Ефективна монетарна політика України убезпечила країну від економічного “знесилення” — банкір

Протягом 2024 року Нацбанк зміг реалізувати досить ефективну, зважену монетарну стратегію, що вберегла економіку країни від “знесилення”, та попри війну створила передумови для її поступового розвитку.

Про це розповів Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

За словами банкіра, впродовж року головні напрямки монетарної політики полягали в оперативній корекції облікової ставки (відповідно до економічних показників, в тому числі пов’язаних з міжнародною фінансовою допомогою), стимулюванні розвитку кредитування (активний розвиток державних пільгових програм, запуск нових програм, спрямованих на енергонезалежність), а також в поступовому скасуванні основних обмежень на валютному ринку.

Він нагадав, що з початку 2024 року облікова ставка знизилася на 2 в.п. — з 15% до 13%, що фактично стало “двигуном” для активізації банківського кредитування, адже ставки за основними кредитними програмами залежно від терміну позики, початкового внеску та суми кредиту були знижені в середньому на 2-3 в.п. – до 16-17%.

Паралельно з цим ставка за 3-місячними депозитними сертифікатами знизилася з 19% до 15,5%, що вплинуло на дохідність депозитів. Так протягом року середній розмір дохідності вкладів для фізичних осіб від 3 міс. до 6 міс. з 13,5-14% річних скоротився до 10-9,5% річних, середня дохідність депозитів від 9 міс. до 1 року знизилася з  13-13,5% до 11% річних.

Банкір звернув увагу на те, що попри скорочення дохідності гривневих вкладів для фізосіб, банки почали активно розвивати більш тривалі в часі депозити терміном від 1 року до 2,5 років. Наразі за такими вкладами фіксуються найбільші ставки: середній розмір близько 13% річних, а максимальний – до 15% річних.

“Наразі відбувається поступова переорієнтація банківських депозитних програм для фізичних осіб з ультракоротких на довгострокові вклади. Саме довгострокові вклади від 1 року до 2,5 років дають змогу банкам більш активно розвивати різноманіття кредитних програм: від автокредитування та кредитів для МСБ — до іпотеки”, — акцентував він.

Фахівець зауважив, що у 2024 році важливим складником монетарної політики стала реалізація режиму “керованої гнучкості” на валютному ринку. На його погляд, в непростих воєнних умовах Нацбанку вдалося створити ефективну “систему”, що врівноважила попит і пропозицію, пом’якшила вплив інфляції на курсові показники, тим самим нівелюючи загрози різкої зміни валютних курсів.

Експерт виокремив основні причини зростання курсу долара США, яке за підсумками 2024 року може скласти близько 10%. Зокрема це:

1. Зростання інфляції через об’єктивні чинники такі, як зростання тарифів на електроенергію, збільшення акцизів на пальне;
2. Перебої з енергопостачанням, що збільшили витрати та ускладнили роботу бізнесу;
3. Економічні фактори, пов’язані з наслідками ворожих ракетних і дронових атак: збитки, нанесені інфраструктурі країни, скорочення ВВП;
4. Періодичні паузи з отриманням міжнародної фінансової допомоги (наприклад, затягування схвалення пакета допомоги від США, з якого майже $8 млрд стосувалося покриття частини видатків держбюджету). Ця ситуація впливала на настрої як бізнесу, так і громадян, внаслідок чого тиск на гривню значно посилився.

“Зростання курсів основних валют, що відбувалося протягом року, не призвело до паніки чи ажіотажу, адже після скасування основних обмежень валюта перестала бути “дефіцитом”. Натомість валютні інтервенції Нацбанку були спрямовані саме на досягнення рівноваги між покупцями та продавцями, відтак будь-які натяки на ажіотаж гасилися в самому зародку”, — наголосив Сергій Мамедов.

Щодо прогнозів на 2025 рік, банкір вважає, що прийдешній рік в економічному плані багато в чому буде “проміжним”. Саме наступного року може бути закладено основу для поступового зростання економіки на подальші роки.

“У першій половині наступного року інфляція збережеться досить високою (у річному вимірі вона складе 10-11%), однак вже з другого кварталу варто очікувати її поступового зниження. Ми припускаємо, що за підсумками року інфляція не перевищить 7%”, — підкреслив фахівець.

Він вважає, що зниження інфляції дасть змогу НБУ поступово скоротити облікову ставку та ставку за 3-місячними депсертифікатами. Очікується, що в другому півріччі облікова ставка може знизитися орієнтовно до 12,8-12,6%, а до кінця року вона може скласти 12,5%. Синхронної корекції можна очікувати і за ставкою 3-місячних депозитних сертифікатів: починаючи з другої половини й до кінця 2025 року вона може знизитися з 15,5% до 14%.

“Умови за кредитними програмами можуть дещо покращитися, однак не варто очікувати стрімкого зниження ставок. Натомість дохідність гривневих вкладів для громадян буде відкоригована відповідно до зміни ставки за депозитними сертифікатами”, — сказав експерт.

На його погляд, важливим для монетарної політики у 2025 році може стати наповнення бюджету міжнародною фінансовою допомогою, до якої можна віднести й кредит від країн “Великої сімки”, що планується гасити коштом заморожених активів країни-агресора. Також  підтверджено плани щодо виділення Україні протягом 2024-2027 рр. €38,27 млрд  від країн ЄС в рамках ініціативи ЄС “Ukraine Facility”.

“Для країни важливо зберегти потужні зовнішні фінансові “джерела”. Адже економіка поки що суттєво залежить від міжнародної фінансової допомоги, що спрямовується переважно на покриття дефіциту бюджету, який наступного року може скласти понад 1,61 трлн грн”, — розповів він.

На переконання банкіра, у 2025 році вагомим для економіки та монетарної політики зокрема, залишатиметься “воєнний чинник”, який протягом року може трансформуватися у “чинник замирення”. Досі цей фактор є невизначеним  та неоднозначним, адже потенційне настання миру не означає відсутність невигідних для України низки умов і вимог. Проте з метою безпеки та захисту країни потенційне припинення бойових дій не вплине на скорочення воєнних витрат.

“Наступного року монетарна політика країни залишатиметься досить зваженою, можна сказати майже повністю адаптованою до воєнних обставин. В умовах, коли скорочення видатків є малоймовірним, на авансцену має вийти розвиток всіх стратегічних галузей –- таких як машинобудування, АПК, ВПК, будівництво тощо. Крім того, великі надії покладатимуться на розвиток малого та середнього бізнесу, зокрема на державні пільгові програми кредитування та активний розвиток партнерських банківських кредитних програм”, — підсумував Сергій Мамедов.