Онлайн-шахрайство виходить на новий рівень: в Україні зростає кількість афер з використанням ШІ та QR-кодів

У 2024 році понад 83% усіх шахрайських операцій в Україні відбулося в Інтернеті, і це – не просто цифра, а реальна загроза, яка щодня торкається тисяч користувачів. За даними НБУ, саме онлайн-шахрайство спричинило 93% загальної суми збитків, а середня сума однієї незаконної операції зросла на 51% — до 4 761 грн.

Про це розповіла Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.

“Коли ми говоримо про шахрайство, потрібно відмовитися від уявлення про “хакерів у темній кімнаті”. Сучасні аферисти працюють не технікою, а психологією. Вони не зламують сервери – вони зламують довіру”, — коментує експертка.

За словами Довгальської, 84% усіх збитків клієнтів пов’язані з шахрайством саме через соціальну інженерію – тобто, маніпуляцію свідомістю.

“Спільною рисою більшості випадків шахрайства є те, що зловмисники “переконують” людину добровільно розголосити свої персональні дані. Вони можуть представитися співробітником банку, правоохоронцем або навіть вашим родичем – голосовий deepfake сьогодні здатен на більше, ніж нам здається”, — пояснює вона.

З-поміж усіх найпоширеніших шахрайських схем, експерти ГЛОБУС БАНКУ виділяють три особливо небезпечні:

• Цифровий скімінг: під час покупки в онлайн-магазині користувач вводить дані картки на нібито звичайному сайті. Але через прихований шкідливий код їх миттєво перехоплюють шахраї. Це відбувається непомітно – користувач навіть не здогадується про ризик.
• Квішинг: шкідливі QR-коди, які ведуть на фейкові сайти. Їх розміщують у публічних місцях, на афішах, банкоматах або надсилають у месенджерах. Більшість користувачів не перевіряють, куди саме веде QR, і саме цим користуються шахраї.
• ШІ-підсилене шахрайство: завдяки штучному інтелекту шахраї створюють надпереконливі фейкові голоси, електронні листи та навіть чат-боти.

“Сьогодні deepfake може звучати як голос вашої близької людини (сина, дружини тощо) і просити “терміново переказати гроші”, на жаль такі “голоси” поки що дуже важко відрізнити від справжніх. У таких випадках найкращим рішенням стане просто перетелефонувати близькій людині, щоб пересвідчитися, що з нею насправді все гаразд”, — застерігає Довгальська.

Хоча шахрайство через фізичні пристрої (банкомати, POS-термінали) складає лише 17% від загальної кількості випадків, проте Анна Довгальська не радить втрачати пильність: “Перед використанням терміналу чи банкомата варто уважно оглянути пристрій: сторонні накладки, незвичні деталі або “дивні” екрани — це привід насторожитися. Серед основних порад: прикривати клавіатуру при введенні PIN-коду, обирати безконтактну оплату та користуватись банкоматами у людних і безпечних місцях”.

Фахівчиня наголошує: навіть найкраща кіберсистема не врятує, якщо користувач не дотримується базових правил.

“Ми впроваджуємо нові стандарти безпеки, використовуємо найкращі антивірусні модулі та системи виявлення аномалій — але жодна технологія не замінить людської уважності. Усі клієнти мають пам’ятати: банк ніколи не запитує CVV-код, пароль, SMS-коди або PIN телефоном, в месенджерах чи в листах”, — підкреслює Анна Довгальська.

Експертка також радить дотримуватися таких правил:

• Ніколи не передавайте особисті дані картки — навіть якщо дзвонять із “банку” чи “поліції”.
• Уникайте публічного Wi-Fi для входу в інтернет-банкінг або оплат.
• Активуйте двофакторну автентифікацію на всіх сервісах.
• Скануйте QR-коди лише з перевірених джерел.
• Використовуйте віртуальні картки для онлайн-покупок.
• Підключіть сповіщення про всі транзакції.

“Ми фіксуємо зменшення кількості шахрайських операцій – і це свідчить про те, що наші спільні дії з клієнтами, колегами та Нацбанком дають позитивний результат. Але одночасно збільшується середній чек однієї афери — отже, шахраї стають більш вигадливими. Відтак, боротьба та протидія злочинам залишатиметься досить актуальними і в майбутньому”, — підсумовує Анна Довгальська.

Довідка від Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”

За 2024 рік обсяг збитків від шахрайських операцій з платіжними картками склав 1,1 млрд грн (на 37% більше, ніж у 2023 році). На один мільйон гривень, витрачених за допомогою платіжних карток, припадало 176 грн збитків від шахрайства (на 28% більше, ніж у 2023 році).

При цьому лише 17% від кількості шахрайських операцій були пов’язані з використанням фізичних пристроїв — більшість шахрайських випадків були зафіксовані в Інтернеті. Середня сума однієї незаконної операції в Інтернеті у 2024 році зросла на 51% у порівнянні з 2023 роком та склала 4 761 грн (у 2023 році — 3 150 грн).

З метою мінімізації шахрайства НБУ створив ресурс «Шахрай, гудбай», на якому оприлюднює інформацію щодо найпоширеніших методів шахрайства та заходів безпеки, які користувачам платіжних карток необхідно застосовувати для протидії шахраям.