Зниження облікової ставки до 13%, а також несуттєве скорочення ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами на 0,5% – до 16% особливо не вплинуть на дохідність за гривневими депозитами. Очікується, що до кінця літа середні ставки за гривневими депозитами будуть на рівні травня-червня і складуть 13-14% річних. Водночас приріст нових вкладів може дещо призупинитися.

Про це розповів Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу ГЛОБУС БАНКУ.

При цьому, як прогнозує експерт, протягом липня-серпня диференціація ставок за гривневими вкладами залежатиме головним чином від терміну вкладів.

Так, за його даними, середні ставки на депозити від 3 міс. до 6 міс. складуть 12% річних, середня дохідність вкладів терміном від 9 міс. до 12 міс. буде на рівні 13-14% річних, ставки на депозити до 1,5-2 років дадуть в середньому 14-14,5% річної дохідності, а найбільша дохідність очікується на вклади терміном від 2 до 2,5 років, ставки за якими сягатимуть 15% річних.

Водночас він нагадав, що в травні ставки на ультракороткі вклади суттєво скоротилися – в середньому на 3-4% і вже не перевищують 6-7% річних на вклади 1 міс. і до 10-11% на вклади до 3 міс. Фахівець пов’язує це з активізацією банківського кредитування, адже червневе зниження облікової ставки до 13% значно здешевлює ресурси під потенційні кредити: тобто у більшості банків є реальна нагода реанімувати свої кредитні програми, розширивши їх спектр зі споживчих кредитів на автокредитування, цільове кредитування малого та середнього бізнесу та іпотеку.

“У літній період в сегменті банківських депозитів спостерігатиметься відносна “статика” за ставками та активністю нових вкладників. Проте, як ми прогнозували ще на початку року, відбуватиметься досить помітна переорієнтація банків з розвитку ультракоротких вкладів (1 міс. – 3 міс.) на більш тривалі в часі депозитні програми, терміном від 1 року до 2,5 років. Цілком можливо, що на початок осені їх частка досягне позначки у 25-30% від загальної кількості депозитів”, – розповів Дмитро Замотаєв.

Однак, на думку експерта, у липні та серпні на рівень дохідності гривневих вкладів може вплинути кілька важливих переплетених між собою чинників, зокрема:

1. Рівень інфляції. Вплив зростання тарифів на електроенергію та очікуване збільшення акцизів на пальне можуть спричинити об’єктивне зростання споживчих цін, що автоматично позначиться на інфляційних показниках. Так, за підсумками травня інфляція склала 0,5%, а за перші 5 місяців року – 2%. Однак прискорення інфляції до кінця літа можливе в межах 1-1,5% на місяць і цей показний є цілком прийнятним (за даними урядовців річна інфляція не повинна перевищити 8,2%).
2. Розмір облікової ставки та ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами. Очікується, що принаймні до кінця літа облікова ставка залишиться на рівні 13%, ставка за 3-місячними депозитними сертифікатами також не зазнає змін – 16%, на основі якої формується підґрунтя дохідності гривневих вкладів.
3. Ситуація на валютному ринку. Очікується, що в літній період “контрольована” девальвація гривні буде досить помірною і сумарно не перевищить 0,5-1%, а ближче до вересня коридор коливань курсу долара зміститься в бік 41-41,5 грн / $.
4. Рівень “чистого” прибутку депозитів. Очікується, що ближче до вересня чистий прибуток за гривневими в-ладами з урахуванням інфляції та необхідних банківських комісій та податків буде досить високим та складатиме в середньому 4-5%, що може спонукати громадян для розміщення коштів на гривневих вкладах.
5. Обставини війни. Непрямий, але важливий чинник, що разом з економічними факторами може позначитися на активності громадян, що запланували розмістити кошти на депозитах.

Банкір вважає, що до кінця 2024 року економічна ситуація в країні залишатиметься досить сприятливою для подальшого розвитку гривневих вкладів. Крім того, для переважної більшості громадян гривневі вклади залишаються найбільш прийнятним і зрозумілим механізмом для отримання пасивного прибутку.

“Попри очікувані та заздалегідь прогнозовані девальваційні процеси, що спостерігалися у квітні-травні та скоріше всього триватимуть в осінній період, навряд чи це суттєво вплине на наміри громадян не лише зберегти, а й примножити наявні статки. Саме тому гривневі вклади залишатимуться оптимальним, зрозумілим і досить вигідним для цього механізмом”, – підсумував Дмитро Замотаєв.

Щоб не витрачати час у чергах при відкритті депозиту, можна використати мобільні банківські додатки, які встановлюються на смартфони та планшети.

Крок 1. Реєстрація та вхід в особистий кабінет. Встановіть онлайн застосунок вашого банку та зареєструйтесь. При користуванні онлайн платформою, ви просто вводите свої облікові дані в особистому кабінеті користувача.

Крок 2. Вибір типу та умов депозиту. Оберіть тип депозиту, валюту, суму та строк, на який ви хочете розмістити свої кошти. Зробіть вибір щодо періодичності виплати відсотків (щомісяця, поквартально або в кінці строку), капіталізації відсотків, можливості поповнення вкладу.

Крок 3. Перерахування коштів. Перерахуйте необхідну суму на свій депозитний рахунок через онлайн платформу або застосунок.

Крок 4. Підтвердження відкриття депозиту. Надалі потрібно підтвердити свою особистість. Зазвичай це відбувається за допомогою СМС-повідомлення на ваш фінансовий номер телефону, яке потрібно ввести у відповідне віконце онлайн застосунку. Після надходження коштів на рахунок ви отримуєте підтвердження про відкриття депозиту.

Ці кроки можуть дещо відрізнятися у залежності від конкретного банку та його онлайн застосунку.

У березні ставки за акційними гривневими депозитами залежно від терміну розміщення коштів можуть досягти 17% річних.

Про це розповів Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу  ГЛОБУС БАНКУ.

За словами експерта, до кінця березня розмір облікової ставки, як і ставки за 3-місячними депозитами скоріше за все залишиться без змін: 15% і 19% відповідно. Це означає, що в сегменті гривневих вкладів можуть спостерігатися 2 паралельних тенденції:

1. “Стагнація” ставок: з кінця грудня 2023 року більшість банків уже переглянула дохідність власних гривневих вкладів, а тому ставки за гривневими вкладами майже не зміняться. Так середня дохідність депозитів терміном на 3-6 міс. складе 13,5% річних, більш тривалі в часі вклади (від 9 міс. до 1 року) дадуть в середньому 12,5-13% річних.
2. Посилення “депозитної конкуренції” між банками: громадяни намагатимуться знайти найбільш привабливі умови для своїх заощаджень. Саме тому, на думку фахівця, на ринку можуть з’являтися нові депозитні продукти або ж почнуть діяти нові привабливі короткострокові депозитні акції, відсотки за якими можуть бути дещо покращені (в середньому до 15,5-17% річних).

 “Навряд чи збільшення дохідності за депозитами у березні матиме системний або ж довгостроковий характер: скоріше за все ці “покращені” депозити будуть точковими, націленими саме на збільшення депозитних портфелів банків”, — вважає Дмитро Замотаєв.

Фахівець також розповів, що у березні найімовірніше рівень “чистого” прибутку за гривневими вкладами, що враховує інфляцію та необхідні банківські комісії за оформлення, залежно від терміну розміщення коштів, збережеться на рівні 5-6%, що стимулюватиме громадян до відкриття нових вкладів.

“Наразі саме гривневі вклади є найбільш привабливим, зрозумілим і простим способом отримання пасивного прибутку, який майже втричі перевищує прибуток за валютними вкладами”, – наголосив банкір.

Що стосується валютних депозитів, як вказав експерт, в березні триватиме інерційний період поступового зниження ставок за ними.

“Інерція передбачає “кволе” скорочення ставок, відповідно знижуватиметься популярність таких вкладів. Цей процес триває вже понад 6 місяців, і за цей час, наприклад, середні ставки за річними доларовими вкладами скоротилися з 3% до 1,8% річних, а середні ставки за вкладами у євро знизилися з 2% до 1,5-1,6% річних”, – зазначив він.

На думку Дмитра Замотаєва, наступного місяця ситуація в сегменті банківських депозитів багато в чому залежатиме від низки “сплетених” між собою факторів. Зокрема це такі:

Рівень макрофінансової допомоги: її частота та обсяг. Цей фактор з певним припущенням він вважає найголовнішим, адже макрофін спрямовується переважно на покриття видатків держбюджету, а відтак ці кошти “цементують” економіку. Банкір нагадав, що щомісячна потреба в зовнішньому фінансуванні у 2024 році становить близько 3 млрд $ (вже у березні Україна може отримати потужний транш від ЄС в розмірі 4,5 млрд €).

Розмір облікової ставки та ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами. Фахівець зауважив, що лише за умов стабільного розвитку економіки регулятор може вдатися до перегляду цих важливих показників.

“Якщо розмір облікової ставки прямо впливає на відсотки за кредитами – чим менша ставка, тим дешевшими є залучені кошти, тим вигіднішими можуть бути умови за різними кредитними програмами, то ставка за 3-місячними депозитними сертифікатами позначається на рівні дохідності гривневих вкладів: чим менший її розмір, тим нижча прибутковість гривневих депозитів”, — сказав він.

Загальний стан економіки: активізація всіх сфер та галузей економіки, зокрема розвиток державних кредитних програм для малого та середнього бізнесу, таких, як “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%” тощо.

“Чим розвиненішою є економіка, тим більшими можуть бути надходження в бюджет, а відтак нижча залежність економіки від зовнішнього фінансування (іншими словами, макрофін може вирішити цілу низку нагальних питань). — підкреслив Дмитро Замотаєв. — Крім того, “чиста” прибутковість за гривневими вкладами опосередковано залежатиме від рівня інфляції, що за підсумками січня склала лише 0,4%”.

Стабільна політична ситуація в країні (опосередкований чинник). В умовах війни для України вкрай важливо зберегти громадянську єдність, при цьому діалог влади з суспільством має бути максимально прозорим і зрозумілим.

“Воєнні” опосередковані чинники: гідний опір ворогу на полі бою, протидія масованим ракетним атакам, отримання вкрай важливої воєнно-технічної допомоги є необхідними складовими для здобуття перемоги у війні.

Експерт переконаний, що вдалий збіг названих факторів створює передумови для подальшого розвитку майже всіх банківських продуктів, зокрема і депозитів. Однак певні зрушення стануть помітними не раніше першої половини травня. До того часу (протягом березня-квітня) приріст нових вкладів очікується на рівні 7-10% на місяць.

“Загалом же у березні на тлі досить стабільних ставок слід очікувати посилення конкуренції між банками за “гривневих” вкладників. Збереження коштів саме у національній валюті наразі є найбільш вигідним з огляду на 3 головні показники: рівень дохідності, “чистий” прибуток та рівень інфляції”, — підсумував Дмитро Замотаєв.