні ризики для української банківської системи є досить контрольованими.

“Воєнні ризики були і є значними, і це не щось нове. Адже вже понад 2 роки, як повномасштабна війна є невіддільною частиною всіх сфер життя та економіки країни. Ми маємо завдячувати Збройним Силам України, які героїчно боронять нашу країну, за те, що до деякої міри Україна адаптувалася жити в новому вимірі, хоч така “адаптація” щодня дається величезною ціною. Проте спровокувати відтік клієнтів чи згортання банківського кредитування та депозитних програм може ризик недоотримання вкрай необхідної для держбюджету макрофінансової допомоги, зокрема від США”, — наголосив фахівець.

Він нагадав, що від початку року Україна вже отримала $10,1 млрд зовнішнього фінансування (на березень припало понад $9 млрд), що повністю покриває 3-місячну потребу (із січня по березень включно) в зовнішньому фінансуванні. Водночас Україна вже пів року, але все ще очікує потужний пакет від США — понад $61 млрд, з яких $9,6 млрд буде спрямовано на економічну підтримку.

“Без цієї допомоги українському уряду доведеться залучати гроші від нових-старих “донорів” або ж, наприклад, скоротити річні видатки держбюджету на понад 380 млрд грн (13,4% від загальної видаткової частини), що є вкрай небажаним в умовах війни”, — акцентував банкір.

Розповідаючи про основні очікування від роботи банківського сектору, експерт зауважив, що станом на середину квітня ключові показники, закладені в держбюджет на 2024 рік, виконуються, насамперед це стосується “кволої” девальвації гривні. Так, протягом січня-березня курс долара щодо гривні зріс у середньому на 2,6% (з 38 грн станом на 1 січня до 38,99 грн на 1 квітня), що становить майже третину від запланованої річної девальвації, — в бюджеті закладено курс 40,7 грн, тобто на 7% від “стартового” курсу на початок 2024 року.

Сергій Мамедов припускає, що в умовах, коли бюджетні прогнози збігатимуться з реальним станом справ, подальша девальвація гривні може скласти ще 4,4%, а до кінця року курс національної валюти теоретично знижуватиметься малопомітними темпами в середньому на 0,5% на місяць (орієнтовно на 0,19 грн).

За його твердженням, протягом першого кварталу курсові коливання, як в бік зростання, так і в бік зменшення, відбуваються з незначним відхиленням від  “базового” курсу, які в тижневому розрізі не перевищують 2%. При цьому допустимий “люфт” курсових змін складає до 5% від основного курсу.

“Розуміємо, що ринок живий, проте режим “керованої гнучкості”, запроваджений регулятором, стишує будь-які прояви немотивованого зростання валютних курсів, насичуючи попит через активні валютні інтервенції на міжбанку. Така “формула” поки що виправдовує сподівання, адже подальша лібералізація валютного ринку залежатиме від низки економічних та воєнних обставин, серед яких наріжним каменем є обсяг макрофінансової допомоги, яка покриває масив бюджетних видатків, а також достатня для успішної боротьби з ворогом воєнно-технічна допомога”, — зауважив банкір.

Щодо перспектив подальшого розвитку банківських продуктів, зокрема кредитування, експерт сказав, що березневе зниження облікової ставки з 15% до 14,5% створює підґрунтя для поступової корекції дійсних ставок за основними кредитними продуктами, як-от за цільовими програмами кредитування малого та середнього бізнесу, автокредитами, іпотекою на первинному ринку. Крім того, він висловив думку, що 25 квітня на черговому засіданні монетарного комітету НБУ регулятор вкотре може знизити облікову ставку в середньому на 0,5-1 в.п. — до 13,5-14%, а ставка за 3-місячними депсертифікатами може скоротитися до 16,5-17%.

“Зниження облікової ставки дає змогу банкам більш активно розвивати кредитні програми, суттєво послаблюючи “відсотковий тиск” на позичальника. Вже зараз можна говорити про певний орієнтир до кінця року: у другому півріччі за умов скорочення облікової ставки до 14-12% ставки за деякими кредитами, особливо це стосується партнерських кредитних програм, можуть “впасти” в середньому на 2-3%”, — прогнозує Сергій Мамедов.

За припущенням фахівця, до кінця року “нові” ставки залежно від першого внеску та терміну кредиту можуть скласти:

• автокредити – від 5% до 12% річних;
• іпотечні кредити за спільними програмами з девелоперами житла – від 4% до 16% річних;
• цільові кредити для МСБ – від 15% до 17% річних.

Очільник ГЛОБУС БАНКУ вважає, що у випадку позитивної економічної динаміки до кінця року ставка за 3-місячними депозитними сертифікатами, на основі якої формується дохідність гривневих вкладів, може скоротитися з наявних 17,5% до 13-14%, що позначиться на дохідності гривневих вкладів.

Він не виключає, що до кінця 2024 року ставки за гривневими депозитами залежно від терміну розміщення можуть дещо знизитися, при цьому максимальні ставки будуть на рівні 12-13% річних. Однак в умовах низької інфляції, яка в річному вимірі не перевищує 3,2%, “чистий” прибуток за гривневими вкладами буде на рівні 5%, що майже втричі більше за прибутковість вкладів в іноземній валюті. Експерт очікує, що популярність гривневих депозитів як оптимального і найбільш вигідного механізму отримання пасивного доходу залишатиметься на високому рівні, а кількість нових вкладів у 2024 році порівняно з 2023-м зросте щонайменше на 10%.

“Наразі є достатньо підстав для того, щоб ситуація в банківському секторі, попри нові виклики, залишалася прийнятною та перспективною, особливо це стосується подальшого розвитку кредитних та депозитних програм”, — підсумував Сергій Мамедов.