Фінансовий прогноз на II квартал: як зміняться кредити, депозити і валютний ринок

У другому кварталі ситуація в банківській сфері залежатиме передусім від загальних економічних показників (в тому числі від міжнародної фінансової допомоги), а також від стратегії Нацбанку, спрямованої на підтримку гривні та збереження балансу на валютному ринку.

Про це заявив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

На думку банкіра, другий квартал може виявитися непростим не лише через загальну невизначеність, спричинену війною. Вагомим зовнішнім чинником залишатиметься і ситуація на Близькому Сході, адже нове воєнне загострення вже позначається на цінах на енергоносії. Насамперед ідеться про пальне, вартість якого традиційно провокує зростання цін в Україні, адже автоматично збільшує витрати на перевезення, виробництво та цілу низку послуг. Щодо інфляції, то він вважає, що завдяки своєчасним змінам у монетарній політиці Нацбанку зростання цін вдасться дещо пригальмувати.

Банкір зауважив, що з початку березня через суттєве подорожчання пального інфляційний тиск значно посилився. Так, упродовж березня бензин А-95 подорожчав приблизно на 14%, тоді як дизельне пальне зросло в ціні більш ніж на 36%. Саме тому він не виключає, що вже у квітні монетарний комітет НБУ може збільшити облікову ставку до 16%. Такий крок має не лише стримати ціновий тиск, а й стати вагомим запобіжником подальшої девальвації гривні. За його розрахунками, у другому кварталі сумарний рівень інфляції не перевищить 1,8-2%, що дасть змогу втримати річний показник у межах 8-8,5%. Він нагадав, що у другому кварталі 2025 року споживчі ціни сукупно зросли на 2,8%: у квітні — на 0,7%, у травні — на 1,3%, а в червні — на 0,8%.

“Залежно від внутрішньоекономічних і геополітичних факторів, з квітня по червень включно очікується пік інфляційної напруги. Якщо торік головні причини прискорення інфляції крилися в здорожчанні сирих продуктів, збільшенні попиту на харчі, а також у впливі вартості паливно-мастильних матеріалів на споживчі ціни, то цьогоріч головна увага буде прикута саме до вартості пального, адже його суттєве здорожчання майже моментально позначилося на рівні цін”, — розповів Сергій Мамедов.

Водночас він акцентував, що навіть якщо ситуація у світі дещо вгамується, найближчими місяцями ціни на пальне, найімовірніше, триматимуться на найвищих позначках. Адже інерція економічної та геополітичної невизначеності нікуди не зникне.

“До певної міри це можна вважати “натяком” на те, що економічна ситуація в Україні обов’язково враховуватиме не лише внутрішні непрості умови, а й зовнішні обставини. Високі ціни “тягнуть” за собою вартість продовольчих товарів, логістики тощо — це аксіома”, — зауважив Сергій Мамедов.

Ще один важливий чинник, що впливатиме на стан економіки, — це, на його думку, подальша міжнародна фінансова допомога в обсягах, достатніх для покриття видатків “воєнного” бюджету. Він нагадав, що в держбюджеті-2026 потреба у зовнішній підтримці оцінена у 2,079 трлн грн, або близько $52 млрд. Водночас одним із ключових джерел такої підтримки має стати ухвалений Євросоюзом кредит на 2026–2027 роки на 90 млрд євро. Однак, попри політичне рішення ЄС, цей кредит досі фактично заблокований через позицію Угорщини, що створює додаткову невизначеність для бюджетного планування.

“Для України критично важливо, щоб міжнародна фінансова підтримка надходила ритмічно, прогнозовано і в повному обсязі, адже саме від цього значною мірою залежить макрофінансова стійкість держави, курсова рівновага та здатність уряду своєчасно виконувати всі пріоритетні бюджетні зобов’язання”, — наголосив Сергій Мамедов.

Щодо депозитних і кредитних програм, то, на думку банкіра, банки й надалі орієнтуватимуться на рівень облікової ставки, яка фактично формує вартість грошей на ринку. Водночас стратегічно Нацбанк, імовірно, шукатиме баланс між розвитком депозитів, що зменшує тиск на валютний ринок, і потребою підтримувати кредитування економіки.

Потенційне збільшення облікової ставки до 16% позначиться і на ставці за 3-місячними депозитними сертифікатами, яка може зрости до 19,5%. Саме вона стане одним із головних орієнтирів для формування депозитної політики комерційних банків. Очікується, що середні ставки, залежно від терміну розміщення коштів, можуть зрости до 14,5-15,5%, а максимальні пропозиції знову можуть перетнути позначку у 17% річних.

Посилаючись на дані Національного банку України, він нагадав, що у лютому гривневі депозити фізичних осіб збільшилися на 1,2% — приблизно на 4,1 млрд грн — і досягли позначки майже 350 млрд грн. З них майже 70% становлять депозити у гривні, що може свідчити про достатній рівень довіри громадян саме до гривневих вкладів як інструменту збереження коштів.

Попри очікування економічно напружених місяців, банкір радить звернути увагу на гривневі вклади, особливо терміном на 6-9 місяців та на 1 рік. За його твердженням, саме такі депозити дадуть змогу громадянам отримати оптимальний дохід, що суттєво перекриватиме інфляційні прогнози.

“За попередніми оцінками, гривневі вклади не лише будуть здатні проіндексувати заощадження громадян, а й дадуть можливість отримати пасивний прибуток на рівні 3-4%”, — розповів Сергій Мамедов.

Щодо кредитування, то, на думку банкіра, комерційні банки зосередяться передусім на збереженні поточного рівня ставок, водночас активніше розвиваючи партнерські програми з виробниками та постачальниками основних засобів ведення бізнесу. Він нагадав, що в структурі кредитування такі програми вже становлять близько 60-65% від загальної кількості кредитів. Їхня “ідеологія” полягає в тому, що ставки за ними на 1-2 в. п. нижчі за середньоринкові.

“Звісно, прискорення інфляції — це завжди виклик передусім для кредитування. Адже наразі український бізнес в умовах війни і тотальної невизначеності майже не в змозі “потягнути” ставки, більші за 20-22% річних. Саме тому банки більш активно шукатимуть взаємовигідне партнерство з виробниками і постачальниками комерційного транспорту, верстатів та іншого знаряддя для бізнесу, щоб запропонувати ставки, які не перевищать 17-18% річних”, — вважає він.

Окремим чинником розвитку кредитування стане ефективна реалізація низки державних програм, таких як “єОселя”, а також програм енергоефективності для домогосподарств, малого та середнього бізнесу й ОСББ, які дають змогу отримати беззаставні кредити під 0% на перший рік позики.

“Державні кредитні програми, з одного боку, стимулюють розвиток кредитування, адже держава бере на себе левову частку кредитного навантаження, а з іншого — це можливість розв’язання нагальних потреб громадян незалежно від ситуативних економічних обставин. Саме тому у другому кварталі кредитування “триматиметься” як на партнерських програмах банків і виробників основних засобів ведення бізнесу, так і на державних кредитних програмах”, — акцентував Сергій Мамедов.

На думку банкіра, у другому кварталі ситуація на валютному ринку у стратегічному вимірі залишатиметься більш-менш прогнозованою, а курсові зміни не стануть шоком для громадян. Насамперед, як твердить експерт, завдяки чинному режиму “керованої гнучкості” Нацбанк, як основний гравець на валютному ринку, зможе ефективно долати будь-які перекоси в бік попиту. Зокрема, може бути активно застосовано механізм валютних інтервенцій, обсяг яких буде на рівні $3–3,5 млрд на місяць.

Водночас, на його думку, насичення ринку валютою залежатиме передусім від поточних загроз для курсової стабільності, рівня поточної інфляції, а також від обсягів міжнародних резервів.

“Вже зараз можна сказати, що валютний ринок відчуватиме тиск економічних і геополітичних обставин, що майже завжди збільшують рівень попиту на валюту. Однак не варто очікувати, що курсові показники можуть раптово здійнятися вгору чи так само зненацька впасти в “курсове провалля”. Нацбанк уважно відстежуватиме ситуацію і буде готовий діяти відповідно до обставин”, — підкреслив Сергій Мамедов.

Він допускає, що з квітня по червень включно гривня може послабитися в межах 3,2-4%, що можна буде пояснити нестабільністю цін на енергоносії, а також похідними процесами в економіці. За його прогнозом, протягом II кварталу офіційний курс долара коливатиметься в діапазоні 44–45,5 грн, а євро — у фарватері 51–52,5 грн.

Експерт радить громадянам, за змоги, утриматися від панічного скуповування валюти. По-перше, дефіциту готівки немає. По-друге, з огляду на дохідність, гривневі депозити можуть стати вагомою альтернативою валютним заощадженням. І, по-третє, на піку курсових перипетій ризик втратити частину вкладених коштів значно зростає: на курсовій різниці втрати можуть сягати до 5% від витраченого еквівалента, адже курс купівлі завжди вищий за курс продажу.

“В Україні діє режим “керованої гнучкості”, який в умовах війни є оптимальним, адже він гасить будь-які прояви ажіотажу та спрямований на досягнення рівноваги між попитом і пропозицією. Однак ніде правди діти — курсом валют не прикрити загальні економічні тренди. Тому курсова ситуація розвиватиметься не відірвано від економіки. Тобто Нацбанк не триматиме курс на кон’юнктурній “прив’язі”, не приховуватиме вплив цінового тиску. Однак не варто й очікувати, що регулятор відпустить ринок, а курсові показники опиняться в неконтрольованому стані. Разом з тим активний розвиток депозитів, дохідність яких із лишком перекриватиме інфляцію, дасть змогу “приборкати” можливий валютний ажіотаж. Довіра до гривні — ось що зараз є важливим для економічного поступу”, — підсумував Сергій Мамедов.