“На межі катастрофи”: заготівля брухту чорних металів впала більш ніж на 40%

За січень-лютий 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року  закупівлі брухту чорних металів  металургійними підприємствами скоротились на 31,7% — з 257,8 тис. т до 176 тис. т. Водночас заготівля впала на рекордні 41,1%: з 313,6 тис. т до 184,8 тис. т.

Натомість виробництво сталі знизилося на 13,3% — з 1183 тис. т до 1026 тис. т, а виплавка чавуну — на 11,2%: з 1139 тис. т до 1012 тис. т. Таким чином, темпи скорочення заготівлі брухту вже істотно випереджають темпи зниження виробництва сталі та чавуну, що свідчить не просто про ринкове охолодження, а про системний дисбаланс у всьому ланцюгу забезпечення сировиною.

Про це повідомили в Українській асоціації вторинних металів (УАВтормет).

За оцінками фахівців, після урядової заборони експорту брухту брухтозаготівельна галузь перебуває в “жорсткій рецесії” з тенденцією до подальшого скорочення заготівлі.

Президент УАВтормет Володимир Бублей зазначив, що головною причиною негативних процесів у галузі є передусім заборона експорту брухту, а також суттєве скорочення обсягів виробництва сталі та чавуну на метпідприємствах.

“Виникла “ланцюгова реакція”: заборона експорту брухту автоматично вплинула не лише на обсяги заготівлі, а й на ціни, адже зниження конкуренції дало змогу метпідприємствам відчути себе монополістами на внутрішньому ринку. Так, вартість 1 т брухту на заготівельних майданчиках впала вдвічі: з 8 тис. грн до 4 тис. грн”, — розповів очільник УАВтормет.

За його твердженням, у таких обставинах брухтозаготівельні компанії вимушено скорочують штат працівників. За січень-лютий 2026 року порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість працівників галузі скоротилася на 2 тис.

“Тенденція невтішна: майже щодня ми отримуємо повідомлення від компаній про повну зупинку діяльності або суттєве скорочення штату. За нашими прогнозами, вже до травня втратити роботу можуть 4 тис. людей, а це майже 35% працівників галузі”, — зазначив Володимир Бублей.

За твердженням УАВтормет, через заборону експорту щомісячно держава недоотримує близько 200 млн грн податків.

Окрема стаття втрат — це валютні надходження. За даними Володимира Бублея, торік валютний виторг від експорту брухту чорних металів становив близько $140 млн. В умовах війни й постійної потреби у валюті недоотримання навіть такого, на перший погляд, не найбільшого експортного виторгу не виглядає другорядним.

“Звісно, валютні надходження від діяльності брухтозаготівельників були не такими відчутними порівняно з експортною діяльністю метпідприємств. Однак ми говоримо про втрати, а не про здобутки. І вони, на жаль, дедалі більше відчуватимуться”, — зауважив експерт.

За його прогнозом, ситуація може суттєво погіршитися, особливо ближче до літа, коли сукупний приріст металобрухту потенційно може зрівнятися з обсягами постачання на металургійні підприємства. Тобто профіцит вторсировини може перевищити 200 тис. т. Якщо ця тенденція збережеться, вже в середньостроковій перспективі це може створити проблеми не лише для брухтозаготівельної галузі, а й для стабільного забезпечення сировиною самих металургійних підприємств.

“Брухт накопичується шаленими темпами. Виникає подвійний колапс: зниження можливостей заготівлі, перевантаженість складів і майданчиків, а з іншого боку, брухту стає “як бруду”. Поновлення експорту може частково розв’язати цю проблему, а також “вилікує” галузь від штучної хвороби”, — підсумував Володимир Бублей.