Кому довіряють українці: як за рік змінилася карта дружніх і недружніх країн, та ставлення до ЄС, НАТО й ООН — Gradus

Українське суспільство продовжує переосмислювати глобальні альянси та геополітичні ролі держав на тлі тривалої війни. Дослідження Gradus показує, що карта симпатій і антипатій українців залишається відносно стабільною, але всередині неї відбуваються помітні зміни. Частина традиційних союзників зберігає високий рівень довіри, тоді як окремі країни викликають дедалі більше скепсису.

Європейські союзники залишаються ядром «дружньої коаліції»

Серед країн, які українці найчастіше називають дружніми, стабільно домінують європейські партнери. У 2026 році до п’ятірки найбільш дружніх країн увійшли Велика Британія, Німеччина, країни Балтії, Франція та Польща.

Попри загальну стабільність списку, у ставленні до окремих із них відчутна стриманість, якої не було у перші роки повномасштабної війни. Це свідчить про зміну логіки сприйняття: від емоційної вдячності до більш зваженої оцінки ролі кожної країни у підтримці України.

Водночас деякі країни демонструють зростання позитивного сприйняття. Найпомітніше це стосується США, де частка тих, хто вважає країну дружньою, зросла більш ніж удвічі — з 13% до 29%. На тлі змін у глобальному політичному контексті та після періоду невизначеності на початку нового політичного циклу в США, українці дедалі частіше повертають цю країну до кола ключових союзників. Однак рівень довіри до США все ще не досягає показників початку повномасштабної війни, що вказує на певну обережність у суспільних оцінках.

«Недружні» країни: антирейтинг майже незмінний

У сприйнятті українців список недружніх країн залишається доволі стабільним. За рік антирейтинг більшості цих країн навіть трохи зріс. Помітно збільшилася і частка тих, хто називає Індію недружньою до України, з 10% до 21%.

Водночас різко зменшилася частка негативного ставлення до США — з 30% до 13%, що ще раз підкреслює загальну тенденцію до перегляду оцінок цієї країни.

Переоцінка ролі глобальних інституцій

Окрему динаміку демонструє ставлення українців до міжнародних організацій. Найбільш позитивно українці оцінюють Європейський Союз. Проте порівняно з 2024 роком частка позитивних оцінок дещо зменшилася.

У випадку НАТО суспільна думка залишається позитивною, але більш поляризованою: 38% позитивних оцінок і 37% негативних.

Найскладніша репутаційна ситуація спостерігається у ООН: позитивно організацію оцінюють лише 23%, негативно — 54%. Це один із найвищих рівнів недовіри серед міжнародних інституцій, що відображає розчарування в ефективності глобальних механізмів безпеки.

Соціологиня, засновниця та CEO Gradus Євгенія Близнюк пояснює, що українці поступово переходять від емоційного сприйняття міжнародної політики до більш прагматичного аналізу:

За роки повномасштабної війни українське суспільство сформувало досить чітку карту міжнародних ролей. У ній є стабільне ядро країн, які сприймаються як союзники, і група держав, що асоціюються з підтримкою росії або з дистанційованою позицією щодо війни. Водночас ми бачимо поступову раціоналізацію оцінок: люди уважніше дивляться на конкретні політичні рішення, обсяги підтримки та реальні дії. Саме тому частина показників змінюється — навіть у ставленні до традиційних партнерів.

Загалом, результати дослідження свідчать про те, що українці дедалі чіткіше розрізняють геополітичні ролі держав та демонструють більш критичне ставлення до міжнародних інституцій, від яких очікували гарантій безпеки.

Дослідження проведено дослідницькою компанією Gradus методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Цільова аудиторія: чоловіки і жінки віком 18–60 років, які проживають у містах України з населенням понад 50 тисяч, за винятком тимчасово окупованих територій та зон активних бойових дій. Період проведення — 13-16 лютого 2026 року. Розмір вибірки: 1000 респондентів.