Польські ЗМІ: Польща звернулася до Єврокомісії через заборону України на експорт брухту

Рішення України фактично заборонити експорт брухту з 1 січня 2026 року загострює суперечку з Польщею та вже змусило Варшаву звернутися по термінову допомогу до Європейської комісії.

Про це повідомляє Business Insider Polska з посиланням на Міністерство розвитку і технологій Польщі.

Наприкінці грудня український уряд запровадив нульову квоту на експорт брухту чорних металів до Європейського Союзу, що де-факто означає повну зупинку постачання цієї сировини. У Києві пояснили крок необхідністю підтримки внутрішнього виробництва сталі.

У польському уряді наголошують, що рішення України створює серйозні ризики для національної металургії. За даними Міністерства розвитку і технологій, близько половини сталі в Польщі виробляється в електричних дугових печах, для яких ключовою сировиною є брухт. У відомстві попереджають про можливе зростання витрат, втрату конкурентоспроможності, а також ризики скорочення виробництва і робочих місць.

Як зазначає видання, ще до запровадження обмежень, 18 грудня 2025 року, польська сторона зверталася до українського уряду з проханням утриматися від таких кроків. Відповідний лист було направлено заступнику міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталію Кондратіву, однак це звернення залишилося без відповіді.

Після набуття чинності рішення українського уряду про заборону експорту металолому Варшава звернулася до Європейської комісії з вимогою термінового втручання. У польському уряді розраховують, що Брюссель, який має повноваження формувати торгівельну політику ЄС, допоможе напрацювати механізми реагування на дії Києва.

Ще раніше Business Insider Polska писало, що заборона експорту металобрухту може стати новою точкою напруження у відносинах між Україною та Польщею. У статті “Нова вісь суперечки між Польщею та Україною. Київ блокує експорт ключової сировини” видання наголошувало, що рішення української влади вже негативно впливає на польську металургію та викликає жорстку критику з боку бізнесу.

Президент Металургійної промислово-торгівельної палати Польщі Мірослав Мотика заявив Business Insider Polska, що заборона призвела до раптового розриву ланцюгів постачання та змусила підприємства терміново шукати альтернативних постачальників, що неминуче підвищує витрати на сировину та логістику.

Як підкреслює видання, брухт є ключовою сировиною для електросталетопних печей, частка якої у собівартості виробництва сталі сягає до 70%. Будь-яке подорожчання брухту безпосередньо відображається на цінах готової продукції. Уже зараз різниця між ринками є відчутною: в Україні ціна брухту знизилася приблизно до 200 доларів за тонну, тоді як у Польщі зросла до близько 330 доларів.

Польські експерти також звертають увагу, що хоча імпорт українського брухту у 2025 році зріс на 42%, його частка становила близько 5% польського ринку. Водночас головні побоювання пов’язані не лише з дефіцитом сировини, а й із посиленням конкуренції з боку українських виробників сталі, які тепер отримують доступ до дешевшого внутрішнього ресурсу.

Окрему критику, за оцінкою видання, викликає “однобічність підходу” Києва: Україна збільшує експорт сталі до ЄС та водночас просить про пом’якшення квот і механізму CBAM, але закриває власний ринок для експорту брухту.

На тлі дискусії до ситуації публічно долучилися й європейські політики. Зокрема, польський євродепутат від партії “Партія і справедливість” Вальдемар Буда заявив у соцмережі X, що Україна заборонила експорт брухту до Польщі та одночасно “заполонила польський ринок власною сталлю”, закликавши до жорстких заходів проти української металургійної продукції.

Він закликав вжити суворих заходів проти української металургійної продукції.

“Ми допомагаємо Україні, а їхні олігархи ведуть бізнес, користуючись бездіяльністю уряду. Необхідно негайно зупинити імпорт сталі з України!”, — підсумував парламентарій.

Для довідки:

CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — оподатковування імпорту товарів із високими викидами CO₂ для рівноваги умов конкуренції між європейськими виробниками та імпортерами, щоб стимулювати чистіше виробництво.

З 2026 року компанії, які імпортують товари до ЄС, повинні купувати спеціальні сертифікати CBAM, ціна яких прив’язана до вартості викидів у європейській системі торгівлі вуглецевими квотами (EU ETS).
За оцінками експертів, один сертифікат може коштувати приблизно 70–100 євро за тонну CO₂, залежно від ринкової ціни дозволів.

Іншими словами, якщо імпортувати сталь або металобрухт, доведеться доплачувати за викиди вуглецю, які містяться у продукції. Розмір цього додаткового платежу визначається фактичними викидами на тонну товару.

***

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2026 рік” встановлено обсяг квоти на 2026 рік для брухту чорних металів на нульовому рівні, що означає повну заборону експорту брухту чорних металів.

За даними Української асоціації вторинних металів (УАВтормет) від початку повномасштабного вторгнення обсяги споживання брухту скоротилися вже у 3 рази. Насамперед це наслідок втрати металургійних гігантів ММК ім. Ілліча та “Азовсталі” — з 3323,4 тис. т у 2021 році до 1300 тис. т у 2025 році.

За твердженням фахівців УАВтормет, наразі меткомбінати здатні переробити лише 60-80% від усього наявного брухту і це без врахування військового (конверсійного) лому, підтверджені обсяги якого вже перевищили 1,4 млн т. Експерти акцентують, що ситуація з накопиченням брухту дедалі погіршується, адже щомісячний його обсяг зростає в середньому на 5-10% — а це близько 12 тис. т.

Водночас заборона експорту, яку пролобіювала частина металургійних компаній, суперечить інтересам держави та партнерів, адже повна заборона експорту порушує міжнародні зобов’язання України в рамках СОТ та Угоди про асоціацію з ЄС.