У травні Верховна Рада може ухвалити законопроєкт про приєднання до SEPA: що зміниться для українців

У травні Верховна Рада може ухвалити законопроєкт №14327-д, який має створити правову основу для приєднання України до SEPA (єдиної зони платежів у євро) та наблизити українське фінансове законодавство до вимог ЄС.

Про це у новому подкасті на ютуб-каналі Finance.ua розповів Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

За словами банкіра, приєднання до SEPA є важливим, але не єдиним елементом фінансової євроінтеграції України. SEPA насамперед стосується швидших, дешевших і зрозуміліших переказів у євро між Україною та країнами ЄС. Однак шлях банківської системи до Євросоюзу значно ширший: він охоплює питання капіталу, управління ризиками, фінансового моніторингу, прозорості, захисту прав клієнтів, цифрової стійкості та розкриття інформації.

“SEPA — це один із найбільш видимих для громадян кроків у великому процесі переходу на європейські фінансові правила. Але фінансова євроінтеграція не обмежується одним законом чи одним платіжним інструментом”, — зазначив Сергій Мамедов.

У подкасті банкір пояснив суть законопроєкту №14327-д, який має створити правову основу для приєднання України до SEPA та наблизити українське банківське і фінансове законодавство до європейських вимог. Для громадян це потенційно означатиме зручніші платежі в євро, а для бізнесу — швидші й прогнозованіші розрахунки з європейськими партнерами.

Водночас значна частина суспільної дискусії навколо законопроєкту стосується не самих європлатежів, а теми банківської таємниці, рахунків, сейфів і фінансового моніторингу.

За словами експерта, створення єдиного державного реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів не означає відкриття доступу до коштів громадян, контролю за кожною операцією чи перевірки вмісту сейфів. У реєстрі має міститися лише базова інформація: номер рахунку у форматі IBAN, назва банку та дані власника рахунку. Інформація про залишки коштів, рух грошей або вміст індивідуальних сейфів до нього не включатиметься.

“Тут дуже важливо не перебільшувати й не лякати людей тим, чого насправді немає. Реєстр рахунків не “вивертає кишені”, демонструючи скільки грошей є на рахунку, звідки вони надійшли чи куди були переказані. Так само реєстр сейфів не міститиме інформації про те, що саме людина зберігає у сейфі, чи то колекцію старовинних монет, чи готівку”, — пояснив він.

Окремо у випуску йдеться про бізнес і кінцевих бенефіціарних власників. Банкір наголосив, що для українських банків ця тема не є новою: вони вже сьогодні розуміють структуру власності компаній, з якими працюють. Однак у межах євроінтеграції зростатиме значення якості, актуальності та достовірності таких даних.

Законопроєкт №14327-д передбачає створення реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів та подібних правових утворень, що має зробити складні структури власності прозорішими та зрозумілішими для держави, фінансового сектору і уповноважених органів.

За його словами, формальний підхід до розкриття власників бізнесу поступово відходить у минуле. Якщо структура власності змінилася, її потрібно оновлювати. Для “білого” бізнесу це вагома частина нормальної ділової репутації та роботи за зрозумілими правилами.

Окремий блок законопроєкту стосується захисту викривачів у сфері фінансового моніторингу. Йдеться про людей, які всередині компаній, банків, фінансових установ або інших організацій можуть побачити порушення, пов’язані з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму, приховуванням реальних власників чи іншими ризиковими операціями. Законопроєкт передбачає спеціальні гарантії для таких викривачів. Зокрема захист від негативного впливу, можливість анонімного повідомлення, конфіденційність, безоплатну правничу допомогу, а також захист не лише для самої людини, яка повідомила про порушення, а й для її близьких, колег або інших осіб, які можуть зазнати тиску через таке повідомлення.

Банкір наголосив, що це один з важливих елементів європейського підходу до фінансової прозорості, адже сильна фінансова система має обов’язково враховувати культуру відповідальності, коли людина може повідомити про ризик і бути впевненою, що держава її захистить.

“Якщо працівник бачить серйозне порушення, але розуміє, що після цього його можуть звільнити, перевести на гіршу посаду, почати тиснути, дискримінувати або створити нестерпні умови роботи, — система не працюватиме як належить. Для України це важливо як “підсилювач” прозорості фінансової діяльності та довіри громадян до фінансових правил, а ще для майбутнього приєднання до SEPA. Адже європейські партнери мають пересвідчитися, що наша система здатна виявляти ризики зсередини”, — акцентував він.

Сергій Мамедов зупинився на темі фінансового моніторингу. Він акцентував, що фінмоніторинг в Україні вже працює: банки аналізують не лише суму операції, а й походження коштів, регулярність платежів, кількість контрагентів, економічний зміст операцій та відповідність фінансовому профілю клієнта. Головна потенційна зміна полягає не в механічному посиленні контролю, а в переході до точнішої, технологічнішої та більш ризик-орієнтованої моделі.

“Фінансовий моніторинг не стане страшнішим. Його завдання — точніше виявляти ризикові операції. Банк не перетворюється на цербера і не має бути надто прискіпливим до кожного побутового платежу. Увагу можуть привернути не звичайні покупки, сплата комунальних рахунків чи перекази родичам, а операції, які вибиваються зі звичної поведінки клієнта: масові надходження на особисту картку, швидкий транзит коштів, використання особистого рахунку як бізнес-рахунку або платежі без зрозумілого економічного пояснення”, — пояснив банкір.

За його словами, для більшості громадян, які користуються рахунками законно, прозоро і за призначенням, нові правила не мають стати проблемою. Натомість тим, хто використовує особисті рахунки для сумнівних схем, транзиту коштів або прихованої підприємницької діяльності, варто бути готовими до більшої уваги банків.

Банкір наголосив, що фінансовий моніторинг, прозорість даних, реєстр рахунків і рух до SEPA варто розглядати як частини ширшого процесу фінансової євроінтеграції України. Йдеться про поступовий перехід до правил, за якими працює європейський фінансовий простір, де зрозумілість платежів, прозорість операцій і довіра до банківської системи є базовими умовами.

За словами експерта, підтримка законопроєкту №14327-д у Верховній Раді стане важливим практичним кроком для фінансової інтеграції України з ЄС, адже без відповідної законодавчої бази рух до SEPA неможливий.

“SEPA і нові фінансові стандарти — це перехід на правила, за якими працює європейська банківська система. Це складний, поетапний і не завжди швидкий процес. Але чим швидше Україна навчиться працювати за цими правилами, тим сильнішою, зрозумілішою і більш конкурентною буде українська банківська система”, — підсумував Сергій Мамедов.