У другому півріччі ризики обвалу гривні мінімальні — банкір

У другому півріччі загальна економічна ситуація не вибиватиметься за межі макроекономічних прогнозів, а ризики обвалу національної валюти будуть мінімальними.

Таку думку висловив Сергій Мамедов, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

На його погляд, червневе схвалення кредиту від країн “Великої сімки” на $50 млрд, який “гаситиметься” коштом заморожених активів країни-агресора, — це потужна фінансова “ін’єкція” для України на 2025 рік. Він нагадав, що наступного року прогнозований обсяг макрофінансової підтримки порівняно з 2024 роком має скоротитися в 1,5 раза — до $25 млрд на рік.

“Така потужна підтримка має зняти зайві “острахи” щодо стабільності української економіки та долі національної валюти. Принаймні станом на зараз Україна має потужний захист, що дасть змогу планомірно розвивати економіку без побоювань”, — вважає банкір.

За словами експерта, у другому півріччі економічна кон’юнктура буде цілком очікуваною та, швидше за все, збігатиметься з бюджетними прогнозами: 1) за підсумками року інфляція в країні не перевищить 8,2% (із січня по травень включно інфляція склала 2%); 2) зростання ВВП пригальмується до 3% за рік; 3) девальвація гривні очікується на рівні близько 8-9%.

“У квітні-травні ми спостерігали прискорення девальвації, яка за 2 місяці сумарно склала до 4%. З січня по травень включно гривня втратила понад 7% своєї вартості – з 38 грн / $ до 40,53 грн / $. Натомість у червні, як і передбачалося, девальвація була майже нульовою: станом на 1 липня офіційний курс долара трохи знизився — на 0,08 грн і склав 40,45 грн. Крім того, після зростання тарифів на електроенергію та через очікуване збільшення акцизів на пальне інфляція в країні стане більш помітною, ніж це було в перші 5 місяців. Однак, за розрахунками Нацбанку, у другому півріччі інфляція перебуватиме в діапазоні 5-6%, що аж ніяк не суперечить попереднім прогнозам регулятора”, — зауважив фахівець.

Сергій Мамедов вважає, що в другому півріччі банки активно розвиватимуть депозитні програми з особливим акцентом на більш тривалі в часі вклади — від 1 року до 2,5 років. Саме за такими депозитами банки пропонують найбільші ставки дохідності, які сягають 15% річних.

За його розрахунками, до кінця року порівняно з першим півріччям обсяг нових депозитних вкладів може зрости в межах 5-7%, що можна вважати добрим результатом на тлі інфляційних процесів. Однак він попередив, що до кінця року розмір чистого прибутку за вкладами в національній валюті залежно від терміну розміщення коштів може знизитися до 4-5%.

“Очікується, що попри досить “жваву” інфляцію кількість нових вкладів поволі зростатиме. Тому є головна причина: наразі для більшості громадян саме гривневі вклади є найбільш прийнятною можливістю не лише зберегти власні заощадження від знецінення, а й отримати досить пристойний чистий прибуток, який, до слова, майже у 2-2,5 раза вищий за прибуток вкладів у доларах чи євро”, — підкреслив експерт.

Банкір переконаний, що у другому півріччі створені належні умови для розвитку банківського кредитування. Він пояснив, що цьому сприятиме ухвалена Кабміном Стратегія кредитування та результати Берлінської Ukraine Recovery Conference 2024, де було укладено близько 110 міжнародних угод на суму понад $16 млрд.

Сергій Мамедов наголосив на важливості підписаного Меморандуму про кредитування відновлення енергоінфраструктури між найбільшими банками, адже підписанти зобовʼязуються розвивати доступне кредитування для підприємців, які реалізовують проєкти, спрямовані на підвищення рівня енергонезалежності країни.

“Фактично банки змогли домовитися про єдині умови, єдиний підхід до кредитування об’єктів енергоінфраструктури, розрахованих на суми від мікрокредитів до €25 млн (Меморандум передбачає єдині умови надання кредитів: за першого внеску від 10% до 50% терміном на 5-7 років). Відповідно до Меморандуму українські банки кредитуватимуть зведення сонячних, вітрових, біогазових станцій, біоенергетичних, газотурбінних та газопоршневих електростанцій, виробництво промислових акумуляторних батарей, високоманеврових, накопичуваних когенерацій тощо. Це важливий крок на шляху до енергонезалежності, а ще й він демонструє зацікавленість банківського сектору в активному розвитку кредитування”, — підкреслив банкір.

Він повідомив, саме в рамках Меморандуму про кредитування ставки вже були знижені до 13,5% річних для ОСББ та ЖБК, що є учасниками програм “Енергодім” та “ГрінДІМ” від Фонду енергоефективності. Такі кредити спрямовані на придбання, ремонт та встановлення сонячних електростанцій та теплових насосів та створення на підприємствах нової енергогенерації.

“Такий крок може стати стимулом до значного розвитку спеціальних енергопрограм та безумовно вагомим внеском до енергонезалежності та енергоощадності країни, адже ставки за ними на 35% нижче середньоринкових”, — зазначив він.

Ще одним важливим фактором розвитку кредитування експерт вважає те, що 5 липня Уряд розширив можливості програми пільгових кредитів “5-7-9” на потреби ОСББ та ЖБК в досягненні енергонезалежності. Зокрема дія програми вже розповсюджується на придбання обладнання для генерації та зберігання електричної енергії з альтернативних джерел (сонячної та вітрової) під 7% річних.

Також запроваджена програма з кредитування фізосіб на придбання та встановлення сонячних панелей, вітрових установок, інверторів та акумуляторів: так, домогосподарства можуть отримати беззаставні кредити під 0% на суму 480 тис. грн з терміном погашення до 10 років.

Щодо малого та середнього бізнесу, то підприємства матимуть змогу придбати в кредит та встановити сонячні панелі, вітрові електростанції, газотурбінні, газопоршневі та біогазові генераційні установки на суму до 150 млн грн на строк погашення до 10 років.

Крім того, червневе зниження облікової ставки до 13% дасть змогу банкам запроваджувати більш лояльні умови за автокредитами, іпотекою, цільовими кредитами для малого і середнього бізнесу тощо.

“З 2023 року облікова ставка вже скоротилася з 25% до 13%. Відповідно таке послаблення стало по-справжньому “киснем” для банківського кредитування: впродовж минулого року за більшістю кредитних програм кредитні ставки були суттєво знижені. Це стосується насамперед автокредитів, цільових кредитів для малого та середнього бізнесу на придбання основних засобів підприємництва (автотранспорту, різноманітного устаткування та обладнання), а також спільних із девелоперами іпотечних програм на  придбання житла на первинному ринку. Станом на початок липня ставки за кредитами є оптимальними, тобто вони відповідають економічним реаліям країни. До кінця року обсяги автокредитування, іпотеки та цільових кредитів для МСБ можуть зрости в межах 7-10%,  що засвідчить позитивну економічну динаміку в країні”, — прогнозує фахівець.

Сергій Мамедов також зосередив увагу на валютному ринку та курсових перспективах до кінця року. За його словами, в умовах війни здійснювана Нацбанком монетарна політика є досить ефективною та не викликає занепокоєння щодо подальшої долі національної валюти.

Він нагадав, що в 2024 році середньозважений курс долара очікується на рівні 40,7 грн, а на кінець року курс може скласти 42,1 грн. Водночас регулятор реалізовуватиме стратегію на подальшу лібералізацію валютного ринку, поступово скасовуючи чинні обмеження. Крім того, відносна курсова стабільність у другому півріччі буде обумовлена тим, що Україна цьогоріч отримає понад $37 млрд зовнішньої макрофінансової допомоги, що дасть змогу покрити частину “невійськових” видатків держбюджету, а власні міжнародні валютні резерви, обсяг яких у першому півріччі коливався від $35 млрд до $42 млрд, дають змогу в разі нагальної потреби досить гнучко регулювати попит і пропозицію.

“До кінця року ми ще побачимо курсові зміни, адже ринок живий і з досить “активними” гравцями, головним серед яких є Національний банк України. Саме тому на валютному ринку є малоймовірними якісь “катаклізми”, що зведуть нанівець здобутки монетарної політики”, — вважає банкір.

Експерт акцентував на тому, що передбачити перебіг війни та її можливі наслідки для економіки та суспільства вкрай складно.

“Війна — це неймовірне випробування для країни. Це та “ремарка”, що здатна перекреслити будь-які здобутки та досягнення. Від її перебігу в прямому сенсі залежать життя мільйонів людей та й доля країни. Однак боротьба триває, а значить, в України є достатньо сил здобути таку важливу і необхідну перемогу”, — підсумував Сергій Мамедов.