Ставки за акційними депозитами можуть досягти 17% річних

У березні ставки за акційними гривневими депозитами залежно від терміну розміщення коштів можуть досягти 17% річних.

Про це розповів Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу  ГЛОБУС БАНКУ.

За словами експерта, до кінця березня розмір облікової ставки, як і ставки за 3-місячними депозитами скоріше за все залишиться без змін: 15% і 19% відповідно. Це означає, що в сегменті гривневих вкладів можуть спостерігатися 2 паралельних тенденції:

1. “Стагнація” ставок: з кінця грудня 2023 року більшість банків уже переглянула дохідність власних гривневих вкладів, а тому ставки за гривневими вкладами майже не зміняться. Так середня дохідність депозитів терміном на 3-6 міс. складе 13,5% річних, більш тривалі в часі вклади (від 9 міс. до 1 року) дадуть в середньому 12,5-13% річних.
2. Посилення “депозитної конкуренції” між банками: громадяни намагатимуться знайти найбільш привабливі умови для своїх заощаджень. Саме тому, на думку фахівця, на ринку можуть з’являтися нові депозитні продукти або ж почнуть діяти нові привабливі короткострокові депозитні акції, відсотки за якими можуть бути дещо покращені (в середньому до 15,5-17% річних).

 “Навряд чи збільшення дохідності за депозитами у березні матиме системний або ж довгостроковий характер: скоріше за все ці “покращені” депозити будуть точковими, націленими саме на збільшення депозитних портфелів банків”, — вважає Дмитро Замотаєв.

Фахівець також розповів, що у березні найімовірніше рівень “чистого” прибутку за гривневими вкладами, що враховує інфляцію та необхідні банківські комісії за оформлення, залежно від терміну розміщення коштів, збережеться на рівні 5-6%, що стимулюватиме громадян до відкриття нових вкладів.

“Наразі саме гривневі вклади є найбільш привабливим, зрозумілим і простим способом отримання пасивного прибутку, який майже втричі перевищує прибуток за валютними вкладами”, – наголосив банкір.

Що стосується валютних депозитів, як вказав експерт, в березні триватиме інерційний період поступового зниження ставок за ними.

“Інерція передбачає “кволе” скорочення ставок, відповідно знижуватиметься популярність таких вкладів. Цей процес триває вже понад 6 місяців, і за цей час, наприклад, середні ставки за річними доларовими вкладами скоротилися з 3% до 1,8% річних, а середні ставки за вкладами у євро знизилися з 2% до 1,5-1,6% річних”, – зазначив він.

На думку Дмитра Замотаєва, наступного місяця ситуація в сегменті банківських депозитів багато в чому залежатиме від низки “сплетених” між собою факторів. Зокрема це такі:

Рівень макрофінансової допомоги: її частота та обсяг. Цей фактор з певним припущенням він вважає найголовнішим, адже макрофін спрямовується переважно на покриття видатків держбюджету, а відтак ці кошти “цементують” економіку. Банкір нагадав, що щомісячна потреба в зовнішньому фінансуванні у 2024 році становить близько 3 млрд $ (вже у березні Україна може отримати потужний транш від ЄС в розмірі 4,5 млрд €).

Розмір облікової ставки та ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами. Фахівець зауважив, що лише за умов стабільного розвитку економіки регулятор може вдатися до перегляду цих важливих показників.

“Якщо розмір облікової ставки прямо впливає на відсотки за кредитами – чим менша ставка, тим дешевшими є залучені кошти, тим вигіднішими можуть бути умови за різними кредитними програмами, то ставка за 3-місячними депозитними сертифікатами позначається на рівні дохідності гривневих вкладів: чим менший її розмір, тим нижча прибутковість гривневих депозитів”, — сказав він.

Загальний стан економіки: активізація всіх сфер та галузей економіки, зокрема розвиток державних кредитних програм для малого та середнього бізнесу, таких, як “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%” тощо.

“Чим розвиненішою є економіка, тим більшими можуть бути надходження в бюджет, а відтак нижча залежність економіки від зовнішнього фінансування (іншими словами, макрофін може вирішити цілу низку нагальних питань). — підкреслив Дмитро Замотаєв. — Крім того, “чиста” прибутковість за гривневими вкладами опосередковано залежатиме від рівня інфляції, що за підсумками січня склала лише 0,4%”.

Стабільна політична ситуація в країні (опосередкований чинник). В умовах війни для України вкрай важливо зберегти громадянську єдність, при цьому діалог влади з суспільством має бути максимально прозорим і зрозумілим.

“Воєнні” опосередковані чинники: гідний опір ворогу на полі бою, протидія масованим ракетним атакам, отримання вкрай важливої воєнно-технічної допомоги є необхідними складовими для здобуття перемоги у війні.

Експерт переконаний, що вдалий збіг названих факторів створює передумови для подальшого розвитку майже всіх банківських продуктів, зокрема і депозитів. Однак певні зрушення стануть помітними не раніше першої половини травня. До того часу (протягом березня-квітня) приріст нових вкладів очікується на рівні 7-10% на місяць.

“Загалом же у березні на тлі досить стабільних ставок слід очікувати посилення конкуренції між банками за “гривневих” вкладників. Збереження коштів саме у національній валюті наразі є найбільш вигідним з огляду на 3 головні показники: рівень дохідності, “чистий” прибуток та рівень інфляції”, — підсумував Дмитро Замотаєв.