Під Львовом будують перший в Україні інклюзивний склад

Радянська влада лишила Україні у спадок засилля промислових підприємств, які сформували цілі промзони. На час розпаду СРСР, у Львові вони займали приблизно 40% тогочасної території міста, у Києві – більше третини. Зараз же чимало промзон або стоять зовсім закинутими через незатребуваність таких підприємств, або віддані, наприклад, під склади.

Через це в Україні вже сформувалось стійке уявлення про склади, як сірі будівлі, що знаходяться в непримітному районі. Зазвичай, їх стан залишає бажати кращого, а ще там банально холодно і незручно, тому в них не дуже приємно проводити час та працювати. Окрім того, занедбаність та віддаленість цих місць від основних потоків руху людей посилюють відчуття небезпеки тут.

Врахувавши всі ці проблеми та виклики, у селі Зимна вода на Львівщині вирішили збудувати кластер складів і шоурумів PROSTIR. Він буде інклюзивним, безбар’єрним, людиноцентричним та дружнім до природи.

У статті девелопер проєкту Alterra Group розповідає, навіщо в Україні потрібно будувати естетично привабливі складські приміщення, як буде втілена турбота про природу і людей у кластері, і як цей проєкт може вплинути на розвиток українського підприємництва та індустрію комерційної нерухомості.

Скандинавський стиль та пікніки в лісі: якими можуть бути сучасні склади

Доволі яскравий, але мінімалістичний кластер PROSTIR розташувався біля лісу, на кільцевій дорозі Львова, за 13 км від центру міста. На противагу більшості складських приміщень в Україні, ці виглядають дещо незвично. Замість сірого – вже традиційного кольору складів – для цих будівель обрали фалун. У такий червоно-цегляний відтінок часто пофарбовані фасади скандинавських будинків. Загалом же вся концепція простору побудована навколо скандинавського мінімалістичного стилю та з думкою про природу.

Наприклад, засновник PROSTIR передбачає, що клієнти, партнери та працівники хабу зможуть використовувати ліс для прогулянок під час обідньої перерви або пікніку з колегами. Окрім того, у такий хаб біля лісу буде значно приємніше запросити бізнес-партнерів, ніж у сірий склад-ангар, розповідають у девелопера.

“У скандинавських країнах дуже піклуються про гармонійне співіснування людей з природою, і транслюють ці цінності через свою архітектуру та інтеграцію забудови в природній ландшафт. Нам близький цей підхід – тому ми вирішили використати саме цей стиль при проєктуванні,” – каже Дмитро Ковальчук, засновник девелоперської компанії Alterra Group.

До проєкту також долучили київське архітектурне бюро Aranchii Architects на чолі з архітектором Дмитром Аранчієм. Він вчився фаху у Лондоні, і звідти перейняв принципи свободи у творчості та відсутності обмежень. Тож, як розповідає Ковальчук, девелопер лиш поставив концептуальну рамку бюро, а далі архітектори були вільні у своєму креативі.

Потреби людини – на першому місці. Або як стати першим інклюзивним складом в Україні

Таке ж почуття свободи хотіли забезпечити і в цілому у хабі. Тому роблять його безбар’єрним та інклюзивним.

Зокрема, вхід у будівлю йде у рівень з тротуаром, а на паркінгу будуть місця для людей з інвалідністю. Також проєкт передбачає, що деякі вбиральні будуть адаптовані під потреби батьків із дітьми та маломобільних груп населення. А для співробітників резидентів хабу Alterra Group буде проводити освітні заходи на тему сервісності та інклюзивності суспільства і просторів.

Завдяки цьому PROSTIR опинився на “Карті інклюзивності ЛУН Місто – Місто без меж”, і став першим інклюзивним складом в Україні. Та девелопер сподівається, що згодом таких проєктів в Україні буде ставати все більше.

Загалом у компанії хочуть зробити простір, який буде комфортним абсолютно для всіх – зокрема, для самих робітників складів. Адже ще досі не тільки в Україні, а й у світі часто такі працівники є вразливою категорією населення – вони мають погані умови праці та отримують низьку заробітну плату. Про що, наприклад, свідчать скандали, пов’язані зі складами Amazon, робітники яких неодноразово скаржились на незадовільні умови роботи. Девелопер прагне змінити цей підхід.

Для кого це і про кого: хто може стати резидентом PROSTIR

Дмитро Ковальчук вірить, що до хабу підтягнуться резиденти зі схожими цінностями – прогресивні та соціально відповідальні підприємці нової формації, які дбають про своїх працівників.

“Ми хочемо, щоб наші потенційні резиденти прийняли для себе рішення – чи хочуть вони бути прогресивними, проекологічними та інклюзивними. Якщо так, то тоді це люди, з якими ми хочемо працювати. Якщо ж компанія лише на шляху до цих змін, ми можемо допомогти із трансформацією. Ми хочемо змінювати світогляд підприємців і їх бізнес завдяки нашому хабу,” – каже засновник Alterra Group.

За його словами, хаб може також зацікавити ті компанії, які знаходяться у пошуку мультифункціонального простору. Адже лоти у хабі можна підлаштувати під будь-які бізнес-потреби резидента. Тут можна розмістити одразу і склад, і офіс, і шоурум. Тож у такому разі бізнесу не потрібно буде витрачатись на оренду чи купівлю декількох приміщень одразу. Всього тут 38 таких лотів-приміщень площею від 175 кв. м до 4500 кв. м. – за потреби їх можна і об’єднати між собою. А загалом площа всього хабу – більше 11 тис. кв. м.

У компанії розповідають, що підприємці можуть або придбати приміщення під свій бізнес, або орендувати. Є також опція купівлі лоту у якості інвестиції. Забудовник обіцяє дохідність на рівні 9,5% річних в доларах та окупність такого приміщення приблизно за 10 років. Для тих же інвесторів, хто бажає отримувати повністю пасивний дохід, є послуга управління. У такому разі компанія бере на себе всі задачі, пов’язані з обслуговуванням приміщення – від пошуку орендарів до експлуатації об’єкту. Заїхати ж резиденти у PROSTIR зможуть на початку другого кварталу цього року.

Навіщо Україні зараз “красиві та ненудні” склади

Та попри усі переваги хабу, девелопер дещо непокоїться, що проєкт трохи випереджає час.

“Зараз люди можуть його трохи не зрозуміти. Можуть заперечити: “Навіщо складу взагалі бути красивим та відкритим?” Приміщення у промзоні або сірий склад-ангар нібито ж теж виконує свою функцію. Але вже невдовзі й інші девелопери будуть використовувати схожі методи будівництва та концептів. І в Україні з’явиться ще більше красивої комерційної нерухомісті, бо забудовники зрозуміють, що треба піклуватися про місто, природу і людей,” – каже Дмитро Ковальчук.

Так само було, наприклад, і в 2000-і роки з офісними приміщеннями, наводить він приклад. Часто вони були сірими, та мали лише пару вазонів і комп’ютерні столами зі стільцями. Тепер же у сучасних офісах є зони для відпочинку, чимало зелені, а подекуди вони навіть обладнані капсулами для сну. Адже підприємці зрозуміли: робота – це дійсно другий “дім” за кількістю проведеного часу, і необхідно аби працівники відчували себе там комфортно.

Ковальчук вірить, що насправді й на сучасні складські приміщення є відкладений попит. Просто раніше на ринку елементарно не було пропозицій, який би його задовольняли. Та PROSTIR має стати таким собі пілотним проєктом, який дасть поштовх ринку комерційної нерухомості до інклюзивності та переходу від культури “сірих коробок” до красивих приміщень.

“Як девелопери, ми несемо відповідальність за об’єкти, які ми створюємо. Вони можуть мати нейтральний, негативний, або позитивний вплив на місто, суспільство та урбаністику. Я вважаю, що створення красивих об’єктів є професійною відповідальністю девелопера, адже саме ми перетворюємо ідеї в конкретну форму. Ми формуємо світ та його фізичне втілення. І відповідальність за те, яким буде цей світ, лежить на нас,” – каже Ковальчук.