Одеса опинилася серед основних осередків незаконної торгівлі червонокнижними осетровими – звіт WWF

Всесвітній фонд дикої природи (WWF) оприлюднив звіт, згідно з яким браконьєрство та незаконна торгівля становлять серйозну загрозу для виживання зникаючих осетрових видів риб у басейні Нижнього Дунаю.

Згідно з дослідженням WWF, з 2016 по 2023 рік у Болгарії, Румунії та Україні зафіксовано 395 випадків браконьєрства та незаконної торгівлі осетровими, що призвело до загибелі 1031 особини цих цінних риб. Ці дані підтверджують тривожну тенденцію: незаконна діяльність продовжує створювати критичну загрозу для існування чотирьох видів осетрових, що залишилися в Дунаї.

“Дані цифри – це лише верхівка айсберга, адже точна кількість постраждалих осетрових не вказана. Як і будь-який інший вид незаконної діяльності, злочини проти дикої природи, зокрема браконьєрство осетрових, залишаються в основному непоміченими”, – зазначила Беате Штрибель (Beate Striebel), керівниця глобальної ініціативи WWF зі збереження осетрових.

Команда WWF-Україна зауважує, що в Україні мешкає 6 видів осетрових: осетер європейський, або атлантичний; осетер руський; севрюга; стерлядь; білуга; осетер шип. З них два види вважаються вимерлими в Україні: шип та атлантичний осетер; інші чотири види занесено до Червоної книги.

“Європейські країни посилюють спільні зусилля на шляху боротьби з довготривалими загрозами для осетрових видів риб та повертають тисячі особин у природне середовище. Проте ці заходи будуть марними, якщо ми не зупинимо браконьєрство та незаконний обіг продуктів з осетрових, – продовжує Беате Штрибель. – Аналіз WWF щодо злочинів проти осетрових у Нижньому Дунаї став щорічним сигналом тривоги – закликом до більш активних дій, аби зупинити найбільшу пряму загрозу для виживання цих знакових видів риб”.

Звіт підкреслює критичну ситуацію, в якій опинилася популяція осетрових (які вже перебувають на межі вимирання). Незважаючи на юридичний захист та міжнародні угоди, такі як Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), та Загальноєвропейський план дій по збереженню осетрових, браконьєрство і контрабанда продовжують загрожувати осетровим у Нижньому Дунаї – де залишилося чотири види, з яких три вже перебувають під критичною загрозою зникнення.

Ключові висновки звіту, який базується на даних правоохоронних органів трьох країн, включають:

• Загальні дані: зафіксовано 395 випадків незаконних дій щодо осетрових, з яких 144 у Болгарії, 157 у Румунії та 94 в Україні.

• Щорічна тенденція: за останні роки задокументована кількість випадків залишається досить стабільною і коливається в межах від 50 до 65 випадків на рік.
• Незаконні знаряддя лову: традиційні гачкові пастки (кармаці) досі широко використовують в Болгарії та Румунії, незважаючи на заборону. Лише в Болгарії влада вилучила 988 кармаків, загальна довжина яких становить щонайменше 37 кілометрів.
• Вплив на осетрових: звіт враховує 1031 осетра, причому найбільше випадків зафіксовано в Румунії (610), за нею йде Україна (418) та Болгарія (3). Однак реальна кількість, ймовірно, значно вища.
• Основні регіони: головні осередки незаконної торгівлі осетровими залишаються незмінними: Враца (Болгарія), Тульча (Румунії) та Одеса (Україна).

“Очевидно, що країни в Нижньому Дунаї намагаються боротися зі злочинами проти осетрових, і WWF цінує зусилля окремих органів влади. Але також зрозуміло, що потрібно зробити набагато більше – не лише Болгарії, Румунії та Україні, але й країнам по всьому континенту, – додала Штрибель. – Посилена співпраця між країнами, суворе виконання чинного законодавства та підвищення обізнаності громадськості є життєво важливими для забезпечення майбутнього цих древніх видів риб”.

Вперше румунська поліція надала вичерпні дані про зусилля з контролю за рибальством, що сприяло більш поглибленому аналізу. Болгарські органи влади також поділилися конкретними даними щодо контролю за браконьєрством осетрових. У звіті підкреслюється необхідність отримання послідовних і вичерпних даних про правоохоронну діяльність усіх країн регіону, щоб краще розуміти тенденції контрабанди осетрових і ефективніше боротися з незаконною діяльністю.

Дані, зібрані в цьому звіті, представляють єдиний загальнодоступний регіональний огляд незаконної торгівлі осетровими у Центральній та Східній Європі, надаючи безцінну інформацію для  цільових природоохоронних заходів. У звіті наголошується, що будь-яка дія або бездіяльність в одній з країн має вплив на стан всієї популяції осетрових у Нижньому Дунаї та Чорному морі.

При цьому в Україні діє міжнародний проєкт LIFE-Boat 4 Sturgeon, який покликаний врятувати від вимирання чотири види осетрових, що залишилися в Дунаї. З 2022 по 2029 рік партнери, що беруть участь у проєкті, впровадять шість природоохоронних заходів для таких видів: осетер руський, стерлядь прісноводна, севрюга та білуга. У рамках проєкту буде створено живий генетичний банк для чотирьох останніх видів осетрових у Дунаї та посилено природні популяції за рахунок зариблення молоддю їхнього ареалу.

Серед заходів проєкту – створення LIFE-Boat 4 Sturgeon, плавучого інкубатора на Дунаї у Відні (Австрія) для утримання та відтворення маточного поголів’я і вирощування молоді. Додатково, для мінімізації ризиків, подібний інкубатор для маточного стада буде побудовано на річці Кьорьош (Угорщина). Ще один інкубаційний контейнер буде встановлено на березі річки Мура (Словенія).

Осетри та веслоноси є найбільш зникаючою групою видів у світі, оскільки вони є єдиним джерелом надзвичайно цінної чорної ікри. Через надмірну експлуатацію чисельність осетрових популяцій різко скоротилася в усьому світі, включаючи регіони Дунаю та Чорного моря. Басейн Нижнього Дунаю – один із останніх європейських регіонів із самовідтворюваними популяціями осетрових, що робить його пріоритетним для збереження.

Незважаючи на суворі заборони на вилов осетрових видів риб в Болгарії, Молдові, Румунії, Сербії та Україні, а також постійні заборони в інших Чорноморських країнах, незаконна діяльність триває. Постійні зусилля WWF-CEE щодо збору та аналізу регіональних даних спрямовані на заповнення прогалини, спричиненої відсутністю систематичного збору даних, що є надзвичайно важливим для оцінки серйозності проблеми та ефективного вирішення загрози.

Для отримання додаткової інформації та доступу до повного звіту перейдіть за посиланням.